2. Поняття, риси і завдання адміністративного права.

Адміністративне право - це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, що формуються під час забезпечення органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, а також в процесу державного і самоврядного управління в сферах соціально-економічного й адміністративно-політичного розвитку та охорони громадянського порядку.

Адміністративне право є самостійною галуззю права, яка характеризується комплексним характером. Вона посідає своє чільне місце в системі права й відрізняється від інших галузей права предметом і методом правового регулювання.

Управлінська природа адміністративного права наповнюється такими рисами: 

1) виконавчо-розпорядчий характер; 

2) підзаконність; 

3) масштабність і універсальність; 

4) ієрархічність; 

5) безпосередньо організуючий характер;

6) обов'язковістю її рішень для будь-якої іншої влади;

7) моноцентричністю (тобто наявністю єдиного центру прийняття владних рішень)

8) легальністю застосування сили у межах держави

При цьому провідною рисою публічного управління є його виконавчо-розпорядчий характер, що охоплює два взаємопов’язані напрямки – виконавчу та розпорядчу діяльність. 

Адміністративне право як невід’ємна складова правової системи України виконує відповідальні завдання, оскільки за Конституцією України основний обов’язок держави – це закріплення і захист прав і свобод людини та громадянина, а тому відправною точкою у визначенні головного місця серед завдань адміністративного права посідає правове забезпечення суб’єктами публічного управління конституційних прав і обов’язків громадян .

Таким чином, основними завданнями адміністративного права є: 

1) забезпечення публічних суб’єктивних прав, свобод та законних інтересів приватних фізичних і юридичних осіб; 

2) забезпечення нормального функціонування публічних інститутів;

3) поетапне приведення стандартів публічного управління в Україні до вимог правової системи Європейського Союзу;

4) забезпечення розвитку засад громадянського суспільства в Україні – одночасно як мети та засобу функціонування всієї державно-правової дійсності; 

5) розвиток конституційно-правових засад із надання адміністративних сервісних послуг; 

6) розвиток адміністративно-правових засад запобігання та протидії корупції; 

7) забезпечення попередження (профілактики) правопорушень засобами адміністративного права; 

8) сприяння фізичним та юридичним особам у публічному забезпеченні безпечними продуктами харчування, якісними промисловими товарами та послугами; 

9) створення належних умов для організації та функціонування органів виконавчої влади і місцевого самоврядування; 

10) виключення в діяльності виконавчих органів бюрократизму, свавілля, зловживань, недбалості та некомпетентності.

3. Предмет адміністративного права.

Предмет адміністративного права становлять суспільні відносини, які виникають з метою реалізації і захисту прав громадян, створення нормальних умов для функціонування громадянського суспільства й держави. Такі відносини пов'язані з: 1) діяльністю органів виконавчої влади; 2) внутрішньо-організаційною діяльністю інших державних органів, підприємств, установ, організацій; 3) управлінською діяльністю органів місцевого самоврядування; 4) здійсненням іншими недержавними суб'єктами делегованих повноважень органів виконавчої влади; 5) здійсненням правосуддя у формі адміністративного судочинства.

Предметом адміністративного права є суспільні відносини, що формуються:

у процесі державного управління економічною, соціально-культурною та адміністративно-політичною сферами, а також реалізації повноважень виконавчої влади, делегованих державою органам місцевого самоврядування, громадським організаціям та деяким іншим недержавним інституціям;

у процесі діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо забезпечення реалізації та захисту в адміністративному порядку прав і свобод громадян, надання їм, а також юридичним особам різноманітних адміністративних (управлінських) послуг;

у процесі внутрішньої організації та діяльності апаратів усіх державних органів, адміністрацій державних підприємств, установ та організацій, а також у зв'язку з проходженням державної служби або в органах місцевого самоврядування;

у зв'язку з реалізацією юрисдикції адміністративних судів і поновлення порушених прав громадян та інших суб'єктів адміністративного права;

під час застосування заходів адміністративного примусу, включаючи адміністративну відповідальності, щодо фізичних і юридичних осіб.

Отже, у вузькому розумінні предметом адміністративного права є суспільні відносин, які виникають між суб’єктами та об’єктами публічного управління. 

Що стосується широкого розуміння предмета адміністративного права, то зазначимо такі аспекти. У ст.3 Конституції України визначено, що «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави». 

Ці конституційні положення мають відображатися в предметі адміністративного права.