Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Металл - лекции 5 курс / ДБН в.2.6-163 vs СНиП II-23-81.pptx
Скачиваний:
25
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
3.8 Mб
Скачать

МЕТАЛЛИЧЕСКИЕ КОНСТРУКЦИИ

ЛИТЕРАТУРА:

1.ДБН В.2.6-163:2010 «Сталеві конструкції. Норми проектування, виготовлення і монтажу» (заміна СНиП II-23-81* «Стальные конструкции. Нормы проектирования»)

2.ДБН В.1.2 – 2:2006 «Нагрузки и воздействия. Нормы проектирования»

3.ДСТУ Б В 1.2 – 3:2006 «Прогини і переміщення. Вимоги проектування»

4.ДБН В.1.2 – 14 – 2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ»

5.Металеві конструкції. Пермяков В.О., Нілов О.О., Шимановський О.В., Бєлов І.Д., Лавріненко Л.І., Володимирський В.О., К., 2010

6.Справочник проектировщика. Металлические конструкции. В 3 т., под общ. ред. Кузнецова В.В., М., 1998.

7.Металлические конструкции. В 3 т., под общ. ред. Горева В.В., М., 2004.

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1.1.1.2 При проектуванні конструкцій повинні бути забезпечені експлуатаційна придатність і безпека протягом терміну експлуатації.

Металеві будівельні конструкції проектують згідно норм за методом граничних станів (розрахункових). Граничним є стан, при настанні якого конструкція перестає відповідати вимогам, що до неї ставляться, та стає нездатною до умов подальшої експлуатації. В основу норм закладені розрахункові граничні стани.

Перша група – за втратою несучої здатності або за повною непридатністю до експлуатації (втрата міцності, стійкості, руйнування крихке та внаслідок втоми…); друга група – за непридатністю до нормальної експлуатації (поява недопустимих переміщень внаслідок прогину, повороту…).

Проектування за методом граничних станів виконують на дію розрахункових значень навантажень, та використовують розрахункові значення характеристик сталі та алюмінієвих сплавів. Для першої групи використовують граничне розрахункове значення навантаження, для другої – експлуатаційні розрахункові значення навантажень.

1.1.1.3 У робочих кресленнях конструкцій і в документації на замовлення матеріалів слід наводити відомості про:

категорію конструкції та її елементів за призначенням та напруженим станом відповідно до Додатку В;

сталі та додаткові вимоги до них, передбачені Державними стандартами або Технічними умовами і цими нормами;

спосіб виконання зварних з’єднань, вид і режим зварювання, типи, марки, діаметри електродів для механізованого зварювання, положення шва при зварюванні, тип підкладки для стикових швів;

клас міцності і точності болтів, спосіб підготовки (обробки) контактних поверхонь для фрикційних з’єднань, величину контрольованого натягу болтів;

розміщення і розміри зварних, болтових і фрикційних з’єднань із вказівкою виконання їх у заводських чи монтажних умовах і за необхідності послідовність накладання швів і встановлення болтів, способи контролю якості; вид та спосіб виконання засобів вогнезахисту, вогнезахисна здатність яких забезпечує нормований клас

вогнестійкості за ДСТУ Б-В.1.1-17.

ОСНОВНІ РОЗРАХУНКОВІ ВИМОГИ

СНИП II-23-81*

2.1*. В зависимости от степени ответственности конструкций зданий и сооружений, а также от условий их эксплуатации все конструкции разделяются на четыре группы.

1 группа – сварные конструкции, эксплуатирующиеся в наиболее тяжелых условиях при непосредственном воздействии динамических, вибрационных или подвижных нагрузок (подкрановые

балки; балки рабочих площадок; элементы конструкций бункерных и разгрузочных эстакад, непосредственно воспринимающих нагрузку от подвижных составов; фасонки ферм; пролетные строения транспортерных галерей; сварные специальные опоры больших переходов линий

электропередачи (ВЛ) высотой более 60 м; элементы оттяжек мачт и оттяжечных узлов; балки под краны гидротехнических сооружений).

