- •Міністерство освіти і науки україни
- •Програма дисципліни “Історія України”
- •Мета та призначення.
- •2. Задачі вивчення дисципліни.
- •3. Зміст дисципліни Тема: 1. Походження держави та права. Держава та право Стародавнього Сходу.
- •Тема 2. Держава та право Стародавньої Греції та елінських країн.
- •Тема 3 Держава Стародавнього Риму
- •Тема 4 Держава та право франків і середньовічної Франції.
- •Тема 5 Держава та право середньовічної Англії.
- •Тема 6 Держава та право середньовічної Німеччини.
- •Тема 7 Виникнення та розвиток буржуазної держави та права в Англії (середина XVII - XIX ст. Ст.)
- •Тема 8 Утворення та розвиток буржуазної держави та права у Франції
- •Тема 9 Виникнення і розвиток буржуазної держави та права Німеччини. Об’єднання Німеччини.
- •Тема 10 Виникнення і розвиток держави та права сша
- •Тема 11 Росія в умовах абсолютної монархії та буржуазних перетворень
- •Тема 12 Держави та право Сходу в новий час.
- •Тема 13 сша у новітній час
- •Тема 14 Історія держави та права новітньої Великобританії
- •Тема 15 Держава та право Франції новітнього часу
- •Тема 16 Розвиток держави та права новітньої Німеччини
- •Тема 17 Держава і право Італії в період новітньої історії
- •Тема 18 Політико-правові процеси в Росії 1917-1921 рр.
- •Тема 19 Сучасні держави та право Сходу
- •Тема 20 Альтернативні моделі державно-правового розвитку країн у новітні часи
- •4. Питання для самостійної роботи.
Тема 9 Виникнення і розвиток буржуазної держави та права Німеччини. Об’єднання Німеччини.
1. Вторгнення Наполеона І і розпад Священної римської імперії німецької нації.
Віденський конгрес. Утворення Німецького Союзу.
Австро-прусська війна 1866 р. Утворення Північно-німецького Союзу
Утворення Німецької імперії. Конституція Німецької імперії 1871 р.
Цивільне уложення Німецької імперії 1896 р.
Терміни та історичні особи
Пруссія – одна з найбільших німецьких держав. Абсолютна монархія. У ХІХ ст. мала найсильнішу армію і органи влади, тому сприймалася німецькою буржуазією як та, що була здатна об’єднати Німеччину. Австрія
Австро-Угорська монархія – виникла під впливом революції 1848 р.; Австрія, як конкурент Пруссії, уклала союз з Угорщиною у 1867 р. Німецька конфедерація
Північно-германський союз – союзна держава, яка існувала у 1867-1870 рр. і об’єднала шерег німецьких держав на північ від р. Майн. На його підставі міністр-президент О. Бісмарк прагнув створити федеративну державу. Утворення Союзу стало кроком до національного об’єднання Німеччини. У грудні 1870 р. після поразки французької армії під Седаном, був реорганізований у Німецьку імперію, до якої ввійшли 22 монархії, 11 великих герцогств, 7 князів, 3 вільних міста.
Рейнський союз – союз німецьких держав, створений у 1805 р. під протекторатом Наполеона. Священна Римська імперія німецької нації ліквідувалася. Імператор Франц ІІ Габсбург відмовився від загально німецької корони. У Союз вийшли 39 німецьких держави. Завдяки реформам, які провів Наполеон І, вони почали формувати буржуазну державу. Вільгельм І
Віденський конгрес
Конституція 1871р.
Німецький союз – об’єднання 34 держав і 4 вільних міст, створене у 1815 р. на Віденському конгресі. Представницький орган – Бундестаг формувався з представників членів-держав. Але він не мав спільної армії, фінансів, тому не був стійким об’єднанням. Був розірваний під час революції 1848 р., остаточно припинив своє існування після поразки у Австро-Прусській війні 1866 р.
Великопрусський мілітаризм – за час Фрідріха Великого (ХVІІІ ст.) складається система, коли влада в Пруссії належить військово-управлінським органам. Міське самоврядування скасовано. Одночасно проводилася політика “просвіченого абсолютизму”.
Хронологія подій
Тема 10 Виникнення і розвиток держави та права сша
Колонізація Америки.
Боротьба за незалежність. "Декларація незалежності".
Конституція США 1787 р.
Громадянська війна північних і південних штатів. Білль про права.
"Чорні кодекси". Політика сегрегації.
Американська правова система. Судочинство.
Терміни та історичні особи
США
• Новий Світ
• Конституція США
• "Статті конфедерації"
• північноамериканські колонії
• Декларація незалежності США
• Демократична партія США – одна з двох найбільших партій США та з найстарших партій у світі. Неофіційний символ – осел (символ упертого подолання будь-яких перешкод). Неофіційний колір – синій. Співзасновники – Т. Джефферсон, Е. Джексон, М. Ван Бюрен. Створена у 1828 р. Спочатку виступала за збереження рабства; після поразки у Громадянській війні середини ХІХ ст. майже сорок років перебувала у занепаді. У ХХ ст. лідерами партії були Т. Вільсон, Ф. Рузвельт, Д. Кеннеді, які дали їй “друге дихання”. Зараз її підтримують крупні міста з високо розвинутою економікою. На виборах 2008 р. кандидат Демократичної партії Барак Обома був обраний президентом США.
• Работоргівля
Республіканська партія США – одна з двох основних партій США. Заснована у 1854 р. Неофіційний символ – слон, який уособлює могутність. Була створена на базі боротьби проти рабства, віддзеркалювала інтереси промисловців Півночі (янкі). Після перемоги у громадянській війні 40 років постійно керували США. Час занепаду партії, який був особливо тяжкий при Ф. Рузвельті (демократ), перервав Дуайт Ейзенхауер, один з ідеологів “холодної війни ”. У ХХ ст. кращими часами було президентство Р. Рейгана. Республіканці виступають за зниження податків, обмеження еміграції, вільну торгівлю, родинні цінності, збільшення ролі релігії, проти втручання держави в економічні процеси країни.• Континентальний конґрес
• Сегрегація – політика насильницького відокремлення однієї нації від іншої. Расова сегрегація мала місце у США. Громадянська війна середини ХІХ ст. не вирішила цю проблему.
• Вашингтон Джордж – перший президент США (1789-1797 рр.). Відіграв значну роль у боротьбі за незалежність Північно-Американських колоній. Після проголошення незалежності, очолював спеціальну комісію по створенню американської конституції. У 1792 р. був переобраний президентом на другий термін; започаткував традицію вибору президента лише на два терміни.
• Конгрес США
• Колоніальна політика
• Президент США – глава держави США, глава виконавчої влади (Федерального уряду США) та головнокомандуючий Армією та Флотом США згідно Конституції. Має право вето на законопроекти, які приймає Конгрес. Обирається на чотири роки.
• Білль про права
• Федеральне право
Хронологія подій