Проверка требований II-й группы предельных состояний – прогибы балки, возникающие при эксплуатации от действия расчетных эксплуатационных нагрузок не должны превышать предельных
Предельные значения прогибов fu установлены нормами в зависимости от назначения конструктивного элемента
Примітка. Для проміжних значень l у поз. 2,а граничні прогини слід визначати лінійною інтерполяцією
РОЗРАХУНОК НА ЗАГАЛЬНУ СТІЙКІСТЬ ЗГИНАЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТІВ
СУЦІЛЬНОГО ПЕРЕРІЗУ
|
|
M x |
|
1 |
|
b |
W R |
|
|
|
cx y |
c |
|
Загальна стійкість балок забезпечена: 1) при передачі навантаження на балку через суцільний жорсткий настил, що неперервно обпирається на стиснутий пояс балки; 2) при значеннях умовної гнучкості стиснутого пояса балки, що не
|
перевершують |
|
значень граничної умовної гнучкості |
||||||||||
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
lef |
|
Ryf |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
(забезпечується при більш частому закріплені верхнього стиснутого поясу балку |
||||||||||
|
|
|
|
||||||||||
|
b |
|
b |
|
|
E |
|
|
ub |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
від можливого бічного відхилення та при збільшені ширини поясу) |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
ПЕРЕВІРКА МІСЦЕВОЇ СТІЙКОСТІ СТІНОК І ПОЯСНИХ ЛИСТІВ ЕЛЕМЕНТІВ СУЦІЛЬНОГО ПЕРЕРІЗУ, ЩО ЗГИНАЮТЬСЯ
1.5.5.1 Місцеву стійкість стінок балок 1-го класу слід вважати забезпеченою, якщо умовна гнучкість стінки не перевищує значень: 3,5 – за відсутності місцевого напруження у балках з двосторонніми поясними швами; 3,2 – те саме, у балках з односторонніми поясними швами; 2,5 – за наявності місцевого напруження у балках з двосторонніми поясними швами.
При цьому необхідно влаштовувати основні поперечні ребра жорсткості та опорні ребра.
1.5.5.3 Місцеву стійкість стінок балок 1-го класу симетричного перерізу, укріплених лише основними поперечними ребрами жорсткості, при значеннях умовної гнучкості стінки слід вважати забезпеченою, якщо виконана умова
1 |
|
|
|
loc |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
c |
|
cr |
|
loc,cr |
||||
|
|
|
|
|
||||
2 |
|
||
|
|||
|
|
|
|
|
|||
|
|
||
|
cr |
||
2
1,
1.5.5.8 Місцеву стійкість стінок балок 2-го і 3-го класів двотаврового і коробчастого перерізів, симетричних відносно обох головних осей, переріз яких виконаний зі сталі однієї марки, та бісталевих балок за відсутності у розрахунковому перерізі місцевого нормального напруження слід вважати забезпеченою, якщо значення умовної гнучкості стінки не перевищує значення граничної умовної гнучкості стінки , що визначаються за табл. 1.5.8.
Місцеву стійкість стиснутих поясів слід вважати забезпеченою, якщо умовна гнучкість звису пояса або поясного листа балок не перевищує значень граничної умовної гнучкості , що визначаються за формулами.
