Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
информат. экзамен.doc
Скачиваний:
25
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
161.79 Кб
Скачать

20. Робота з файлами.

Розвинута мова програмування повинна містити засоби для організації збереження інформації на зовнішніх носіях та доступу до цієї інформації.

Файл – це поіменована структура даних, яка представляє собою послідовність елементів одного типу. кількість елементів файлу практично не обмежена.

Існує три класи файлів – типізовані, безтипові та текстові.

Текстовим називають файл, що складається із символів. Вони організуються по рядках, кожен з них закінчується символом «кінець рядка». Кінець файлу позначається символом «кінець файлу».

В процесі запису даних у текстовий файл всі дані перетворюються у символьний тип. Такі файли можна переглянути за допомогою будь-якого текстового редактора.

Файли, що складаються із компонентів одного типу, число яких на початку не визначено називають типізованим. Вони закінчуються символом «кінець файлу», зберігаються у двійковому вигляді та не переглядаються за допомогою текстового редактора.

У безтипових файлах інформація зчитується та записується блоками певного розміру. В них можуть зберігатися дані будь-якого виду та структури.

Як будь-яка змінна програми, файл повинен бути оголошений у розділі опису змінних. При описі файлу вказується тип елементів файлу.

Var

a:= file of char {файл символів}

b:= file jf char {файл дійсних чисел}

c:= file of char {файл цілих чисел}

Файл, компонентами якого є дані символьного типу називається текстовим. Тому запис VAR a: file of char еквівалентний a: text.

Безтипові файли описуються VAR b:file;

22.Особливості роботи з текстовими і типізованими файлами

Існує три класи файлів – типізовані, безтипові та текстові.

Текстовим називають файл, що складається із символів. Вони організуються по рядках, кожен з них закінчується символом «кінець рядка». Кінець файлу позначається символом «кінець файлу».

В процесі запису даних у текстовий файл всі дані перетворюються у символьний тип. Такі файли можна переглянути за допомогою будь-якого текстового редактора.

Файли, що складаються із компонентів одного типу, число яких на початку не визначено називають типізованим. Вони закінчуються символом «кінець файлу», зберігаються у двійковому вигляді та не переглядаються за допомогою текстового редактора.

У безтипових файлах інформація зчитується та записується блоками певного розміру. В них можуть зберігатися дані будь-якого виду та структури.

Як будь-яка змінна програми, файл повинен бути оголошений у розділі опису змінних. При описі файлу вказується тип елементів файлу.

Var

a:= file of char {файл символів}

b:= file jf char {файл дійсних чисел}

c:= file of char {файл цілих чисел}

Файл, компонентами якого є дані символьного типу називається текстовим. Тому запис VAR a: file of char еквівалентний a: text.

Безтипові файли описуються VAR b:file;

24. Множини у мові програмування Паскаль. Множиною називається структурний тип даних, який містить взаємозв'язані по деякій ознаці або сукупності ознак об'єкти, які можна розглядати як єдине ціле. Кожен об’єкт в множені називається елементом множин. Всі елементи множин повинні належати до одного зі скалярних типів, крім дійсного. Цей тип називається базовим типом множини. Базовий тип задається діапазоном значень або перерахуванням значень. Областю значень множинного типу є набір всеможливих підмножин, побудованих з елементів базового типу. У виразах значень елементів множини вказуються в квадратних дужках:[1, 2, 3, 4], ['a', 'b', 'c', 'd'], ['a'.. 'z']. Якщо множина не має елементів, то вона називається порожньою і позначається[]

Для опису множиного типу використовується словосполучення set of (множина з).Формат: Type <ім'я типу>=set of(<елемент 1>,... ,<елемент n>); Var <ідентифікатор>:<ім'я типу>;Можна задати множинний тип і без попереднього описання:Var <ідентифікатор>=set of(<елемент 1>,...,<елемент n>);

Приклад. Type Proste=set of(2,3,5,7,11); Nomer=set of 1..31; Var Pr:Proste; N:Nomer;В даному прикладі змінна Pr може приймати значення 2, 3, 5, 7, 11;N-будь-яке значення з діапазону 1.. 31.Кількість елементів множини не повинна перевищувати 256. Тому но-мера значень базового типу повинні знаходитись в діапазоні 0.. 255.При роботі з множинами допускається використання операцій відношення "=", "<>", ">=", "<=", об'єднання, перетину, різниці множин і операція in. Результатом цих операцій є значення True або False.