2 группа – сварные конструкции или элементы, работающие при статической нагрузке на растяжение, изгиб или изгиб с растяжением, а также конструкции 1 группы без сварки фермы

(ригели рам; балки перекрытий и покрытий; косоуры лестниц; опоры ВЛ, за исключением сварных опор больших переходов и др.).

3 группа – конструкции и их элементы, работающие при статической нагрузке на сжатие или сжатие с изгибом, а также конструкции 2 группы при отсутствии в них сварных соединений

(колонны; стойки; опорные плиты; элементы настила перекрытий; конструкции, поддерживающие технологическое оборудование и др.).

4 группа – вспомогательные конструкции зданий и сооружений (элементы фахверка; лестницы; трапы; площадки;

ограждения; металлоконструкции кабельных каналов; второстепенные элементы сооружений и т.п.).

Каждая группа конструкций дополнительно разделена в соответствии с климатическими условиями района строительства на три температурные интервала: 1. -40˚ С и выше; 2. от -40˚ С до -50˚ С; 3. от -50˚ С до -65˚ С.

Стали для стальных конструкций зданий и сооружений следует принимать в соответствии с этим разделением по табл. 50*.

ДБН В.2.6-163:2010

1.1.3.6 Залежно від призначення конструкцій і можливих наслідків при досягненні ними граничних станів слід розрізняти три категорії конструкцій та їхніх елементів за призначенням:

А – конструкції та елементи, досягнення граничних станів яких може призвести до повної непридатності до експлуатації будівлі чи споруди в цілому або її значної частини;

Б – конструкції та елементи, досягнення граничних станів яких може призвести до ускладнення нормальної експлуатації будівель і споруд внаслідок виникнення недопустимих прогинів або переміщень;

В – допоміжні конструкції та елементи, досягнення граничних станів яких не призводить до порушення експлуатаційних вимог, що висуваються до несучих конструкцій.

Залежно від можливості та причин досягнення граничних станів, а також виходячи з умов руйнування від утомленості чи крихкого руйнування слід розрізняти три категорії конструкцій та їхніх елементів за напруженим станом:

I – конструкції та елементи, досягнення граничних станів яких можливе в результаті безпосереднього впливу динамічного рухомого чи вібраційного навантаження;

II – конструкції та елементи, досягнення граничних станів яких можливе лише при поєднанні несприятливих чинників (динамічного чи вібраційного навантаження, концентраторів напружень, зон напружень розтягу тощо);

III – конструкції та елементи, руйнування від утомленості чи крихке руйнування яких неможливо через відсутність несприятливих чинників або через їхній незначний вплив.

Перелік конструкцій та елементів із вказівкою категорій за призначенням і за напруженим станом наведено в додатку В, табл. В.1.

ДБН В.2.6-163:2010

Таблиця В.1 Класифікація конструкцій

 

 

Категорія

 

Конструкція і елемент

за призна-

за

 

напруженим

 

 

ченням

 

 

станом

1. Конструкції кранових колій:

 

 

 

 

а) підкранові балки (крім ребер жорсткості) і ферми (пояси, елементи ґраток, фасонки)

А

I

 

б) гальмові балки і ферми, деталі кріплення до колон, ребра жорсткості

 

А

II

 

в) балки колій підвісного транспорту:

 

А

I

­

зварні

­прокатні під технологічні електричні талі і кран-балки або ручні талі і кран-балки

 

 

Б

I

­

прокатні під ремонтні або ручні талі и кран-балки

Б

II

 

г) допоміжні горизонтальні ферми, вертикальні ферми, тупикові упори

Б

II

 

д) деталі кріплення рейок

 

В

III

2. Робочі площадки при наявності рухомого транспорту:

А

I

 

а) балки при залізничному рухомому складі

 

б) балки при автонавантажувачах та іншому транспорті

А

II

 

в) металевий настил, включений у сумісну роботу з балками настилу, ребра жорсткості

Б

I

 

балок

 

г) металевий настил, не включений до сумісної роботи з балками настилу, ребра

Б

II

 