РОЗРАХУНОК ЕЛЕМЕНТІВ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ
4. РОЗРАХУНОК НА МІЦНІСТЬ ПОЗАЦЕНТРОВО СТИСНУТИХ ЕЛЕМЕНТІВ
ДБН В.2.6-163:2010
|
|
|
п.1.6.1.1 Розрахунок на міцність позацентрово |
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
стиснутих (стиснуто-зігнутих) і позацентрово |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
розтягнутих (розтягнуто-зігнутих) елементів, |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
виконаних із сталі з нормативним опором |
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Ryn ≤ 440 Н/мм2, |
які |
|
не |
підлягають |
||||||||||||||||||||||
|
безпосередній дії динамічних навантажень, при |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
значеннях напружень τ < 0.5Rs і σ = N / An > 0.1Ry |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
слід виконувати за формулою |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
N |
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
M |
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
M y |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
A R |
y |
|
c |
x |
W |
xn,min |
R |
y |
c |
y |
W |
yn,min |
R |
y |
|
|||||||||||||||||
|
|
|
n |
|
|
c |
|
|
|
|
|
|
c |
|
|
|
|
c |
|
|||||||||||||||
|
|
Розрахунок на міцність елементів у випадках, що |
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
не передбачені розрахунком за формулою (1.6.1), |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
слід виконувати за формулою |
|
|
|
M y |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
N |
|
|
|
|
|
|
|
M x |
|
|
y |
|
|
|
|
|
|
|
x 1 |
|||||||||||
|
|
|
A R |
y |
|
|
I |
xn |
R |
y |
|
|
I |
yn |
R |
y |
|
|||||||||||||||||
|
|
|
n |
|
|
|
c |
|
|
|
|
|
|
c |
|
|
|
|
|
|
|
|
c |
|
|
|
||||||||
СНИП II-23-81*
5.25*. Расчет на прочность внецентренно- сжатых, сжато-изгибаемых, внецентренно- растянутых и растянуто-изгибаемых элементов из стали с пределом текучести до 530 МПа (5400 кгс/см2), не подвергающихся непосредственному воздействию динамических нагрузок, при τ ≤ 0.5Rs и N / (AnRy) > 0.1 следует выполнять по формуле
|
N |
|
n |
|
|
|
|
M |
x |
|
|
|
|
|
|
My |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
A R |
y |
|
|
c |
x |
W |
xn,min |
R |
y |
|
c |
y |
W |
yn,min |
R |
y |
|
|||
|
n |
c |
|
|
|
|
c |
|
|
|
|
c |
|
||||||||
В прочих случаях расчет следует выполнять по
формуле |
|
M |
|
|
M y |
|
|
|
|
N |
|
x y |
|
x R |
|
||
|
|
|
|
|
||||
|
An |
|
Ixn |
I yn |
y |
c |
||
|
|
|
|
|||||
де x, y – відстані від головних осей до |
где х и у - координаты рассматриваемой точки |
розглядуваної точки перерізу. |
сечения относительно его главных осей. |
РОЗРАХУНОК ЕЛЕМЕНТІВ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ
5. РОЗРАХУНОК НА СТІЙКІСТЬ ПОЗАЦЕНТРОВО СТИСНУТИХ ЕЛЕМЕНТІВ
ДБН В.2.6-163:2010
1). п.1.6.2.2. Розрахунок на стійкість позацентрово стиснутих елементів
постійного по довжині перерізу в |
|||||
площині дії згинального моменту, що |
|||||
збігається з площиною симетрії |
|||||
|
|
|
N |
1 |
|
e A Ry c |
|||||
|
|||||
|
|
;mef ) |
|
||
де e f ( |
|
||||
2). п.1.6.2.4. Розрахунок на стійкість позацентрово стиснутих елементів за згинально-крутильною формою втрати стійкості (із площини дії моменту ) при згині їх у площині найбільшої жорсткості
N |
1 |
|
|
||
c y A Ry c |
||
|
СНиП II-23-81*
1). п.5.27*. Расчет на устойчивость внецентренно-сжатых и сжато-изгибаемых элементов постоянного сечения в плоскости
действия момента, совпадающей с плоскостью |
|||||
симметрии |
|
|
N |
|
|
|
|
|
Ry c |
||
|
|
|
|
|
|
|
e A |
||||
|
|
||||
где e f ( |
|
;mef ) |
|
||
|
|
||||
2). п.5.30. Расчет на устойчивость |
|||||
внецентренно-сжатых элементов постоянного сечения из плоскости действия момента при изгибе их в плоскости наибольшей жесткости
c N A Ry c
y
ВІДСТАНЬ МІЖ ТЕМПЕРАТУРНИМИ ШВАМИ
ВИМОГИ ВИГОТОВЛЕННЯ
Етапи технологічного процесу виготовлення металевих конструкцій
1.Склад матеріалів, дільниця підготовки металопрокату для подальшого оброблення.
