
- •1. Фізичні основи класичної механіки Основні формули Елементи кінематики
- •Елементи динаміки
- •Приклади розв’язання задач.
- •Тема № 2. Молекулярна фізика та термодинаміка. Основні формули
- •Окремі випадки розподілу Гіббса:
- •Приклади розв’язання задач Приклад 1. Знайти густину кисню при нормальних умовах.
- •Тема №3 електростатика. Електричний струм. Основні формули
- •Приклади розв’язання задач.
- •Тема № 4 електромагнетизм Основні формули
- •Коливання та хвилі Основні формули
- •Приклади розв’язання задач
- •Тема №5
- •Основні формули
- •Фотометрія
- •Геометрична оптика
- •Хвильова оптика
- •Елементи релятивістської динаміки
- •Квантова теорія випромінювання. Фотони.
- •Приклади розв’язання задач
Приклади розв’язання задач.
Приклад
1.
Матеріальна точка рухається вздовж осі
Ох за законом
,
де А=3 м, В=2 м/с, С=0,05 м/с
.
Визначити координату х, швидкість v й
прискорення a у моменти часу
;
с,
а також середні значення швидкості
й прискорення
за перші 4 с руху.
Розв’язання.
Координати знаходимо підстановкою в рівняння руху числові значення коефіцієнтів А, В і С і часу t.
м;
м=14,2
м.
Середня швидкість згідно (1.12)
м/с=2,8
м/с.
Миттєва швидкість відносно осі Ох є першою похідною від координати за часом (1.15):
.
Підставимо числові дані.
2
м/с;
4,4
м/с.
Середнє прискорення за (1.16)
м/с
=0,6
м/с
.
Миттєве прискорення за формулою (1.17)
=6Ct.
;
м/с
=1,2
м/с
.
Відповідь:
м;
х
=
14,2 м;
2
м/с;
4,4
м/с;
;
=1,2м/с
;
=
2,8 м/с;
=
1,2 м/с
.
Приклад
2.
М’яч кинули з поверхні землі під кутом
до горизонту із швидкістю
=
10 м/с. Визначити висоту та дальність
польоту. Обчислити нормальне
та тангенціальне
прискорення через
с
після початку руху.
Розв’язання.
Вибираємо систему координат ХОУ, початок якої О співпадає з точкою початку траєкторії руху тіла (Рис. 1.2). Розкладаємо початкову швидкість м’яча на 2 складові
;
.
Рис. 1.2. Рис. 1.3.
Рух м’яча можна розглядати як суму двох незалежних рухів (горизонтального й вертикального). В горизонтальному напрямку на тіло не діють сили (якщо знехтувати опором повітря). Цей рух рівномірний і прямолінійний.
.
За формулою (1.22)
.
Вертикальний
рух – це рух тіла, кинутого вертикально
вверх, тобто рівнозміннний рух із
прискоренням вільного падіння g = 9,8
м/с.
За формулами (1.20) та (1.18) його описують
рівняння
;
.
У
верхній точці траєкторії вертикальна
складова швидкості
приймає нульове значення, після чого
вертикальний рух із рівноуповільненого
стає рівноприскореним.
Час
польоту
до верхньої точки траєкторії дістаємо
з умови:
;
.
Максимальна висота Н підйому
.
Час польоту м’яча до його падіння знайдемо з умови
,
;
,
тобто
.
Дальність польоту
.
Для
визначення
і
зображуємо швидкість і прискорення
м’яча в даній точці траєкторії і
розкладаємо вектори на складові (рис.
1.3). З трикутників, утворених векторами
швидкості, прискорення з їх складовими,
випливає:
,
,
де
;
=
.
Підставляємо числові дані і проводимо обчислення.
Н=м
= 2,55 м;
м
=10,2 м;
м/с
=
2,87 м/с
;
м/с
=
9,36 м/с
.
Відповідь:
Н = 2,55 м;
10,2 м;
=
2,87 м/с
;
=
9,36 м/с
.
Приклад 3. Велосипедист повинен проїхати по замкненій петлі радіуса R = 3 м. З якої висоти він може скотитися, щоб не впасти? Тертям знехтувати.
Розв’язання.
На
тіло в верхній точці петлі діють дві
сили, спрямовані вертикально вниз: сила
тяжіння
и реакція опори
.
(Рис. 1.4). Вони надають тілу нормальне
(доцентрове)
Рис. 1.4. прискорення (1.8):
.
За другим законом Ньютона (1.42)
.
У
проекції на напрямок прискорення, з
урахуванням виразу для нього, отримуємо
.
Таким чином, щоб не впасти велосипедист повинен мати швидкість, при якій задовольняється умова
,
або
.
Необхідну
швидкість велосипедист набуває,
скотившись із гірки висотою Н. За законом
збереження механічної енергії (1.81) його
повна енергія
на початку руху дорівнює повній енергії
у верхній точці петлі.
;
.
З попередньої нерівності отримуємо
.
Звідки
.
м.
Відповідь:
м.
Приклад
4. Порожиста
сталева кулька підіймається з глибини
води h = 400 м на поверхню. Швидкість
установленого руху кульки v´ = 1,2 м/с. На
яку відстань
і
в якому напрямі відхилиться кулька?
Широта місцевості φ= 60°.
Розв’язання.
Рух
кульки розглядатимемо у системі відліку,
яка зв’язана із Землею. На кульку діють
чотири сили: гравітаційна
,
відцентрова
,
виштовхуюча (архімедова)
та коріолісова
.
Векторна сума перших трьох сил визначає
рух по вертикалі для заданого місця
Землі. За умовою їх рівнодіюча дорівнює
нулю, внаслідок чого рух кульки по
вертикалі – рівномірний.
