- •1. Сутність і принципи обліку за нормативними витратами.
- •1.1 Суть, загальна характеристика та значення системи обліку та калькулювання собівартості продукції за нормативними витратами.
- •1.2 Основні принципи системи «стандарт- кост».
- •1.3 Порівняльна характеристика нормативного методу
- •2. Суть системи обліку і калькулювання за нормативними витратами.
- •2.1 Порядок нормування витрат і визначення нормативної собівартості продукції .
- •2.2 Варіанти обліку за нормативними витратами та облік відхилення від норм.
- •2.3 Аналіз відхилень від нормативів та їх впливу на прибуток.
- •3. Калькулювання собівартості продукції
- •3.1 Калькулювання фактичної собівартості продукції.
- •3.2 Переваги системи обліку і калькулювання собівартості продукції за нормативними (стандартними) витратами.
- •Висновок
- •Список використаної літератури
Висновок
Розглянувши систему обліку і калькулювання собівартість продукції за нормативними витратами, можна зробити такі висновки:
Сутність нормативного методу полягає в тім, що окремі види витрат на виробництво враховують по виробничих нормах, передбаченим нормативними калькуляціями. При цьому ведеться оперативний облік відхилень фактичних витрат від виробничих норм із вказівкою об'єкта виникненні відхилень, причин і винуватців їхнього утворення, а також враховуються зміни, внесені в діючі норми витрат у результаті впровадження організаційно-технічних заходів і визначається вплив цих змін на собівартість продукції. Крім цього, у процесі діяльності впровадження у виробництво організаційно-технічних засобів, більш удосконаленого устаткування, раціоналізаторських пропозицій приводять до зниження витрат матеріалів і заробітної плати на одиницю продукції, а відповідно, і до зміни встановлених по них нормативів.
Переваги системи стандарт-кост полягають в наступному:
1. використовується для прийняття рішень.
2. на підставі встановлених стандартів можна зазделегідь визначити суму очікуваних витрат на виробництво і реалізацію виробів, обчислити собівартість одиниці виробу для визначення цін, а також скласти звіт про прибутки та збитки. При цій системі керівництво підприємства отримує інформацію про величину відхилень від нормативів і про причини їх виникнення.
3. менш складна техніка ведення обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції, оскільки картки стандартної собівартості друкуються зазделегідь із зазначенням нормативної величини виробничих витрат. Картка нормативної собівартості виробу показує всі повні витрати на його виготовлення, що виключає повторне обчислення виробничих витрат по операціях або замовленнях.
4. система стандарт-кост може використовуватись для оцінки виконання встановленого замовлення.
5. при правильній організації стандарт-косту потрібен менший бухгалтерський штат, ніж при обліку минулих витрат, тому що в межах цієї системи облік ведеться за принципом виключення, тобто враховується лише відхилення від стандартів.
Причиною широкого використання системи калькуляції собівартості за нормативними затратами є формування на її основі інформації, корисної для досягнення багатьох цілей. Наприклад, для складання кошторисів, спрощення оцінки матеріально-виробничих запасів, прогнозування затрат майбутніх періодів, прийняття рішень, а також для контролю за ефективним використанням усіх видів ресурсів і оцінки ефективності діяльності підприємств у цілому.
Сьогодні розвиток нормативного методу повинен відбуватись в напрямку його комплексного використання як для бухгалтерської реєстрації витрат і обчислення собівартості продукції, так і для робіт, пов'язаних з підготовкою виробництва, його оперативним плануванням, розрахунком споживчих ресурсів і аналізом собівартості. При такому розширеному використанні нормативного обліку виступає як метод, що дозволяє органічно пов'язувати підготовку виробництва, планування, облік витрат, калькулювання і аналіз собівартості у взаємопов'язаний комплекс, який ґрунтується на чинних нормах витрат при системному обліку їх змін. Використовуючи інформацію про зміни чинних норм і відхилень від них, підприємства можуть своєчасно коригувати потребу в товарно-матеріальних цінностях.