
- •§ 1. Ідейно-історичні передумови виділення господарського права в самостійну галузь права 10
- •Розділ 1 поняття, система і наука господарського права § 1. Ідейно-історичні передумови виділення господарського права в самостійну галузь права
- •§ 2. Предмет господарсько-правового регулювання
- •§ 3. Метод правового регулювання, принципи та інші системоутворювальні елементи господарського права
- •§ 4. Наука господарського права
- •Розділ 2 джерела господарського права § 1. Загальна характеристика системи господарського законодавства та інших джерел господарського права
- •§ 2. Господарський кодекс України як найважливіший акт кодифікації українського права
- •§ 3. Співвідношення Господарського і Цивільного кодексів України
- •§ 4. Діловий звичай як джерело господарського права
- •§ 5. Нормативний договір як джерело господарського права
- •§ 6. Судова практика як джерело господарського права
- •§ 7. Методологія тлумачення господарсько - правових актів
- •Розділ з правові основи державного впливу на економіку та господарську діяльність § 1. Поняття державного регулювання господарської діяльності
- •§ 2. Поняття методів, засобів і форм державного регулювання економіки
- •§ 3. Закріплення методів (засобів) іформ державного регулювання економіки в законодавстві України
- •§ 4. Планування та прогнозування господарської діяльності
- •§ 5. Державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності
- •§ 6. Державне регулювання економіки в зарубіжних країнах
- •Розділ 4 легалізація господарської діяльності § 1. Поняття легалізації (легітимації) господарської діяльності
- •§ 2. Державна реєстрація суб'єктів господарювання
- •§ 3. Державна реєстрація припинення суб'єктів господарювання
- •§ 4. Дозвільна система у сфері господарської діяльності
- •§ 5. Ліцензування і патентування господарської діяльності
- •Розділ 5 суб'єкти господарського права § 1. Поняття і види суб'єктів господарського права
- •§ 2. Ознаки суб'єктів господарювання
- •§ 3. Правовий статус громадян — підприємців
- •§ 4. Підприємство як основний господарюючий суб'єкт
- •§ 5. Установчі документи суб'єктів господарювання
- •§ 6. Державні та комунальні унітарні підприємства. Казенні підприємства
- •§ 7.Кооператив як підприємство колективної власності
- •§ 8. Історія виникнення господарських товариств
- •§ 9. Суть і співвідношення різних видів господарських товариств
- •§10.Правовий статус акціонерного товариства
- •§11.Правовий статус товариств з обмеженою і додатковою відповідальністю
- •§ 12.Правовий статус повного і командитного товариств
- •§ 13.Об'єднання підприємств
- •§ 14.Суб'єкти некомерційної господарської діяльності (неприбуткові організації)
- •Розділ 6 правовий режим майна суб'єктів господарювання § 1. Поняття та види правового режиму майна суб'єктів господарювання
- •§ 2. Правовий режим окремих видів майна суб'єктів господарювання
- •4. Особливості права господарського відання та оперативного управління
- •5.Правовий режим майна у внутрішньогосподарських відносинах
- •§ 6. Основні способи захисту речових прав суб'єктів господарювання
- •Розділ 7 господарські зобов'язання і договори § 1. Поняття господарського зобов'язання
- •§ 2. Класифікація господарських зобов'язань
- •§ 3. Виникнення, зміна і припинення господарських зобов'язань
- •§ 4. Господарські договори
- •Розділ 8 правове регулювання ціноутворення § 1. Ціна як економічна категорія
- •§ 2. Ціна як правова категорія
- •§ 3. Види цін та їх класифікація
- •§ 4. Державні органи, що здійснюють регулювання цін
- •§ 5. Контроль за додержанням дисципліни цін. Відповідальність у сфері ціноутворення
- •Розділ 9 обмеження монополізму та захист економічної конкуренції § 1. Загальна характеристика антимонопольно-конкурентного законодавства
- •§ 2. Поняття економічної конкуренції
- •§ 3. Антиконкурентна поведінка у вигляді зловживання монопольним становищем
- •§ 4. Антиконкурентні узгоджені дії
- •§ 5. Антиконкурентні дії органів влади, місцевого самоврядування, адміністративно - господарського управління і контролю
- •§ 6. Контроль за концентрацією суб'єктів господарювання
- •§ 7. Поняття та прояви недобросовісної конкуренції
- •Розділ 10 господарсько-правова відповідальність § 1. Поняття господарсько-правової відповідальності
- •§ 2. Підстави господарсько-правової відповідальності
- •§ 3. Порядок реалізації господарсько-правової відповідальності
- •§ 4. Господарські санкції приватноправового характеру
- •§ 3. Договори фрахтування та транспортної експедиції