Сила Коріоліса (1.65)
Рис.1.5.
перпендикулярна
до площини, в якій лежать вектори
і
,
її напрямок визначається за правилом
правого гвинта. В даному випадку вона
перпендикулярна до площини рисунка і
напрямлена на нас (рис. 1.5).
,
де
v´– швидкість, з якою кулька рухається
відносно Землі;
– кутова швидкість обертання Землі;
період обертання Т = 24 год. = 8,64·
с;
– широта місцевості.
Сила
надає кульці в горизонтальному напрямі
на захід постійне прискорення
.
За
формулою шляху при рівноприскореному
русі (1.19) знаходимо, що зміщення на захід
кульки за час підйому
дорівнює
Перевіряємо одиницю вимірювання
.
Підставляємо значення величин у формулу
9,69
Відповідь: s = 9,69 м.
Приклад 5. На спокійній воді озера стоїть човен довжиною L= 3м і масою M= 180 кг. На кормі човна стоїть людина масою m = 60 кг. На яку відстань s відносно берега переміститься човен, якщо людина перейде з корми на ніс човна?
Розв’язання.
Задачу вирішуємо у системі відліку, пов'язаною з берегом.
Припустимо
для простоти, що людина йде відносно
човна з постійною швидкістю
.
Тоді й човен буде рухатися рівномірно,
і його переміщення s відносно берега
дорівнює
,
(1)
де v – швидкість човна відносно берега, t – час руху людини й човна.
За законом збереження імпульсу (1.67), оскільки на початку човен – нерухомий,
,
де
-
швидкість людини відносно берега.
У проекції на напрямок руху людини останнє рівняння має вид:
.
Звідки для швидкості човна отримуємо
.
(2)
Час руху човна дорівнює часу руху людини вздовж човна, тобто
.
(3)
Підставляємо отримані для v і t вирази (2) та (3) у формулу (1) і знаходимо переміщення човна.
.
Підставляємо в отриману формулу числові значення й обчислюємо s.
s
=
м = 0,75 м .
Відповідь: s = 0,75 м .
Приклад
6. Блок
масою m = 1 кг закріплений наприкінці
столу. Гирі однакової маси
1
кг з’єднані ниткою, яка перекинута
через блок. Коефіцієнт тертя гирі 2 о
стіл
=0,1.
Визначити прискорення а, з яким рухаються
гирі. Блок вважати однорідним диском.
Тертям у блоці та вагою нитки знехтувати.
Розв’язання.
Розглянемо
рух тіл, що входять у систему та сили,
які діють на них. Тіла 1 і 2 рухаються
поступально, тіло 1 – вниз, тіло 2 –
вправо. Блок обертається відносно
горизонтальної осі, що проходить через
точку О. На тіло
діє
сила тяжіння
і сила натягу нитки
.
На тіло
–
сила тяжіння
,
сила натягу нитки
,
сила тертя
та сила реакції опору
.
На блок – сили натягу нитки
і
.
(Рис. 1.6.)
Рис. 1.6
Згідно
ІІІ закону Ньютона
=
–
,
=
–
.
Кутове прискорення ε, з яким рухається блок, пов’язано з лінійним прискоренням а співвідношенням (1.38)
.
Момент
інерції блока, який має форму диска
(1.53).
Сила тертя
(1.46).
На
підставі ІІ закону Ньютона (1.42) записуємо
рівняння руху тіл
і
в
проекції на напрямок руху. Рух блоку
описує основне рівняння динаміки
обертального руху (1.69), який записуємо
у проекції на ось О
;
;
;
Після підстановки ε та І, з урахуванням виразу для сили тертя, отримуємо
;
;
.
Додаємо рівняння, що утворюють систему, один до одного і знаходимо прискорення
.
Підставляємо числові дані
м/с
=3,53
м/с
.
Відповідь:
а = 3,53 м/с.
Приклад 7. В посудині з гліцерином падає свинцева кулька. Визначити максимальне значення діаметра кульки, при якому рух шарів гліцерину, спричинений рухом кульки, залишається ламінарним. В’язкість гліцерину η=1,0 Па·с.
Розв’язання.
Характер
руху шарів рідини, який виникає завдяки
силам внутрішнього тертя внаслідок
руху тіла, визначається числом Рейнольдса
Re ( 1.87). Якщо число Рейнольдса менше
деякого критичного значення
,
рух рідини буде ламінарним, в протилежному
випадку – турбулентним.
Якщо тіло, яке рухається в рідині, має форму кулі діаметром d, то
,
(1)
де
ρ – густина рідини (в нашому випадку
);
η – коефіцієнт внутрішнього тертя
рідини; v – швидкість руху кульки.
При
цьому критичне значення числа
=
0,5.
Виразимо швидкість кульки, розглянувши сили, які діють на неї у процесі руху. На кульку діють три сили:
1) сила тяжіння кульки (1.44)
,
де
– густина свинцю, V – об’єм кульки;
2)
виштовхуюча сила
,
яка визначається за законом Архімеда
(1.82),
,
де
–
густина гліцерину;
3)
сила внутрішнього тертя
,
яка визначається формулою Стокса (1.86),
.
При установленому русі кульки в рідині (v=const) сила тяжіння урівноважується сумою виштовхуючої сили та сили внутрішнього тертя,
тобто
=
+
,
звідки
.
(2)
Сумісний розв’язок рівнянь (1) і (2) відносно d, дає
.
Максимальне значення діаметра кульки відповідає критичному значенню числа Рейнольда. Тому
.
Перевіряємо розмірність
.
Знаходимо
з таблиці значення
=1,26
;
=11,3
.
Підставляємо значення величин в отриману формулу
.
Відповідь:
м
.