
- •1. Фізичні основи класичної механіки Основні формули Елементи кінематики
- •Елементи динаміки
- •Приклади розв’язання задач.
- •Тема № 2. Молекулярна фізика та термодинаміка. Основні формули
- •Окремі випадки розподілу Гіббса:
- •Приклади розв’язання задач Приклад 1. Знайти густину кисню при нормальних умовах.
- •Тема №3 електростатика. Електричний струм. Основні формули
- •Приклади розв’язання задач.
- •Тема № 4 електромагнетизм Основні формули
- •Коливання та хвилі Основні формули
- •Приклади розв’язання задач
- •Тема №5
- •Основні формули
- •Фотометрія
- •Геометрична оптика
- •Хвильова оптика
- •Елементи релятивістської динаміки
- •Квантова теорія випромінювання. Фотони.
- •Приклади розв’язання задач
Окремі випадки розподілу Гіббса:
а) розподіл молекул по швидкостям (закон Максвелла)
(2.36)
де
N
– кількість молекул, відносні швидкості
яких лежать в інтервалі від u до u +
u;
–
відносна швидкість,
– швидкість молекули і
–найбільш
імовірна швидкість молекул;
N – загальне число молекул;
При розв’язуванні задач на розподіл молекул по швидкостям зручно використовувати таблицю (1)
Таблиця 2.1
U |
|
U |
|
U |
|
0 0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 |
0 0,02 0,09 0,18 0,31 0,44 0,57 0,68 0,76 |
0,9 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,6 1,7 |
0,81 0,83 0,82 0,78 0,71 0,63 0,54 0,46 0,36 |
1,8 1,9 2,0 2,1 2,2 2,3 2,4 2,5 |
0,29 0,22 0,16 0,12 0,09 0,06 0,04 0,03 |
б) барометрична формула (у припущенні, що температура в усіх точках однакова) дає залежність тиску газу від висоти h в полі сили тяжіння
(2.37)
де
– тиск на висоті h = 0; g – прискорення
сили тяжіння.
Рівняння стану реального газу (рівняння Ван-дер-Ваальса) для одного моля
(2.38)
де
– об’єм моля; a і b – постійні, які
залежать від природи газу.
Рівняння для будь-якої кількості газу
(2.39)
Постійні a і b зв’язані з критичними параметрами співвідношеннями
(2.40)
Властивості рідини.
Коефіцієнт поверхневого натягу рідини
або
(2.41)
де F – сила поверхневого натягу, яка діє на контур довжиною l, що обмежує поверхню рідини; W – енергія, яку треба затратити для збільшення площі поверхні на величину S.
Формула Лапласа для додаткового тиску, викликаного кривиною поверхні рідини
(2.42)
де
і
- радіуси кривини двох взаємно
перпендикулярних перерізів поверхні
рідини. Радіус вважається додатним,
якщо меніск опуклий і від’ємним, якщо
меніск угнутий.
Висота підняття рідини у капілярі
(2.43)
де r – радіус капіляра; - густина рідини; - крайовий кут. При повному змочуванні = 0, при повному незмочуванні = 180.
Приклади розв’язання задач Приклад 1. Знайти густину кисню при нормальних умовах.
Розв’язання
Застосуємо рівняння Менделєєва – Клапейрона (2.3)
(1)
де P – тиск газу, V – об’єм газу; m – маса газу; M – молярна маса газу; R – газова постійна; T – термодинамічна температура.
Густина речовини
(2)
Розв’язуємо сумісно (1) і (2). Для цього з (2) виразимо m і підставимо в (1)
або
звідки
Перевіримо одиницю вимірювання
Підставимо числові дані.
При
нормальних умовах P = 760 мм. рт. ст.
,
T = 0
С = 273К;
R
= 8,31 Дж / (моль
K), M =
.
Відповідь
Приклад2. Скільки молекул міститься у посудині ємністю 5л, заповненому вуглекислим газом? Температура у посудині 127 С, тиск 0,1 МПа.
Розв’язання
Кількість
молекул ,
де
– кількість речовини;
– постійна Авогадро.
Кількість речовини знайдемо, скориставшись рівнянням Менделєєва – Клапейрона (2.3)
де P – тиск газу, V – об’єм газу; R – газова постійна;
T – термодинамічна температура.
