25. Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом як суб’єкти державного управління

Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом мають визначені Конституцією та законодавством України особливі завдання й повноваження, щодо них може встановлюватися спеціальний порядок утворення, реорганізації, підконтрольності, підзвітності, а також призначення і звільнення керівників та вирішення інших питань. Ці органи очолюють голови.

Антимонопольний комітет України

Головне управління державної служби України

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку

Державний комітет статистики України

Державна митна служба України

Державна податкова адміністрація України

Державна служба охорони України

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва

Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики

Національна комісія регулювання електроенергетики України

Cлужба безпеки України

Фонд державного майна України

Державний комітет телебачення і радіомовлення України

Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації

Національне агентство України з питань державної служби

Особливості спеціального статусу обумовлюються його завданнями та повноваженнями, та визначаються Законами та іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників нарівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом підконтрольні Президенту України та підзвітні Верховній Раді України.

функції:

1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства

2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюванням цін

3) сприяння розвитку

4) методичного забезпечення застосування законодавства 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

26. Місцеві органи виконавчої влади як суб єкти адміністративного права

Державна виконавча влада — це носій державної виконавчої влади, що реалізує свою компетенцію в закріпленій сфері державного управління і має юридичний (нормативна зафіксований) статус органу державної виконавчої влади.

Чітку вказівку на види органів виконавчої влади містить Конституція України. За ст. 113 вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України; ст. 1 14 вказує на існування центральних органів виконавчої влади (міністерств); ст. 118 визначає місцеві державні адміністрації як місцеві органи виконавчої влади.

Таким чином, органи виконавчої влади України поділяються на: а) вищий; б) центральні; в) місцеві; г) спеціальні.

Місцеві органи виконавчої влади — це насамперед місцеві державні місцеві державні адміністрації. Місцеві державні адміністрації функціонують: а) в областях, б) в районах областей, в) в районах Автономної Республіки Крим, г) в містах Києві та Севастополі, д) районах міст Києва та Севастополя. Відповідно до цього вони є обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями і розміщені в обласних і районних центрах, містах Києві та Севастополі.

Вони утворюються згідно зі ст. 118 Конституції України і входять до системи органів виконавчої влади, їх безпосередня діяльність регламентується законами України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 р., «Про столицю України — місто-герой Київ» від 15 січня 1999 р.

При здійснені своїх повноважень місцеві державні адміністрації керуються також іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим, крім того, рішеннями та постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень.

Місцеві державні адміністрації у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують:

-виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня;

-законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян;

-виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин — також програм їх національно-культурного розвитку;

-підготовку та виконання відповідних бюджетів;

-звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;

-взаємодію з органами місцевого самоврядування;

-реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Діяльність місцевих державних адміністрацій будується на принципах: а) відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; б) верховенства права; в) законності; г) пріоритетності прав людини; д) гласності; е) поєднання державних і місцевих інтересів.

Місцеві державні адміністрації очолюють голови відповідних місцевих державних адміністрацій. Вони призначаються на посаду Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України на строк повноважень Президента України. Голови місцевих державних адміністрацій набувають повноважень з моменту призначення.