- •Тема 1. Поняття і сутність сучасного міжнародного права.
- •1.Поняття і визначення міжнародного права. Його особливості
- •2.Основні риси сучасного міжнародного права
- •4.Виникнення міжнародного права
- •5.Міжнародне право від падіння Римської імперії до Вестфальського миру 1648 р
- •6.Міжнародне право від Вестфальського миру 1648 р. До першої Гаазької конференції миру
- •Тема 2. Основні принципи міжнародного публічного права, їх значення в системі права
- •Тема 3. Джерела міжнародного права.
- •Тема 4. Суб’єкти міжнародного права
- •3. Правосуб’єктність вторинних суб’єктів міжнародного права:
- •Тема 5. Правове становище населення в міжнародному праві.
- •Тема 6. Право міжнародних договорів.
- •2.Види міжнародних договорів:
- •3. Процедура прийняття міжнародних договорів:
- •Тема 7. Дипломатичне і консульське право.
- •Тема 8. Мирні засоби вирішення міжнародних протиріч.
- •Тема 9. Міжнародно-правова відповідальність.
- •Тема 10. Право міжнародних організацій.
- •Тема 11. Міжнароджне право в період збройних конфліктів.
- •Тема 12. Міжнародне морське право
- •Тема 13. Міжнародне повітряне право.
- •Тема 14. Міжнародне космічне право.
4.Виникнення міжнародного права
Період становлення державності України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави в науковій площині дав змогу відійти і від деяких, що мали місце раніше, стереотипів класової основи розвитку суспільства і цивілізації в цілому.
Розглядаючи не лише закономірності побудови громадянського суспільства, а й міжнародного співтовариства через призму верховенства особистості і її прав, можна пізнати внутрішнє життя країни і зрозуміти засади і правила, якими вона керується у відносинах з іншими народами.
Справедливість такого міркування підтверджується відомими періодами еволюції людської цивілізації і повязаного з нею міжнародного спілкування. Як на Давньому Сході, так і в Стародавній Греції та Стародавньому Римі необмежене панував культ сили в поєднанні з проповідуваною виключною правосубєктністю, а не поваги до особи.
Таким чином, історію міжнародного права можна умовно поділити на чотири періоди:
перший охоплює стародавні часи;
другий період - від падіння Римської імперії до Вестфальського миру 1648р.;
третій - від Вестфальської до Гаазької конференції миру 1899 - 1907 рр.;
четвертий - від Гаазьких конференцій миру до заснування ООН і формування сучасного міжнародного права.
Розглянемо виникнення міжнародного права у стародавньому світі. Вважається, що міжнародне право виникло відтоді, коли почалися міжнародні відносини. Отже, міжнародне право виникло, почало складатися і розвиватися водночас із зародженням міжнародних відносин у стародавньому світі. При цьому під стародавнім світом маються на увазі ті регіони земної кулі, де зароджувалися цивілізація і відносини між народами. Це долини Тигру і Євфрату, Нілу, райони Китаю та Індії, Егейського і Середземного морів.
Регулятори взаємовідносин народів стародавнього світу мали досить часто релігійний і звичаєво-правовий характер, мали вплив на зміст перших власне юридичних міждержавних актів. Серед них найдавнішим є договір між правителями месопотамських міст Лагаш та Умма, укладений близько 3100 р. до н. е. З середини 2-го тис. до н. е. кількість договорів, що дійшли до нас, зростає. Розширювалася регульована ними сфера міжнародних відносин, до якої можна віднести договори про тимчасові союзи, кордони, шлюби тощо. Найтиповішим, з точки зору нашого дослідження, для Стародавнього Єгипту є договір, укладений близько 1300 р. до н. е. між царем Хаттушілем (Хаттушлісом) та єгипетським фараоном Рамзесом II.
Давній Схід і Індія не знали принципу рівності субєктів міжнародного права. Інші народи Стародавнього Сходу - перси, іудеї, фінікійці були переконані в тому, що саме вони - єдині представники божества на землі, тому є вищими за інші народи, відносини з якими можуть лише образити богів .
Перші вірогідні відомості про державні утворення на території сучасного Китаю свідчать, що в XIV-XIII ст. до н. е. там існувала держава Інь. Договірна практика штатних держав стосувалася здебільшого мирних договірних відносин - територіальних проблем, договорів про союзи. Прикладом цього є договір 577 р. до н. е. між династіями Чу і Цзінь про союз і спільне ведення війн.
Розвиток відносин у Стародавній Греції багато чим відрізнявся від країн Давнього Сходу, що впливало і на розвиток міжнародного права.
Безумовним доказом того, що римляни знали право, яке регулює відносини між народами, є римське право народів (jus gentium). Існування права народів дає підставу підтримувати думку, що jus gentium римської епохи виконувало функції міжнародного права, однак у дещо іншому розумінні, ніж сучасне його тлумачення.