- •Тема 1. Поняття і сутність сучасного міжнародного права.
- •1.Поняття і визначення міжнародного права. Його особливості
- •2.Основні риси сучасного міжнародного права
- •4.Виникнення міжнародного права
- •5.Міжнародне право від падіння Римської імперії до Вестфальського миру 1648 р
- •6.Міжнародне право від Вестфальського миру 1648 р. До першої Гаазької конференції миру
- •Тема 2. Основні принципи міжнародного публічного права, їх значення в системі права
- •Тема 3. Джерела міжнародного права.
- •Тема 4. Суб’єкти міжнародного права
- •3. Правосуб’єктність вторинних суб’єктів міжнародного права:
- •Тема 5. Правове становище населення в міжнародному праві.
- •Тема 6. Право міжнародних договорів.
- •2.Види міжнародних договорів:
- •3. Процедура прийняття міжнародних договорів:
- •Тема 7. Дипломатичне і консульське право.
- •Тема 8. Мирні засоби вирішення міжнародних протиріч.
- •Тема 9. Міжнародно-правова відповідальність.
- •Тема 10. Право міжнародних організацій.
- •Тема 11. Міжнароджне право в період збройних конфліктів.
- •Тема 12. Міжнародне морське право
- •Тема 13. Міжнародне повітряне право.
- •Тема 14. Міжнародне космічне право.
Тема 6. Право міжнародних договорів.
Поняття і джерела права міжнародних договорів.
Види міжнародних договорів та їх сторони.
Процедура прийняття міжнародних договорів:
а) підготовка тексту договору;
б) прийняття тексту міжнародного договору та встановлення його автентичності;
в) вираження згоди на обов’язковість міжнародного договору.
г) реєстрація та опублікування міжнародних договорів.
4. Дія договорів, їх застосування і тлумачення;
5. Недійсність, призупинення та припинення дії міжнародних договорів
Використана література:
Зубрилин В.И. Суверенитет государства и сотрудничество в области прав человека // Международное право в современном мире. – М., 1991.
Ісакович С.В. Проблеми міжнародної безпеки в концепції нової Конституції України // Український часопис міжнародного права. К., 1992, №1.
Ильин Ю.Д. Основные тенденции в развитии консульского права. –М., 1975.
Ильин Ю.Д. К вопросу о почётных (нештатных) в современном международном праве. – М., 1964.
Каламкарян Р.А. Признание как односторонний юридический акт государства // Международно-правовые основы межгосударственного сотрудничества. – М., 1983. – с.53-69.
Каламкарян Р.А. Эстоппель как отдельный принцип международного права.//Государство и право.№4, 2001 г. – М., Наука.2001. – с.75 – 83.
1.Право міжнародних договорів — це галузь міжнародного права, яку складає сукупність правових норм, що регулюють відносини суб'єктів міжнародного права із приводу укладення, дії, зміни, скасування та дійсності міжнародних договорів.
Найбільш важливими універсальними конвенціями, що регулюють відносини у зв'язку з укладанням і застосуванням міжнародних договорів, є: Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 р., що докладно регламентує порядок укладення міжнародних договорів між державами, набуття ними чинності, тлумачення, використання та скасування, а також умови їхньої дійсності; Віденська конвенція про правонаступництво держав стосовно договорів 1978 р.; Віденська конвенція про право договорів між державами і міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями 1986 р. (Конвенція ще не набула чинності, але її норми мають силу звичаєвих), ряд міжнародних звичаїв. Зокрема не отримали договірної регламентації питання впливу війни на міжнародні договори і це регулюється звичаєм. Існує велика кількість спорів стосовно ст.38 Статуту Міжнародного суду, яка приписує керуватися звичаєм під час тлумачення самого міжнародного договору.
Важлива роль у регулюванні укладення та виконання договорів належить внутрішньому праву. В Україні це перш за все Конституція України. Так, ч. 2 ст. 9 Конституції вказує, що «укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України». Окремі статті Конституції визначають компетенцію вищих посадових осіб і органів держави щодо укладення міжнародних договорів (п. 32 ст. 85; п. 3 ст. 106 Конституції України). Закон України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 р. більш детально викладає умови укладення міжнародних договорів України. 12 липня 2000 р. Конституційний Суд України прийняв рішення № 9-рп/2000, що стосувалося особливостей надання згоди на обов'язковість міжнародних договорів з боку Верховної Ради України.
Виходячи з положень статей 2 Віденських конвенцій 1969 і 1986 років, міжнародний договір — це письмова угода, що регулюється міжнародним публічним правом, укладена між двома або декількома суб'єктами міжнародного права незалежно від того, міститься вона в одному документі, у двох або кількох пов'язаних між собою документах, а також незалежно від її конкретної назви.
Міжнародний договір — це угода між державами та іншими суб’єктами міжнародного права з питань, що мають для них спільний інтерес і що регулюють їхні відносини шляхом утворення взаємних прав і обов’язків.