- •§ 4. Публічно-правові вимоги до транспортної діяльності та перевізника
- •Розділ 16 правове регулювання капітального будівництва § 1. Капітальне будівництво і його нормативно-правове регулювання
- •§ 2. Правовий статус суб'єктів правовідносин з капітального будівництва
- •§ 3. Способи і стадії капітального будівництва
- •§ 4. Підряд у капітальному будівництві
- •Розділ 17 правове регулювання фінансової діяльності суб'єктів господарювання § 1. Поняття та правова природа фінансової діяльності суб'єктів господарювання
- •§ 2. Правовий режим фінансових послуг і державні обмеження у їх здійсненні
- •§ 3. Банківські операції та їх публічно-правові обмеження
- •§ 4. Правове забезпечення страхування у сфері господарювання
- •§ 5. Контроль і нагляд у сфері фінансово- господарської діяльності
- •Розділ 18 грошові зобов'язання та розрахункові правовідносини в сфері господарювання § 1. Поняття грошей та грошових зобов'язань господарського характеру
- •§ 2. Особливості виникнення, зміни і припинення грошових зобов'язань господарського характеру
- •§ 3. Поняття розрахункових правовідносин
- •§ 4. Порядок відкриття і обслуговування банківського рахунка
- •§ 5. Правове регулювання готівкових розрахунків
- •§ 6. Правове регулювання безготівкових розрахунків
- •Розділ 19 правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності § 1. Поняття, види та суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності (зед)
- •§ 2. Державне регулювання зед. Тарифне і нетарифне регулювання, ліцензування і квотування
- •§ 3. Форма та зміст зовнішньоекономічних договорів
- •§ 4. Базисні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) купівлі-продажу (поставки)
- •§ 5. Особливості розрахунків за контрактами у сфері зед і механізм контролю за надходженням валютного виторгу
- •§ 6. Санкції за порушення законодавства про зед
- •Розділ 20 правове регулювання інвестиційної та інноваційної діяльності § 1. Поняття, форми і суб'єкти інвестиційної діяльності
- •§ 2. Правовий режим іноземних інвестицій
- •§ 3. Інвестиційний договір: порядок укладання, основні і додаткові умови
- •§ 4. Загальна характеристика інноваційної діяльності в Україні
- •Розділ 21 правове забезпечення спеціальних режимів господарювання § 1. Поняття спеціальних режимів господарювання
- •§ 2. Окремі види спеціальних режимів господарювання
- •Розділ 22 правова робота в діяльності суб'єкта господарювання § 1. Поняття правової роботи у сфері господарювання
- •§ 2. Зміст і види правової роботи суб'єкта господарювання
- •§ 3. Захист прав суб'єктів господарювання при здійсненні державними контролюючими органами перевірок їхньої діяльності
- •§ 4. Судовий і третейський (арбітражний) захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання
- •§ 5. Організація правової роботи щодо запобігання та усунення рейдерських захоплень підприємств
§ 3. Договори фрахтування та транспортної експедиції
Суб'єкти господарювання, що беруть участь у правочинах поставки, зазвичай не мають у своєму розпорядженні власних транспортних засобів, аби самостійно виконувати доставлення вантажів. Як правило, покупці вдаються до послуг професійних перевізників — власників транспортних засобів, купуючи у них послуги з доставки товару (транспортні послуги). Правочин купівлі-продажу транспортних послуг, в широкому сенсі, прийнято називати фрахтуванням.
Ця операція оформляється особливими документами: договором фрахтування ( Contract of Affreightment;), який зазвичай називається чартером (Сharter Раrtу), якщо наймається ціле судно; договором перевезення вантажу (Contract of Carriage of Goods), що підтверджено коносаментом (Вill of Lading), якщо йдеться про несудову (невелику) партію вантажу, або транспортною накладною.
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту визначаються транспортними кодексами, статутами та іншими нормативно-правовими актами (ч. 5 ст. 307 ГК)
Відповідно до ст. 912 ЦК, за договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов'язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою, якщо це не суперечить закону та іншим нормативно-правовим актам.
Відповідно до ст. 203 КТМ України за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час судновласник зобов'язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час.
Чинне законодавство встановлює два види фрахтування морських суден:
тайм-чартер — це фрахтування судна, за умовами якого судно може бути укомплектоване екіпажем;
бербоут-чартер — фрахтування, за умовами якого судно не споряджається і не укомплектовується екіпажем.
