- •Вельмишановний добродію студенте!
- •Вступ. Витоки української культури План:
- •Основні дати:
- •Терміни, категорії, постаті:
- •Культура київської русі та галицько-волинської держави План:
- •Основні терміни і поняття:
- •Постаті:
- •Найважливіші дати:
- •Українська культура хіv – перша половина хvii ст. План:
- •Основні дати:
- •Терміни, категорії:
- •Постаті:
- •Культура українського народу у другій половині XVII – наприкінці XVIII ст. План
- •Основні терміни і поняття:
- •Постаті:
- •Найважливіші дати:
- •Українська культура xiх – початку хх ст. План
- •Основні дати:
- •Терміни, категорії:
- •Постаті:
- •Українська культура у хх ст. План
- •Основні дати:
- •Терміни, категорії:
- •Постаті:
- •Культура україни на рубежі хх–ххі ст. План:
- •Основні дати:
- •Терміни, категорії:
- •Постаті:
Основні терміни і поняття:
Синопсис – збірка матеріалів, статей, описів з якогось питання, як правило, розташованих у хронологічному порядку.
«Синопис» – перший систематичний опис історії України від найдавніших часів до останньої чверті ХVІІ ст., авторство приписується І. Гізелю.
«Граматика музикальна» – ґрунтовна музично-теоретична праця, автор М. Дилецький.
Балаган – театральне видовище переважно комічного характеру на ярмарках і народних гуляннях.
Водевіль – невелика комедійна вистава з куплетами й танцями.
Народна драма – поширені у ХVІII–ХХ ст. самодіяльні вистави, в основі яких сюжети і тексти усної фольклорної традиції, що розігрувались згідно з усталеним постанов чим каноном.
Шкільна драма – вистави, що ставилися у ХVІI-ХVІII ст. учнями Києво-Могилянської академії та братських шкіл за творами переважно викладачів цих закладів.
Бандура – народний багатострунний щипковий музичний інструмент.
Гротеск – у літературі, живопису, театрі зображення людей або речей у фантастичному, химерно-комічному вигляді. Означає надмірне перебільшення, загострення тієї чи іншої теми.
Постаті:
Гізель І. (близько 1600–1683) – освітній та церковний діяч, історик, філософ, письменник.
Дилецький М. (бл. 1650–1723) – композитор, музичний теоретик, хоровий диригент і педагог.
Туптало Д. (Димитрій Ростовський, 1651–1709) – церковно-освітній діяч і письменник, автор зібрання оповідей «Чети-Мінеї» або «Житія святих».
Яворський С. (1658–1722) – церковно-політичний діяч, філософ, письменник, оратор, викладач Києво-Могилянської академії, президент Синоду та протектор Слов’яно-греко-латинської академії в Москві.
Величко С. (1670–1728) – козацький літописець.
Прокопович Ф. (1681–1736) – вчений-енциклопедист, церковний і політичний діяч.
Ковнір С. (1695–1786) – архітектор, автор дзвіниць на Дальніх та Ближніх печерах у Києво-Печерській лаврі.
Растреллі В. (1700–1771) – російський архітектор, автор проектів Андріївської церкви і Маріїнського палацу в Києві.
Григорович-Барський І. (1713–1785) – архітектор, будівничий церкви Миколи Набережного в Києві на Подолі, будинок бурси Київської академії, водогін в Києві на Подолі з павільйоном-фонтаном «Феліціан».
Кониський Г. (1717–1795) – письменник, драматург, церковний і культурний діяч, архієпископ, один з вірогідних авторів «Історія Русів».
Сковорода Г. (1722–1794) – філософ і просвітитель-гуманіст, поет і філолог.
Заборовський Р. (?–1747) – церковний діяч, київський митрополит, просвітитель і меценат.
Березовський М. (1745–1777) – композитор, диригент, автор духовної музики.
Бортнянський Д. (1751–1825) – композитор, диригент.
Безбородько І. (1756–1815) – державний діяч, засновник Ніжинської гімназії вищих наук гуманітарного профілю.
Капніст В. (1758–1823) – поет, автор «Один на рабство», в якій різко виступив проти закріпачення українських селян.
Ведель А. (1767(?)–1808) – композитор, хоровий диригент, співак.
Котляревський І. (1769–1838) – поет, автор «Енеїди», зачинатель нової української літератури.
Найважливіші дати:
1661 р. – заснування Львівського університету.
1667 р. – перша документальна згадка про вертеп.
1674 р. – перше видання «Синопсису».
1679 р. – засновано друкарню в Чернігові.
1686 р. – Київська митрополія відійшла до Московського патріархату.
1694 р. – царський уряд надав Києво-Могилянській колегії статус вищого навчального закладу.
1701 р. – перетворення Києво-Могилянської колегії в академію.
1705 р. – поставлена драма Ф. Прокоповича «Володимр».
1709 р. – до цього року датовано літопис Г. Грабянки.
1718 р. – пожежа знищила комплекс будівель Києво-Печерської лаври.
1720 р. – цього року датовано літопис С. Величка.
1720 р. – указ Петра І про вилучення із церков україномовних книг та заборону друкувати будь-які книжки, крім церковних.
1727 р. – засновано Харківську колегію.
1738 р. – відкрито семінарію в Переяславі (Полтавщина).
1738 р. – у Глухові створена спеціальна музична школа.
1744–1764 рр. – будування Андріївської церкви.
1747 р. – поставлена драма Ю. Кониського «Воскресение мертвых».
1752 р. – почалося будівництво Маріїнського палацу в Києві.
1753 р. – заборонено викладання українською мовою в Києво-Могилянській академії.
1753 р. – завершилось будівництво Андріївської церкви в Києві.
1764 р. – засновано першу друкарню зі світським шрифтом у Єлисаветграді.
1781 р. – відкриття в Глухові першої книжкової крамниці.
1786 р. – створення 4-класних (для дворян) та 2-класних (для міщан) народних училищ.
1787 р. – в Єлисаветграді відкрито медичну школу.
1793 р. – у Житомирі надруковано першу науково-популярну книжку.
1793 р. – викладач Києво-Могилянської академії І. Фальковський видав підручник «Скорочення змішаної математики», книгу «Теоретична астрономія».
1796 р. – заснування в Умані дендрологічного парку «Софіївка».
1797 р. – заснування дендрологічного парку «Олександрія» у Білій Церкві.
1797–1804 рр. – у Львівському університеті існував Руський інститут для підготовки греко-католицьких священиків.
1798 р. – видання в Петербурзі трьох частин «Енеїди» (повне видання здійснено 1842 р.).
1798 р. – у Харкові відкрито перший професійний театр із професійною трупою.
1799-1803 рр. – спорудження палацу К. Розумовського в Батурині (архітектор Ч. Камерон).
1800 р. – вийшло друком у Москві «Слово о полку Ігоревім».
1800 р. – вийшов указ про заборону будувати церкви в національному стилі.
Семінарське заняття 5.