Тоді
Перевіримо одиницю вимірювання.
(безрозмірна
величина).
Підставимо числові дані, виразивши їх в системі Сі
Т = 127 + 273 = 400К
Відповідь
Приклад 3. У балоні об’ємом 5л міститься гелій під тиском 2МПа і температурі 127 С. Після того як з балону було взято деяку масу гелію, температура у балоні зменшилась на 10 градусів, а тиск зменшився до 1,5 МПа. Яку масу гелію було взято з балону?
Розв’язання
Скористаємось рівнянням Менделєєва – Клапейрона (2.3) записавши його для початкового і кінцевого станів газу у балоні.
(1)
(2)
де
,
,
– тиск, маса, термодинамічна температура
у початковому стані;
,
,
– відповідні величини у кінцевому
стані; V – об’єм балону;
– молярна маса гелію; R – газова
постійна.
З
(1) виразимо
,
з (2) виразимо
.
Тоді
Перевіримо одиницю вимірювання
Знайдемо числове значення з урахуванням того, що
R = 8,31 Дж / (моль K),
M
=
.
Відповідь
= 2,77г.
Приклад
4.
У посудині об’ємом V =25л міститься
=100г
гелію і
=140г
азоту при температур t =27
.
Знайти тиск у посудині.
Розв’язання
Скористаємося законом Дальтона (2.8), згідно з яким тиск у суміші газів дорівнює сумі парціальних тисків.
,
(1)
де
і
(2)
і
-
малярні маси гелію і азоту відповідно.
Підставимо (2) в (1).
Перевіримо одиницю вимірювання.
Обчислення.
Па
Відповідь:Р=2,99 МПа.
Приклад
5.
Знайти густину ρ деякого газу,
якщо тиск Р у балоні 380 мм рт. ст. , а
середня квадратична швидкість руху
його молекул
=800м/с.
Розв’язання
Середня квадратична швидкість теплового руху молекул газу за формулою (2.16) дорівнює
,
(1)
де
;
Т – абсолютна температура; M– молярна
маса газу.
Звідки .
(2)
Порівняємо з рівнянням Менделєєва-Клапейрона
(3)
З
(2) виразимо
і підставимо в (3):
,
або
(4)
За визначенням густина ρ= m/V, тому з (4)
ρ.
(5)
Перевіримо одиницю вимірювання.
[ρ].
Переведемо
тиск у одиницю вимірювання в системі
:
P=380
мм рт. ст.
133
= 0,5
Па.
Підставимо у (5) числові дані
ρкг/
.
Відповідь:
ρ=0,23 кг/.
Приклад
6. Визначити
середню довжину вільного пробігу
молекул азоту при нормальних умовах, а
також середнє число зіткнень
молекули за одну секунду при даних
умовах.
Розв’язання
Середню довжину вільного пробігу молекул можна визначити за допомогою співвідношення (2.17):
де
- ефективний діаметр молекули. Із таблиць
визначаємо, що для азоту
=
м;
n – концентрація молекул при даних умовах.
Концентрація молекул можна зв’язати з параметрами стану газу за допомогою рівняння (2.13):
P
=
nkT,
звідки
,
(2)
де Р – тиск газу; Т – термодинамічна температура; k – постійна Больцмана.
Підставимо (2) у (1)
.
(3)
Перевіримо одиницю вимірювання
.
Для
нормальних умов Т=273 К і Р=Па, k=
Дж/К.
Обчислення.
=
м.
Середнє число зіткнень кожної молекули за 1 сек. можна визначити за формулою (2.18).
,
(4)
де
- середня арифметична швидкість теплового
руху молекул;
- середня довжина вільного пробігу
молекул, яку вже визначено за формулою
(3).
Середню арифметичну швидкість молекул знайдемо за допомогою формули (2.15).
м/с.
Підставимо
значення
і
у (4)
.
Відповідь:
м;
.
Приклад
7. Знайти
енергію W обертального руху молекул,
які містяться у
=2
кг водню при температурі t=27
.
Розв’язання
Кількість молекул, які містяться у даній масі газу, згідно з (2.2)
,
(1)
де
- кількість речовини, а
- постійна Авогадро.
