1.2. Посттравматичний стресовий розлад

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) і травматичний стрес. Травма – це переживання особливої взаємодії між людиною та світом. Природно травма має характеристики:

1. Зовнішня подія (джерелом травми є зовнішня подія).

2. Травма викликає відчуття жаху та безпорадності (переживання). Коли виникає страх та безпорадність як реакція на подію, тоді ця подія є травматичною.

3. Руйнує звичайну систему життєдіяльності людини і викликає в людині відчуття безсилля і неможливість будь-що вжити.

4. Переживання тр. (реакція) супроводжується спробами намагання уникнути травматичних переживань та емоцій.

5. Відчуття неможливості контролювати свої емоції. Відторгнення свідомістю своїх емоцій. Це виступає як захисний механізм

В силу того, що емоції не контролюються, відторгнуться , але продовжують існувати, тоді вони продовжують жити своїм життям - поза контролем свідомості, вони не розвиваються і відбувається емоційна фіксація на травмі.

6. Переживання ситуацій подібних до травматичних з реакцією за типом – «все або нічого» (макс. переживання, пік емоц., і вегетативного реагування), або вираження емоційного пригнічення – емоції якби не помічаються, приховуються.

Травматичний досвід стає у житті для людини провідним. Це одна з провідних особливостей ПТСР.

Але виявляється в людині діє механізм – виникає бажання ще раз продивитися розвиток травматичної події, щоб можливо потрапивши туди, повести себе по іншому і щось змінити. Дуже частою реакцією може бути самообвинувачення. Відчуття вини – одне з обов’язкових наслідків людини, яка вижила після травматичної подіії, катастрофу.

Травматичні ситуації включають біль, душевну біль. Щоб забутися, для того, щоб страх забути, позбутися його людина намагається себе завантажити роботою. Іншими словами «згоріти на роботі». Це ще один так званий несвідомий захисний механізм, який спрацьовує у постстресових станах. Або інший варіант - за рахунок нових страхів забути старі і шукає таку діяльність яка пов’язана максимально з ризиком для життя.

Описовий комплекс ПТСР ближче до наших часів з’явився у к. 19 ст. у роботах Еріксона вперше з’явився термін «з.д. спинний мозок». Типові розлади, які переживали люди які пережили катастрофу на з.д., але вони мали органічний розлад. Тобто це були травми органічного характеру, але також спостерігалися типові реакції на травматичні події і пов’язане із струс, пов’язане із з-д. катастрофою. Потім почало вводитися психогенне розуміння даного типу розладів.

До виділення ПТСР в самостійну рубрику подібні порушення ближче всього стояли до клінічного поняття «травматичний невроз» (X. Оппенгейм, 1888), який з’явився у зв’язку з описанням психічних наслідків залізно дорожньої катастрофи. Пізніше був введений термін «військовий невроз» (С. Barrois, 1907).

Отже, ПТСР – відтермінована, довготривала і або продовжена у часі реакція на виключно сильну травматичну подію – (години, декілька днів), що загрожує психологічній і фізичній цілісності людини. Тобто пов’язане із загрозою для життя, загрози сильної фізичної шкоди як для своєї так і для інших життів (РТСР може розвиватися як у жертви так і у свідків) – природні і техногенні катастрофи, бойові дії, посягання.

ПТСР можуть розвиватися і як реакція на різку зміну соціального статусу і становища (втрата роботи, майна, втрата близької людини - як смерть і так стосунки).

Таким чином, надзвичайні (екстремальні) ситуації характеризуються, насамперед, надсильним впливом на психіку людини, що викликає в нього травматичний стрес. [ 5 ]