Юридична психологія

41.Охарактеризуйте систему юридичної психології та її структурні компоненти.

Юридична психологія - самостійна галузь знання на межі психології та юриспруденції. Вона вивчає психологічні явища, механізми та закономірності, пов'язані з правом, його виникненням, застосуванням і впливом у цілісній системі "людина - суспільство - право". Юридична психологія має свою систему категорій, певну структурну організацію. Можна виділити наступні її розділи:1) Методологічний розділ, що включає в себе предмет, завдання, систему, методи та історію розвитку юридичної психології.2) Правова психологія - розділ юридичної психології, що вивчає психологічні аспекти правореализации, психологічні закономірності правової соціалізації особистості, а також психологічні вади, які призводять до дефектів правової соціалізації.3) Кримінальна психологія - розділ, який вивчає психологічні особливості особистості злочинця, мотивацію як в цілому злочинної поведінки, так і окремих видів злочинного поводження (насильницька злочинність, корислива злочинність, злочинність неповнолітніх осіб), а також психологію злочинних груп.4) Слідчо-оперативна психологія - розділ юридичної психології, що вивчає психологічні аспекти розкриття та розслідування злочинів.5) Судова психологія - розділ, який вивчає психологічні аспекти судового розгляду, проблеми судово-психологічної експертизи.6) Психологія виправної діяльності - розділ юридичної психології, що вивчає психологічні аспекти ефективності кримінального покарання, психологічні проблеми виконання кримінального покарання, психологію засуджених і психологічні основи їх ресоціалізації та реадаптації після відбуття покарання.Методи юридичної психології можна поділити на дві основні групи: 1) методи наукового дослідження; 2) методи психологічного впливу на особистість. 1. Методи наукового дослідження. За допомогою цих методів вивчаються психологічні закономірності суб'єктивних відносин у сфері права, розробляються науково обґрунтовані рекомендації для оптимізації професійної діяльності. До них належать, зокрема, психодіагностичні методики визначення рівня розвитку професійно важливих якостей працівників, встановлення психологічних характеристик особистості правопорушника та ін. 2. Методи психологічного впливу на особистість. Деякі з цих методів реалізуються працівниками правоохоронних органів при боротьбі зі злочинністю. У цьому контексті вони орієнтовані на цілі розкриття і розслідування злочинів, встановлення їх причин, ресоціалізації засуджених, адаптації їх до відповідного соціального середовища.Методи психологічного впливу можуть також застосовуватись для формування, розвитку і тренінгу відповідних професійно важливих якостей працівників правоохоронних органів. Основними методами наукового вивчення психіки є спостереження, експеримент, вивчення продуктів (результатів) діяльності, тестування (анкетування) та експертне оцінювання. Спостереження -- цілеспрямоване вивчення особистості на основі сприймання її дій та вчинків за різних умов життєдіяльності. Дуже важливо, щоб люди, за якими здійснюється спостереження, не знали цього, тому що інакше може зникнути природність їх поведінки. Експеримент -- метод збирання фактів за спеціально створених умов, які забезпечують активний прояв психічних явищ, що вивчаються. Вивчення продуктів (результатів) діяльності -- накопичення фактів при аналізі матеріальних результатів психічної діяльності. Використовуючи цей метод, юрист чи психолог має справу не з самою людиною, а з матеріалізованими продуктами її психічної діяльності, що дозволяє неодноразово до них повертатись, порівнювати результати, отримані у різний час або за різних умов діяльності. Тестування (анкетування) -- це метод, за якого на основі виконання людиною певних завдань або відповідей на конкретні запитання робиться висновок про її психіку. Наприклад, перевірка можливості здійснювати ті чи інші вчинки -- це синтез методу тестування та експерименту. Метод експертних оцінок полягає в одержанні відомостей про особисті (психічні) якості людини від осіб, які можуть досить повно змалювати ці якості та особистість взагалі. Наприклад, реалізацією експертного оцінювання є одержання відомостей про способи вчинення злочину, ймовірного злочинця, ознаки його поведінки за допомогою опитування потерпілого, свідків, співробітників, рідних.

Історія розвитку юридичної психологі Під впливом успіхів експериментальної психології наприкінці XIX - початку XX ст. проведені перші лабораторні дослідження в галузі юридичної психології, основні зусилля були спрямовані на вивчення психології показань свідків і допиту (Гросс, Марбе,), діагностики причетності до злочину (Юнг), судової і слідчої роботи, психологічних основ професійного добору і навчання юристів (Мюнстерберг). Дослідження стали інтенсивно проводитися в 20-х pp. ХХ ст. - вивчення психології злочинців і ув'язнених, побуту злочинного світу, закономірностей формування показань свідків і причин виникнення в них помилок, з теорії і методики судово-психологічної експертизи. Нині далі наукові дослідження в галузі юридичної психології, уточнений її предмет, сформульовані юридичні принципи. Зв'язок – загальна, медична, вікова, соціальна псих, патопсихологія.

Психологія юрид. праці досліджує психологічні закономірності правозастосовної діяльності і вивчає психологічні основи: професіограм юридичних професій; індивідуального стилю і майстерності; виховання професійних навичок і умінь; підбору і розстановки кадрів; стилю і керівництва правоохоронної діяльністю; професійної орієнтації, професійного добору, професійного виховання і формування особистості працівників правоохоронних органів; професійній деформації і її попередження; організації робочого місця, робочого часу і ін.

Психологія судового розгляду кримінальної справи вивчає закономірності, пов'язані з психічною діяльністю всіх осіб, що беруть участь у розгляді справи - прокурора, адвоката, судді й інших.

Психол.правовідносин у сфері підприємництва вивчає закономірності, пов'язані з психічною діяльністю підприємця, робітника.

Соціальна адаптація звільненого вважається успішною, коли соціально корисні зв'язки в основних сферах життєдіяльності встановлені і не мають істотних відхилень (нормальні відносини в сім'ї, наявність житла, реєстрації за місцем проживання, постійного місця роботи, участь у громадській роботі, корисне проведення дозвілля, підвищення загальноосвітнього і культурного рівня і т. д.). Нормально адаптований, звільнений пориває зв'язок зі злочинним середовищем та іншими особами, чия поведінка характеризується як антигромадська, не зловживає алкоголем, не допускає правопорушень. Основними проблемами у сфері соціальної реадаптації осіб, які відбули покарання є: їх професійна орієнтація та працевлаштування, благополучна обстановка в сім'ї, у колі родичів, а також друзів, знайомих, сусідів. Судово-психологічна експертиза — один з видів судової експертизи, встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки. Психологічна експертиза — це одна з форм застосування спеціальних психологічних знань у цивільному судочинстві що надає допомогу суду у вирішенні питань психологічного змісту.,експерт виконує функцію джерела наукової інформації фактів, що необхідні суду при оцінці багатогранних індивідуальних особливостей психічної діяльності сторін, свідків.

Психологічна експертиза призначається на стадії попереднього та судового слідства у карних та цивільних справах. Судово-психологічну експертизу здійснюють державні спеціалізовані установи.. Об'єктом експертизи є психічно здорові особи (підозрювані, обвинувачені, свідки, потерпілі, позивачі, відповідачі: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку). Психологічна експертиза також може бути часткою комплексного експертного дослідження, якщо в слідства чи суду виниикають питання, ввирішення яких потребує синтезування спеціальних знань з різних галузей науки (психолого-психіатрична експертиза, психолого-медико-ппсихіатрична, медико-психологічна та психолого-автотехнічна експертиза). Головним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: - індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; -емоційних реакцій та станів;-закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.