У
свою чергу
,
де M – малярна маса.
Тоді .
(2)
Так
як молекула водню
складається з двох атомів і має між ними
жорсткий зв'язок, кількість ступенів
свободи для такої молекули i=5 з них 2
припадає на обертальний рух:
i=2.
Середня кінетична енергія однієї
молекули (2.12)
,
(3)
де k – постійна Больцмана; Т – термодинамічна температура.
Тоді загальна енергія обертального руху всіх молекул
,
або
.
Так
як
,
де k – газова постійна,
.
(4)
Перевіримо одиницю вимірювання
.
Підставимо
числові дані, зважаючи на те, що i=2;
М=кг/моль;
Т=27
+273=300
К; R=8,31Дж/
.
Дж.
Відповідь:
W=
Дж.
Приклад
8. Вуглекислий
газ масою m=66г, який має температуру t=,
ізотермічно розширюється так, що його
об’єм збільшується вдвічі. Яку роботу
виконує при цьому газ?
Розв’язання
Роботу, яку виконує газ, можна знайти, скориставшись формулою (2.24):
.
(1)
Так як під час ізотермічного процесу тиск Р теж змінюється, виразимо тиск через об’єм газу з рівняння Менделєєва – Клапейрона (2.3):
,
звідки
.
(2)
Підставимо (2) у (1) і виконаємо інтегрування:
.
(3)
Зважаючи
на те , що
=m/M,
маємо
.
Перевіримо одиницю вимірювання
.
З
урахуванням того, що за умовою задачі
і крім того
m=66г=кг;
Т=7+273=280К;
кг/моль.
одержимо
Дж=2,41
кДж.
Відповідь: А=2,41 кДж.
Приклад
9.
При ізобаричному нагріванні m=6г водню
з початковою температурою t=,
його об’єм зріс у два рази (
).
Знайти: 1) роботу А газу; 2) зміну внутрішньої
енергії
газу; 3) кількість теплоти Q, яку надано
газу.
Розв’язання
Робота газу при ізобаричному нагріванні (2.25):
.
Скористаємося рівнянням Менделєєва – Клапейрона, записавши його двічі: для початкового і кінцевого станів.
(1)
(2)
З (2) віднімаємо (1)
,
або
.
(3)
Різницю температур можна знайти з (2.26):
При
Р=const
;
за умовою задачі
,
тому
.
Тобто
К.
Тоді
К.
Робота
газу
Дж =7,48 кДж.
Внутрішня енергія газу визначається за формулою (2.23).
,
Тоді
зміна внутрішньої енергії ,
(4)
де
i – кількість ступені свободи; для водню
(двохатомна молекула) і=5.
Обчислення:
Дж
= 18,68 кДж.
Згідно з першим началом термодинаміки (2.22)
Тому
кДж.
Відповідь:
А=7,48 кДж;
=18,68
кДж; Q=26,16 кДж.
Приклад
10.
Ідеальна теплова машина працює за
циклом Карно. Температура нагрівача
=400
К, охолоджувача
=300
К. За кожен цикл машина отримує від
нагрівача кількість теплоти
=2,1
кДж. Визначити коефіцієнт корисної дії
машини і корисну роботу А, яку виконує
машина за один цикл.
Розв’язання
Коефіцієнт корисної дії можна визначити або за формулою (2.29)
, (1)
або (для циклу Карно) за формулою (2.30)
(2)
Спочатку за формулою (2) знайдемо коефіцієнт корисної дії
.
Потім за формулою (1) знайдемо А.
=525
Дж.
Відповідь:
=25%;
А=525 Дж.
Приклад
11.
m=10г водню ізобарично нагрівають від
до
.
Знайти зміну ентропії газу
у цьому процесі.
Розв’язання
Згідно з (2.31) зміна ентропії визначається за формулою
, (1)
де
і
- значення ентропії відповідно у кінцевому
і у початковому станах;
- кількість теплоти, яку отримує газ у
елементарному процесі; Т – термодинамічна
температура, при якій відбувалась
теплопередача.
При ізобаричному процесі
, (2)
де
- молярна теплоємність водню при
ізобаричному нагріванні;
- кількість речовини; dT – збільшення
температури.
