Тема 2. Держава та право Стародавньої Греції та елінських країн.

Розвиток держави Стародавня Греція. Афінська держава періоду зародження.

А) Гомерівська Греція.

- процес утворення; особливості первіснообщинного ладу;

- органи влади (Рада старійшин, Базилевс, Народні збори).

Б) Становлення держави і права Стародавніх Афін:

- утворення Афінської держави;

- реформи Солона (економічні, політичні);

- реформи Клісфена.

В) Розвиток Афінської державності та її падіння:

- греко-перські та інші війни; - реформи Перікла.

2. Суспільний лад, державний устрій Афін періоду демократії.

А) Суспільний лад Афін.

Б) Державний устрій Афін:

- Народні збори;

- Рада-500;

- Колегія архонтів, колегія стратегів;

- Геліея;

- Ареопаг.

В) Джерела та риси афінського права:

- джерела права; - право власності;

- зобов 'язальне право; - шлюбно-сімейне право;

- спадкове право; - кримінальне право та процес.

3. Утворення і розвиток Стародавньої Спарти.

4. Суспільний лад (спартанці, періеки, ілоти) та державний устрій.

5. Джерела та риси права:

- право власності; - сімейне право; - кримінальне право.

Терміни та історичні особи

Геомори – селяни Стародавньої Греції, які мали землю.

Класичне рабство

Афінська держава

Гомерівська Греція

Ахейці

Іонійці

Філи

Буле

Агора Агора – місце Народних зібрань у Стародавній Греції.

Демос

Пелопонес

Ілоти

Герусія Герусія – Рада Старійшин Стародавньої Греції. Вищий державний орган.

Апелла Апела – Народні збори у Спарті, вищий орган влади, але його рішення могли відмінятися герусією, якщо вважалися шкідливими.

Місто-поліс

Архонт Архонт – один з 9 вищих посадових осіб у містах-полісах, які обиралися на Народних зборах, а з V ст. до Р.Х. – жеребкуванням. Займалися військовими, судовими, релігійними питаннями. Архонт – цар був фактично верховним жерцем.

Полемарх

Ареопаг Ареопаг – вищий орган судової та політичної влади Стародавньої Греції. Складався з архонтів (старійшин). Обмеження його влади почалося з розвитком афінської рабовласницької демократії, особливо після реформ Ефіальта (462 р. до Р.Х.).

Геліея Геліея – один з вищих органів влади Афін з V ст. до Р.Х., який складався з 6 чоловік; контролював діяльність вищих посадових осіб, затверджував закони, які приймали Народні Збори.

Остракізм

Амімія

Літургія

Метеки

Колегія ефорі

Базилевс – цар у Стародавній Греції.

Ефори – колегія вищих посадових осіб Стародавньої Спарти, щорічно обиралася Народним Зібранням і керувала політичним життям країни.

Реформи Солона – правителя Греції, спрямовані на підрив впливу родоплемінної знаті, згідно ним, селяни звільнялися від рабства за борги, але реформи не вирішили усіх питань у боротьбі демосу з аристократією (594-593 рр. до Р.Х. ).

Хронологія подій

Тема 3 Держава Стародавнього Риму

1.Утворення Римської держави.

А) виникнення Риму; римське суспільство та органи управління ним;

Б) реформи Сервія Туллія. Виникнення Римської держави.

2.Римська держава у період республіки:

- суспільний лад; - державний устрій;

- судова система; - збройні сили;

- місцеве управління

3.Криза і падіння Римської республіки. Римська держава в період Імперії:

а) зовнішня політика Риму;

б) внутрішня політика Риму;

в) Реформи Гракхів;

г) військова реформа Гая Марія;

д) громадянські війни; кінець Римської Республіки;

е) повстання Спартака; тріумвірати.

4.Римська держава в період Імперії:

- рання імперія - принципат; - пізня імперія - домінат;

- падіння Римсько/держави.

5. Основні риси та джерела Римського права:

- звичаєве право;

- "Закони XII таблиць ";

- право народів;

- право власності;

- зобов 'язальне право;

- види контрактів;

- шлюбно-сімейне та спадкове право;

- кримінальне право.

6.Судочинство в період Республіки та Імперії.

Терміни та історичні особи

Домінат – в умовах кризи рабовласництва та імперії взагалі (ІІ – ІІІ ст. н.е.), Рим перетворюється у монархічну державу з абсолютною владою імператора. Остаточно перехід до домінанту датується 284 р. і приходом до влади Діоклетіана.

Клієнти •

Кодифікація Юстиніана

Жрецькі колегії

Центурія

Магістратура

Жрецькі колегії

Центурія

Магістратура

Консули – в Римі обиралися два консули. Вони - вищі магістрати і очолювали всю систему магістратур. Найбільш суттєвими були їхні військові повноваження.

Претори

Народні трибуни

Диктатор

Пунічні війни

Гай Марій

Принципат – перехід управління державою до принципу – “першого серед рівних” – за рахунок надання йому вищої влади. Першим принценсом став Октавіан Август ( 27 р. до Р.Х. -14 р. н. е. ). Це була “Монархія під виглядом республіки”.

Едикти магістратів

Плебеї

Патриції – спочатку усе автохтонне населення Стародавнього Риму, яке складало родову общину. З часом з них сформувалась родова аристократія. Вони протистояли плебеям.

Народні збори

Право народів

Сенат

Міланський едикт – оголошував віротерпимість Риму стосовно християнської релігії (313 р.).

Хронологія подій