2.Дільниця оброблення листового і фасонного металопрокату для виробництва.
Операції з виготовлення деталей із металопрокату:
•розкрій прокату, різання металу на деталі – пилами, газовим різанням автоматами та напівавтоматами, гільйотиннимі ножицями;
•утворення отворів – на пресах або свердлильних верстатах;
•гнуття елементів криволінійної форми;
•фрезерування або стругання крайків і торців;
•маркування виготовлених деталей, відправлення на склад напівфабрикатів.
3.Дільниця складання і виготовлення готових елементів
•складання конструкції з деталей зі складу напівфабрикатів;
•зварювання окремих елементів;
•перевірка якості виготовлення конструкції, контрольне заводське складання (для перевірки проектних розмірів конструкції, припасування монтажних отворів і вузлів з'єднання відправних одиниць);
•маркування конструкції.
4.Дільниця протикорозійного оброблення конструкції
•готові елементи підлягають очищенню від бруду, пилу, слідів корозії;
•грунтування і фарбування;
•захист конструкції гарячим цинкуванням або алюмінізацією.
Загальні положення
2.1.1 Правила цього розділу регламентують загальні вимоги до виготовлення та контролю якості сталевих будівельних конструкцій.
2.2.3 При розробці креслень стадії КМД слід враховувати вимоги, обумовлені технологією монтажних робіт (членування на відправні елементи, вказівки щодо загального та контрольного складання, укомплектування деталями для складання, установки та зварювання на монтажі тощо), і технологічні можливості підприємства-виробника.
1. Склад матеріалів, дільниця підготовки металопрокату для подальшого оброблення.
2.3.1 Увесь сталевий прокат і гнуті профілі повинні бути перевірені на відповідність його діючим стандартам або технічним умовам, розсортовані, замарковані, розкладені за профілями, марками і перед подачею у виробництво виправлені, очищені від окалини, іржі, масел, вологи, снігу, льоду та інших забруднень, а також захищені від корозії ґрунтовкою, що дозволяє виконувати зварювання.
2.3.4 Вагу металоконструкцій слід визначати за теоретичною вагою, яка обчислюється за кресленнями проекту стадії КМ. Для уточнення ваги конструкції за робочими кресленнями стадії КМД визначену попередньо вагу необхідно збільшити на 3%. Отриману вагу слід збільшити на 1%, врахувавши у такий спосіб вагу зварних швів.
2.4.1 Виправлення прокату в залежності від профілю необхідно виконувати, як правило, у холодному стані. Граничні допустимі значення прогинів після холодного виправлення наведені в табл. 2.4.1.
2.Дільниця оброблення листового і фасонного металопрокату для виробництва.
2.6.1Різання профільного прокату можна виконувати фрикційними та абразивними пилками, зубчастими пилками, ручним і машинним термічним різанням без наступної механічної обробки торців деталей. Ці способи обробки припустимі для будь-яких марок сталі і будь-яких умов експлуатації конструкцій.
2.6.2 Різання листового прокату можна виконувати на прес-ножицях і гильотинних ножицях, машинах для зарубки, у штампах, ручним і машинним термічним різанням.
2.6.3 Різання листового прокату на гильотинних ножицях, машинах для зарубки і штампах забороняється виконувати при виготовленні деталей з будь-яких сталей для:
конструкцій груп І і ІІ за п. 1.1.3.6, що працюють на розтягнення, поздовжні кромки яких після складання і зварювання залишаються вільними, у тому числі стикових накладок;
фасонок кроквяних і підкроквяних ферм, прольотних будівель транспортерних галерей, а також фасонок інших конструкцій групи І за п. 1.1.3.6.
2.6.4 Можливе застосування без обмежень різання на гильотинних ножицях, машинах для зарубки та в штампах з
наступною механічною обробкою кромок на величину не меншу за 0.2t, тут t – товщина листового прокату.
