3. Дільниця складання і виготовлення готових елементів

2.7.1 Складання конструкцій можна виконувати тільки з виправлених деталей і елементів, очищених від задирок, бруду, масел, іржі, вологи, льоду та снігу. При складанні конструкцій і елементів не повинна допускатися зміна їхньої форми, не передбачена технологічним процесом, а при кантуванні і транспортуванні – їх залишкове деформування.

2.7.2 Граничні відхилення геометричних розмірів деталей, що передаються на складання під зварювання, не повинні перевищувати граничних відхилень, наведених у проектній документації. У випадку, коли в проектній документації граничні відхилення не наведені, слід дотримуватися вимог, наведених у табл. 2.7.1.

Таблиця 2.7.1

2.7.6 Загальне складання конструкцій повинно виконуватися шляхом послідовного з'єднання всіх елементів конструкції або окремих її частин. При цьому, повинно бути виконано припасування всіх з'єднань, включаючи розсвердлювання монтажних отворів і встановлення фіксуючих пристроїв. На всіх відправних елементах має бути проставлено індивідуальне маркування і нанесені риски.

2.7.7 Контрольне і загальне складання конструкцій з монтажними болтовими з'єднаннями повинно виконуватися на підприємстві-виробнику, якщо це обумовлено в проектній документації. Контрольне складання конструкцій виконується також за вимогою технологічної документації виробника конструкцій під час періодичного контролю й випробування.

2.7.8 Загальне складання конструкцій, у тому числі негабаритних просторових конструкцій, монтаж яких здійснюється блоками, виконується при наявності цієї вимоги в проектній документації.

2.7.9 На заводі слід виконувати загальне складання наступних конструкцій у випадках, не обумовлених вимогами п. 2.7.7 і п. 2.7.8: колон загальною масою понад 20 т, підкранових балок прольотом понад 18 м, кроквяних і підкроквяних ферм прольотом понад 36 м, негабаритних ферм, підкраново-підкроквяних ферм прольотом 24 м і більше; веж (площинами); конічних частин труб; негабаритних бункерів; конструкцій транспортерних галерей — у межах одного конструктивного елемента (ферми, опори); листових конструкцій 2.7.10 Кожен перший і, в подальшому, кожен десятий екземпляр однотипних конструкцій, виготовлених в

кондукторах, повинен проходити контрольне складання, в процесі якого проводиться перевірка відповідності виготовлених конструкцій технічній документації.

2.8.1 Зварювання сталевих конструкцій слід здійснювати за розробленим на підприємстві технологічним процесом, оформленим у вигляді проекту виконання робіт (ПВР), технологічних карт тощо, у яких повинні враховуватися особливості і стан виробництва. Зварювання безпосередньо на будівництві рекомендується здійснювати за проектом виконання зварювальних робіт (ПВЗР).

4. Дільниця протикорозійного оброблення конструкції

2.10.1 Усі сталеві конструкції повинні бути поґрунтовані і пофарбовані на підприємстві-виробнику відповідно до вказівок проекту.

2.12.1 Виготовлені конструкції повинні бути замарковані відповідно до технічної документації.

2.12.5 Підприємство-виробник сталевих конструкцій по закінченні всього замовлення або окремих його частин повинен видавати сертифікати на виготовлені сталеві конструкції.

ВИМОГИ МОНТАЖУ

3.1.1 Монтаж і демонтаж сталевих конструкцій мають здійснювати організації незалежно від форм власності і приналежності, що мають необхідні ліцензії відповідно до чинного законодавства України.

3.1.2 Усі роботи по монтажу, демонтажу і реконструкції будівель та споруд з металевих конструкцій належить виконувати відповідно до затвердженого проекту виконання робіт (ПВР).

Етапи процесу монтажу металевих конструкцій

• Транспортування, зберігання і подавання до монтажу

3.2.4 Розвантаження і зберігання конструкцій, а також їхнє транспортування повинні проводитися без пошкодження конструкції і фарбування. Скидання конструкцій з транспортних засобів забороняється.

•Укрупнювальне збирання

3.3.1Граничні відхилення розмірів, що визначають збираність конструкцій, мають бути наведені в технічній документації.