Договір фрахтування судна на певний час має бути укладений у письмовій формі. Наявність і зміст договору фрахтування судна на певний час можуть бути доведені виключно письмовими доказами. У договорі фрахтування судна на певний час мають бути вказані: найменування сторін договору, назва судна, його технічні і експлуатаційні дані (вантажопідйомність, вантажомісткість, швидкість тощо), район плавання, мета фрахтування, розмір фрахту, строк дії договору, місце прийому і здача судна.
Відповідно до ст. 61 Повітряного кодексу України, чартерне повітряне перевезення виконується на підставі договору чартеру (фрахтування повітряного судна), за яким одна сторона (фрахтівник) зобов'язується надати іншій стороні (фрахтувальнику) за плату всю місткість одного чи кількох повітряних суден на один або кілька рейсів для повітряного перевезення пасажирів, багажу, вантажу і пошти або для іншої мети, якщо де не суперечить чинному законодавству України.
Також чинним законодавством України передбачена можливість укладення договору оренди транспортного засобу (ст.ст. 283-292 ГК, 798-805 ЦК).
У чому ж відмінність договору чартеру (фрахтування) від договору оренди транспортного засобу?
При укладенні договору оренди наймодавець передає наймачеві транспортний засіб, а в разі договору чартеру (фрахтування), відповідно до ст. 912 ЦК, фрахтувальник отримує не транспортний засіб, а лише всю або частину місткості в одному або декількох транспортних засобах на один або декілька рейсів. Проте, за договором фрахтування морських суден фрахтувальникові надається на певний час саме судно для цілей торговельного мореплавства (ст. 203 КТМ).
Як і в договорі фрахтування, договором оренди транспортного засобу може бути встановлено, що воно передається в оренду з екіпажем, який його обслуговує, або без екіпажа. Крім того, сторони договору найму можуть домовитися про надання наймодавцем комплексу послуг наймачеві для забезпечення належного використання транспортного засобу.
Статтею 799 ЦК України встановлена обов'язкова письмова форма договору найму (оренда) транспортного засобу. Крім того, у випадку, якщо стороною такого договору є фізична особа, договір підлягає нотаріальному посвідченню.
Договором, який сприяє перевезенню вантажів, є договір транспортної експедиції. Відповідно до ст. 316 ГК, ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність» від 01.07.2004 р., за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договір транспортної експедиції є консенсуальним, двостороннім; оплатним; укладається у письмовій формі. Конкретні умови, види транспортно-експедиторських послуг встановлюються договором транспортної експедиції.
За договором транспортної експедиції експедитор може надавати як основні, так і додаткові послуги. До основних послуг входять: організація перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним клієнтом або самим експедитором; укладення договору перевезення вантажу; забезпечення відправлення і одержання вантажу тощо. Причому, при укладенні договору перевезення експедитор може діяти як від свого імені, так і від імені клієнта. До додаткових послуг за договором транспортної експедиції входить перевірка кількості і стану вантажу, його завантаження і вивантаження, сплата митних платежів, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання в пункті призначення, отримання необхідних для експорту і імпорту документів, виконання митних формальностей і т. д.
У ст. 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» передбачені види експедиторських послуг. Експедитори за дорученням клієнтів:
забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав, окрім трубопровідного транспорту відповідно до умов договорів (контрактів), укладених відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс»;
фрахтують національні, іноземні судна та залучають інші транспортні засоби і забезпечують їхню подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об'єкти для своєчасного відправлення вантажів;
здійснюють роботи, пов'язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів;
ведуть облік надходження та відправлення вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об'єктів;
організовують охорону вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання;
організовують експертизу вантажів;
здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю;
надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження;
забезпечують виконання комплексу заходів з відправлення вантажів, що надійшли в некондиційному стані, з браком, у пошкодженій, неміцній, нестандартній упаковці або такій, що не відповідає вимогам перевізників;
здійснюють страхування вантажів та своєї відповідальності;
забезпечують підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів і вантажів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту;
забезпечують оптимізацію руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат;
здійснюють розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів;
оформляють документи та організовують роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог;
надають підготовлений транспорт, який має додаткове обладнання згідно з вимогами, передбаченими законодавством;
надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно- експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.
Якщо експедитор виступає перевізником вантажу, то він повинен мати відповідну ліцензію на надання послуг з перевезення, крім випадків, коли експедитор здійснює перевезення не самостійно, а залучає транспортні організації.
До основних обов'язків клієнта входять надання експедиторові документів та іншої інформації про властивості вантажу, умови його перевезення, інформацію, яка необхідна для виконання експедитором обов'язків, передбачених договором, а також довіреності, якщо вона є необхідною для виконання обов'язків експедитором.
У свою чергу, експедитор має право залучати для виконання своїх обов'язків інших осіб, відкласти виконання своїх обов'язків договору до надання документів і інформації в повному обсязі тощо.