- •Лекція 7
- •2. Реформи Сервія Туллія. Виникнення Римської держави
- •Римська держава в період республіки (VI-I ст. До н.Е.)
- •3. Суспільний лад
- •4. Державний устрій в період республіки
- •Джерел права римської республіки
- •(Іі заняття)
- •Суспільний лад Риму
- •Державний устрій Риму в період республіки (509 р. – і ст. До н.Е.)
2. Реформи Сервія Туллія. Виникнення Римської держави
Римська Республіка була встановлена приблизно в 509 р. до н. е., коли останнього з семи римських царів, Тарквінія Гордого, було скинуто з престолу, і була сформована система правління, яка базувалася на щорічних виборах магістратів і різних представницьких зборах. Вирішальний удар родовій організації і привілейованості патриціїв завдав шостий рекс Риму Сервій Туллій (578-534 р. до н.е.). Він поділив усе чоловіче вільне населення Риму — патриціїв і плебеїв —за майновим цензом на п'ять розрядів (до уваги бралося не будь-яке майно, а земля). Відповідно до цієї класифікації поділяли обов'язки військової служби, рід військ і вид озброєння, а також політичні права. Плебеї фактично були прирівняні до патриціїв, за ними визнавали майже повні політичні права: право брати участь у Народних зборах, голосувати, займати виборні посади, брати участь у розподілі державних і захоплених земель, рабів та ін. Отже, правове становище людини в суспільстві стало визначатися не за походженням чи знатністю, а за майновими ознаками (землею).
Римська армія також будується залежно від класифікації на розряди. Кожен з п'яти розрядів повинен виставляти певну кількість військових одиниць — сотень (центурій) і мати певний вид озброєння. Воїнів у кожної центурії поділяли на дві частини — молодшу (від 17 до 45 років) — juniores, яка призначалась для бойових походів, і старшу — seniores (від 46 до 60 років), котрі виконували гарнізонну службу. Центуріатна організація мала такий вигляд:
Розряд |
Кількість центурій |
Майновий ценз |
| ||
в югерах (югер=0,25 га) |
грошова вартість землі, аси |
Обмундирування |
| ||
І |
80 |
понад 20 |
100 тис. |
шолом, круглий щит, поножі, панцир (усе з бронзи), меч і спис |
|
ІІ |
20 |
15-20 |
75 000 |
шолом, круглий щит, поножі, меч і спис |
|
ІІІ |
20 |
10-15 |
50 000 |
шолом, круглий щит, меч і спис |
|
ІV |
20 |
5-10 |
25 000 |
списи і дротики |
|
V |
30 |
менше 5 |
11 000 |
луки і пращі |
|
Найбагатші громадяни, земля яких оцінювалася понад 100 тис. асів, виставляли 18 центурій вершників, які повинні були служити у війську на конях (кіннота). Коней їм давали за громадський кошт, але утримували вони їх за свій рахунок.
Окрім того, було утворено ще дві центурії ремісників та дві музикантів. Найбідніші громадяни, які не мали свого майна, не входили до жодного із розрядів і дістали назву пролетарії (лат. proles — потомство, оскільки крім дітей, у них нічого не було).
Отже, всього налічувалось 193 центурії. Центурії були не тільки військовими, а й політичними одиницями. Сходячись на збори, громадяни відтепер шикувалися за центуріями. Кожна центурія мала один голос, який подавав командир центурії — центуріон.
Сервій Туллій провів перепис населення, розподіливши його за розрядами. Тим, хто ухилявся від перепису, згідно зі законом, загрожували рабство або смерть.
Друга частина реформи Сервія Туллія полягала у тому, що він чітко визначив межі поселення римського народу, поділивши їх на територіальні одиниці — триби (територіяльні). Цих триб спочатку було створено 20 або 21, з них 4 міські та 16 (або 17) сільських. У територіальну трибу зачисляли всіх римських громадян, які мешкали в даному окрузі. Триби проводили свої Народні збори.