3.3.2За відсутності в технічній документації спеціальних вимог граничні відхилення розмірів, що визначають збираність конструкцій (довжина елементів, відстань між групами монтажних отворів), при збиранні окремих конструктивних елементів і блоків не повинні перевищувати величин, наведених в табл. 3.3.1.

Таблиця 3.3.1

• Стропування, підйом, встановлення конструкцій в проектне положення

3.4.1 Підйом гнучких конструкцій слід виконувати із застосуванням елементів підсилення або пристроїв, які перешкоджають виникненню в елементах залишкових деформацій.

3.4.2 Рекомендується об’єднувати елементи в монтажні блоки, з’єднуючи сусідні елементи в'язями, розпірками і металевими панелями, що забезпечує стійкість і відповідну міцність монтажного блоку.

3.4.8 Піднімати конструкції необхідно в два прийоми: спочатку на висоту 20…30 см, пізніше, після перевірки надійності стропування, виконувати подальше підіймання

• Монтаж (демонтаж) основних конструктивних елементів

3.5.1 На всіх стадіях виконання робіт необхідно забезпечувати стійкість і геометричну незмінюваність зведеної (демонтованої) частини споруди, що досягається дотриманням певної послідовності монтажу (демонтажу) вертикальних і горизонтальних елементів конструкцій, а також встановленням постійних або тимчасових в'язей.

• Монтажні з’єднання

До монтажних з'єднань слід відносити:

з'єднання на болтах класів точності А,В і С;

з'єднання на високоміцних болтах з контрольованим натягом;

фланцеві з'єднання;

спеціальні монтажні з'єднання (за допомогою втулок, пальців, коушів тощо);

з'єднання за допомогою зварювання.

• Випробування конструкцій

3.8.1 Номенклатура конструкцій будівель і споруд, які підлягають випробуванню, має бути наведена в технічній документації.

3.8.2 Методи, схеми і програми проведення випробування мають бути наведені в технічній документації. Порядок проведення випробування слід розробляти в спеціальному ПВР.

3.8.4 Виявлені в ході випробування дефекти слід усунути, після чого випробування повторити або продовжити. За наслідками випробувань повинен бути складений акт.

• Контроль якості і приймання монтажних робіт

3.9.1 Приймання змонтованих сталевих конструкцій повинно проводитись із здійсненням післяопераційного контролю монтажних робіт на стадіях:

проміжне приймання – прихованих робіт;

приймання змонтованих конструкцій усієї споруди або ії частини – під виконання подальших будівельно- монтажних робіт;

остаточне приймання – повністю змонтованих конструкцій усієї будівлі чи споруди при здачі об'єкту в експлуатацію.

3.9.6 Документація, яка пред'являється при прийманні змонтованих сталевих конструкцій, повинна містити:

а) креслення сталевих конструкцій (за наявності робочі креслення стадії КМ і деталювальні креслення стадії КМД);

б) заводські сертифікати на поставлені сталеві конструкції; в) документи про узгодження відхилень від технічної документації, які були допущені при виготовленні і

монтажі; при цьому, узгодженні відхилення від технічної документації повинні бути нанесені монтажною організацією на кресленнях, що пред'являються під час здачі робіт;

г) акти приймання прихованих робіт; д) документи (сертифікати, паспорти тощо), що засвідчують якість матеріалів (сталі, сталевих канатів,

металевих виробів, електродів, електродного дроту та інших зварювальних матеріалів, а також матеріалів для фарбування), використаних під час монтажу і які ввійшли до складу споруди;

е) дані про результати геодезичних вимірів при перевірці сітки осей фундаментів і установці конструкцій; ж) журнали робіт; з) акти випробування сталевих конструкцій;

і) документи про контроль якості зварних з'єднань; к) описи посвідчень (дипломів) про кваліфікацію зварювальників, котрі виконували зварювання конструкцій під

час монтажу; л) описи посвідчень про кваліфікацію робітників, котрі виконували постановку високоміцних болтів;

м) додаткова документація, передбачена для попередньо-напружених конструкцій; н) акти на фарбування, яке виконувалось під час монтажу.