8. Основні поняття та елементи мови

Мова програмування – це сукупність набору символів (алфавіту), системи правил утворення (синтаксис) і тлумачення конструкцій із символів (семантика) для задання алгоритмів з використанням символів природної мови.

Мови програмування поділяють на

- мови низького рівня (забезпечують підтримку найпростіших операцій, переважно на рівні системних пристроїв);

- мови високого рівня (забезпечують підтримку складних операцій, мають типи даних і конструкцій, що не реалізуються безпосередньо машинною мовою).

Програма мовою Паскаль може містити наступні символи:

- латинські літери A, B, C…x, y, z.

- цифри 1,2,3…9

- спеціальні символи +, -, /, =, <, >, [, ], (, ), {, }, |, ;, :, ., $, #, _, @.

В якості імен програм, типів, констант, змінних, модулів та інших об’єктів мови використовуються ідентифікатори.

Ідентифікатор – ім’я, яке вільно обирається програмістом для елементів програми.

При ініціалізації будь-якого елементу програми з допомогою ідентифікаторів необхідно виконати ряд вимог:

- ідентифікатор повинен починатися літерою

або символом підкреслювання.

- ТР 7.0 не розрізняє прописних та строчних

літер.

- пробіл не може стояти всередині ідентиф.

- застосування інших символів в ідентиф.

не допускається.

- зарезервовані слова у якості ідентифікатора

не використовується.

6. Декларативне програмування

— парадигма програмуваннявідповідно до якої, програма описує, який результат необхідно отримати, замість описання послідовності отримання цього результату. Наприклад, веб-сторінки HTML— декларативні, оскільки вони описують, що містить сторінка та що має відображатись — заголовок, шрифт, текст, зображення — але не містить інструкцій якїї слід відображати. Ця парадигма мов програмування відмінна від імперативних мов програмування, таких як, наприклад, Фортран, C, і Java, які вимагають від розробника детального описання алгоритмаотримання результатів.

Стисло кажучи, для отримання результатів, імперативні програми явно конкретизують алгоритм, а декларативні — явно конкретизують мету і залишають реалізацію алгоритму на допоміжному програмному забезпеченні (наприклад, інструкція вибірки SQLконкретизує властивості даних, які слід отримати відбази даних, але не процес отримання цих даних).

Декларативні мови програмування - це мови програмуваннявисокого рівня, в яких програмістом не задається покроковий алгоритм рішення задачі ( "як" вирішити завдання), а деяким чином описується, "що" потрібно отримати як результат. Механізм обробкизіставлення за зразкомдекларативних тверджень вже реалізовано у пристрої мови.

Типовим прикладом таких мов є мови логічного програмування(мови, засновані на системі правил). У програмах на мовах логічного програмування відповідні дії виконуються тільки за наявності необхідного дозвільної умови.

Характерною особливістю декларативних мов є їхня декларативна семантика. Основна концепція декларативної семантики полягає в тому, що зміст кожного оператора не залежить від того, як цей оператор використовується в програмі. Декларативна семантика значно простіша за семантику імперативних мов, що може розглядатися як перевага декларативних мов перед імперативними.

Найбільш поширеною мовою логічного програмування є мова Пролог.