У свою чергу
, (3)
де
i – ступені свободи молекул (для водню
i=5); R – газова стала. R=8,31
.
, (4)
де
m – маса газу; M– молярна маса газу. Для
водню M=кг/моль.
Підставимо (2), (3), (4) у (1) і виконаємо інтегрування:
.
Виразимо
температури
і
у кельвінах (К):
К;
327+273=600
К.
Обчислення.
100
Дж/К.
Відповідь:
=100
Дж/К.
Приклад
12.
Коефіцієнт внутрішнього тертя азоту
при нормальних умовах дорівнює
=1,78
.
Знайти коефіцієнт дифузії азоту D при
цих умовах.
Розв’язання
Скористаємося
формулами для коефіцієнтів D і
(2.35):
(1)
(2)
де
- середня арифметична теплового руху
молекул;
- середня довжина вільного пробігу
молекул;
- густина газу.
З порівняння (1) і (2) випливає, що
=D
. (3)
Таким чином, для знаходження коефіцієнту дифузії азоту треба знайти його густину при нормальних умовах. З цією метою скористаємося рівнянням Менделєєва – Клапейрона (2.3):
(4)
За
визначенням густина речовини
=m/V,
тому виразимо звідси m і підставимо у
(4):
,
звідки
. (5)
Тоді рівняння (3) з урахуванням співвідношення (5) має вигляд:
,
звідки
.
Перевіримо одиницю вимірювання.
Обчислення
проводимо з урахуванням того що при
нормальних умовах Р=760 мм рт. ст. =
Па; Т=
+273=273
К;
R=8,31
Дж/;
M=28
кг/моль.
Відповідь:
В=1,44.
Приклад
13.
Яка частина молекул азоту при температурі
t=має швидкості від
=300м/с
до
=310м/с?
Розв’язок
Розподіл молекул по швидкостям має вигляд (2.36):
, (1)
де
–
відносна швидкість. Вона дорівнює
де
- швидкість молекули;
- найбільш імовірна швидкість молекул.
За формулою (2.16)
У нашому випадку
м/с.
Тоді,
;
;
;
і формула (1) дає:
Відповідь:
=0,64%.
Приклад
14.
На якій висоті h атмосферний тиск Р
складає 50% від тиску на рівні моря?
Температуру вважати постійною і рівною
t=,
молярну масу для повітря вважати рівною
M=0,029 кг/моль.
Розв’язання
Залежність атмосферного тиску від висоти над рівнем моря представлена барометричною формулою (2.37):
, (1)
де
Р – тиск на висоті h;
-
тиск на рівні моря; M– молярна маса
повітря; g=9,8
- прискорення сили тяжіння; R=8,31 Дж/
- газова постійна; Т – теплодинамічна
температура.
Поділимо обидві частини рівняння (1) на Р:
,
звідки
.
За
умовою задачі
=2,
тому
.
(2)
Логарифмуємо вираз (2): звідки
.
(3)
Перевіримо одиницю вимірювання.
.
Підставимо у (3) числові дані:
м
=5,53 км.
Відповідь: h=5,53 км.
Приклад 15. Дві краплині ртуті радіусом r=1 мм кожна, зливаються в одну. Скільки теплоти Q при цьому виділяється?
Розв’язання
Кількість
теплоти Q дорівнює енергії
,
яка звільнюється тому, що зменшилося
площа поверхні. Цю енергію можна знайти
з формули (2.41):
, (1)
де
- коефіцієнт поверхневого натягу ртуті;
- площа, на яку зменшилась поверхня
однієї краплі порівняно з площею поверхні
двох попередніх.
, (2)
де r – радіус маленької краплі; R – радіус великої краплі.
Радіус великої краплі можна знайти з тих міркувань, що об’єм великої краплі повинен дорівнювати двом об’ємам малої краплі.
;
звідки
.
Підставимо у (2):
.
Тоді
.
Перевіримо одиницю вимірювання:
.
Коефіцієнт поверхневого натягу для ртуті знаходимо з таблиць.
=0,5
Н/м.
Обчислення.
Дж
= 2,57 мкДж.
Відповідь: Q=2,57 мкДж.