жорсткості настилу

3. Конструкції технологічних площадок і покриттів:

А

I

 

а) головні балки і ригелі рам при динамічному навантаженні

 

б) головні балки при статичному навантаженні

А

III

 

в) другорядні балки при динамічному навантаженні

А

II

 

г) другорядні балки при статичному навантаженні

А

III

 

д) металевий настил, включений до сумісної роботи з балками настилу при динамічному

Б

I

 

навантаженні

 

е) металевий настил, окрім зазначеного в поз. 3, д)

Б

II

 

ж) ребра жорсткості балок

В

III

КЛАСИ ЕЛЕМЕНТІВ І КОНСТРУКЦІЙ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД НАПРУЖЕНО- ДЕФОРМОВАНОГО СТАНУ (НДС)

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ КОНСТРУКЦІЙ І З’ЄДНАНЬ

1.2.1.3 За показниками корозійної стійкості сталі поділяються на три групи:

І група – сталі звичайної корозійної стійкості, а саме низьковуглецеві сталі марки ВСт3пс та низьколеговані сталі марок 09Г2С, 10Г2С, 15Г2СФ, 18Гпс;

ІІ група – сталі підвищеної корозійної стійкості марок 09Г2, 14Г2, 14Г2СМФР для середньо-, високо- та сильноагресивного середовищ;

ІІІ група – атмосферостійкі (економно леговані) сталі марок 10ХДП, 10ХНДП, 12ХГДАФ для слабо- та сильноагресивного середовищ.

1.2.1.5 Прокат листовий, фасонний і широкосмуговий універсальний слід поділяти на:

• прокат звичайної міцності з низьковуглецевих сталей з межею текучості до 290 Н/мм2, які розрізняються за ступенем розкислення на киплячі, напівспокійні та спокійні

• прокат підвищеної міцності, як правило, з низьколегованих сталей з межею текучості понад

290Н/мм2 до 390 Н/мм2 включно;

прокат високої міцності, як правило, з термооброблених сталей з межею текучості від 390 до

590Н/мм2.

1.2.1.10 Вибір сталей для груп конструкцій слід виконувати згідно з рекомендаціями табл. Е1 додатка Е (конструкції та елементи поділяються на чотири групи згідно з вказівками додатка В, п.п. В1, В2).

РОЗРАХУНКОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МАТЕРІАЛІВ

1.3.1 Розрахункові опори прокату і труб слід визначати за формулами, наведеними у табл. 1.3.1, де нормативні опори Ryn і Run слід приймати такими, що дорівнюють гарантованому значенню межі текучості і тимчасового опору, які

встановлені стандартами чи технічними умовами.

Напружений стан Розтяг, стиск, згин:

за межею текучості

за тимчасовим опором

Зсув

Зминання торцевої поверхні (за наявності пригонки)

Зминання місцеве у циліндричних шарнірах (цапфах) при щільному дотиканні

Діаметральний стиск катків (при вільному дотиканні в конструкціях з обмеженою рухомістю)

Умовне

позначення

Ry

Ru

Rs

Rp

Rlp

Rcd

Розтяг у напрямку товщини прокату t ( t < 60 мм )

Rth

Державний стандарт або технічні умови на прокат

 

Для сталі за ГОСТ 27772 (окрім сталей марок С590, С590К), за ТУ У27.1-05416923-085:2006, а також іншою нормативною документацією,

що вимагає процедуру контроля властивостей прокату за ГОСТ 27772

Для сортового прокату з межею текучості понад 380 Н/мм2 за ГОСТ 19281 і для труб за ГОСТ 8731

Для решти прокату і труб, що задовольняють вимоги цих норм

Розрахунковий опір прокату і труб

Ryn / m

Run / m

0,58 Ryn / m

Run / m

0,5 Run / m

0,025 Run / m

0,5 Run / m

Коефіцієнт надійності за матеріалом γm

1,025

1,100

1,050

СНИП II-23-81* - ТАКИЕ ЖЕ РАСЧЕТНЫЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ МАТЕРИАЛОВ