- •1. Предмет трудового права: індивідуальні та колективні трудові відносини.
- •2. Понятие и особенности индивидуальных трудовых правоотношений, их структура
- •4. Метод трудового права.
- •5.Система трудового права и система трудового законодательства
- •11. Акти соціального партнерства
- •12. Принципы
- •13. Єдність та диференціація в правовому регулюванні праці
- •21. Сторони трудового договору
- •25.Види трудових договорів. Особливості окремих видів трудових договорів
- •26.Контракт як особливий вид трудового договору, сфера його застосування
- •27. Особливості трудового договору з прокурорсько-слідчими працівниками
- •30.Зміна істотних умов праці та її правові наслідки
- •31. Атестація працівників та її значення в трудовому праві
- •32. Поняття та випадки відсторонення від роботи
- •33. Загальна характеристика підстав припинення трудового договору, їх класифікація.
- •35. Розірвання трудового договору за ініціативою працівника (ст. 38 кЗпП України).
- •38. Стаття 41. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов
- •39. Порядок звільнення і проведення розрахунку. Вихідна допомога
- •40 Поняття робочого часу і його правове регулювання.
- •42. Режим та облік робочого часу і порядок його встановлення. Ненормований робочий день. Гнучкий робочий час. Вахтовий метод роботи.
- •45. Право працівника на відпустку і гарантії його реалізації. Види відпусток.
- •47. Щорічна додаткова відпустка, види та порядок надання.
- •48. Відпустка у зв’язку з навчанням. Творчі відпустки. Відпустка для підготовки та участі в змаганнях. Порядок їх надання
- •50. Поняття і структура заробітної плати, її відмінність від винагород за цивільно-правовими договорами.
- •51. Сфери регулювання оплати праці, мінімальна заробітна плата
- •52. Тарифна система та її елементи
- •53. Системи заробітної плати
- •55. Премії і винагороди за підсумками роботи за рік
- •54. Права працівника на оплату праці та їх захист
- •56. Статья 118. Гарантии для работников, избранных на выборные должности
- •58. Поняття, значення та правове регулювання дисципліни праці. Методи забезпечення дисципліни праці.
- •59. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку.
- •61. Поняття і види дисциплінарної відповідальності працівників.
- •62.Підставою дисциплінарної відповідальності є вчинення дисциплінарного проступку.
- •65. Поняття, значення, функції матеріальної відповідальності сторін трудового договору
- •66. Види матеріальної відповідальності працівників
- •71. Охорона праці жінок, молоді та осіб із зниженою працездатністю.
- •75. Порядок, строки та особливості розгляду індивідуальних трудових спорів у судах
- •78. Поняття колективного договору. Сторони колективного договору і порядок його укладення.
- •79.Зміст і структура колективного договору.
- •80. Поняття, сторони та основні принципи соціального діалогу у сфері праці
- •81. Поняття, функції, права та обов’язки профспілок
- •82. Правовий статус організацій роботодавців та їх об’єднань.
- •83. Поняття, предмет та метод права соціального забезпечення.
- •84. Поняття, види та особливості джерел права соціального забезпечення
- •86. Конституція України – джерело норм права соціального забезпечення
- •87. Закони України та підзаконні нормативно-правові акти в галузі соціального забезпечення
- •90. Соціальні ризики: поняття та класифікація
- •91. Державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії в системі соціального забезпечення
- •92. Прожитковий мінімум як базовий державний соціальний стандарт в галузі соціального забезпечення
- •96. Характеристика спеціального стажу. Безперервний трудовий стаж.
- •97. Страховий стаж як загальна умова призначення пенсій та допомоги. Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" стаття 24. Періоди, з яких складається страховий стаж
- •II. Докази трудового (страхового) стажу
- •Умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах
- •105.Пенсії по інвалідності
- •106.Пенсії в разі втрати годувальника
11. Акти соціального партнерства
Джерелами трудового права є також акти соціального партнерства - колективні договори та колективні угоди, що укладаються на державному, галузевому, регіональному рівнях, локальні нормативно-правові акти.
З розвитком договірного методу регулювання праці в Україні з'явилися нові джерела норм трудового права - соціально-партнерські угоди, а роль традиційних колективних договорів набула нового змісту.
Колективні угоди є актами соціального партнерства, зміст яких охоплює норми права, прийняті за домовленістю сторін, досягнутою у процесі проведення колективних переговорів. Колективні угоди містять положення, що є обов'язковими для роботодавців і їх об'єднань, представників найманих працівників і їх об'єднань, органів державної виконавчої влади. Умови колективних угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, що їх підписали.
Важлива роль належить локальним нормативно-правовим актам (колективному договору, правилам внутрішнього трудового розпорядку, положенню про преміювання, положенню про порядок винагороди за підсумками роботи за рік тощо). Ці акти чинні тільки в межах конкретного підприємства, установи, організації. Вони приймаються частіше за все на певний строк. Локальні нормативно-правові акти повинні пристосувати загальні норми до умов конкретного виробництва, характеру і профілю підприємства з урахуванням їхнього економічного становища. Вони не повинні погіршувати становище працівників порівняно із законами, а також іншими підзаконними нормативно-правовими актами.
Чинним трудовим законодавством врегульований порядок розробки й прийняття локальних нормативно-правових актів. Щоправда, не про всі локальні акти це можна сказати. Найбільш детально врегульовано порядок укладення і підписання колективного договору - основного локального акта. Стосовно правил внутрішнього трудового розпорядку, в ч. 1 ст. 142 КЗпП передбачено, що вони затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і профспілкового комітету на основі типових правил, а в ч. 1 ст. 52 КЗпП встановлено, що при 5-денному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації з дотриманням встановленої тривалості робочого тижня (статті 50 і 51).
Звичайно локальні нормативно-правові акти приймаються для розв'язання тих або інших питань регулювання суспільних відносин в сфері праці, якщо в законодавстві не передбачено прямого регулювання. Так приймаються локальні акти з питань робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, охорони праці та ін. Багато локальних актів приймаються власником або уповноваженим органом за погодженням з профспілковим органом або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (наприклад, ст. 10 Закону України "Про відпустки" передбачає саме такий порядок затвердження графіка відпусток). Переважно локальні акти містяться в додатках до колективного договору (Положення про преміювання, Положення про винагороду за підсумками роботи за рік, Список професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий час і тривалість додаткової відпустки за ненормований робочий день тощо).