ДІАГРАМА РОБОТИ СТАЛІ НА РОЗТЯГ

Матеріали масового застосування

1.2.2.1Для конструкцій з фасонного (кутики, двотаври, швелери), листового згідно з ГОСТ 27772 і ТУ У 27.1-05416923-085:2006, широкосмугового універсального прокату і гнутих профілів за ГОСТ 27772, сортового прокату (круг, квадрат, смуга) згідно з ГОСТ 19281, ГОСТ 535

іТУ 14-1-3023, тонколистового прокату з вуглецевої сталі згідно з ГОСТ 16523, із сталі підвищеної міцності згідно з ГОСТ 17066, електрозварних труб згідно з ГОСТ 10705 та ГОСТ 10706, гарячекатаних труб згідно з ГОСТ 8731, ТУ 14-3-567 і ТУ 14-3-1128, як правило, слід приймати сталі відповідно до додатку Е.

Для елементів фланцевих з’єднань і рамних вузлів, що працюють на розтяг у напрямку товщини прокату, рекомендується застосовувати прокат за ТУ 14-1-4431 і ТУ 14-227-237.

1.2.2.2Для зварних з’єднань елементів сталевих конструкцій із сталей згідно з п. 1.2.2.1 слід застосовувати електроди для ручного дугового зварювання згідно з ГОСТ 9467, зварювальний дріт згідно з ГОСТ 2246, флюси згідно з ГОСТ 9087, порошковий дріт згідно з ГОСТ 26271, вуглекислий газ згідно з ГОСТ 8050, аргон згідно з ГОСТ 10157 згідно з додатком Ж. Застосовувані зварювальні матеріали і технологія зварювання повинні забезпечувати значення тимчасового опору металу шва не нижче від нормативного значення опору Run основного металу, ударну в’язкість і

тимчасове видовження залежно від вимог, які висуваються до матеріалу конкретних конструкцій.

1.2.2.3 Для болтових з’єднань елементів сталевих конструкцій із сталей згідно з п. 1.2.2.1 слід застосовувати: сталеві болти і гайки, що задовольняють вимоги ГОСТ 1759.0, ГОСТ 1759.4, ГОСТ 1759.5; шайби, що задовольняють вимоги ГОСТ 18123; високоміцні болти, зазначені у п. 1.2.2.6 (болти згідно з ТУ 14-4-1345 – тільки при їхній роботі на розтяг) відповідно до табл. Ж3 додатка Ж. Болти у болтових з’єднаннях слід застосовувати згідно з ГОСТ 7796, ГОСТ 7798, ГОСТ 15589, ГОСТ 15591, при наявності обмежень деформацій з’єднання – болти згідно з ГОСТ 7805, а також в необхідних випадках болти зі скороченою нарізною частиною згідно з ТУ 14-4-1386.Болти і гайки повинні мати маркування згідно з вимогами діючих нормативних документів.

Гайки у болтових з’єднаннях слід застосовувати згідно з ГОСТ 5915, як правило, приймаючи клас міцності гайок при класах міцності болтів: 5 – при 5.6, 5.8, 6.6; 8 – при 8.8; 10 – при 10.9. Для болтів при їхній роботі тільки на зріз допускається приймати клас міцності гайок 4 при класах міцності болтів 5.6, 5.8, 6.6; 6 – при 8.8; 8 – при 10.9. Шайби у болтових з’єднаннях слід застосовувати: круглі згідно з ГОСТ 11371, косі згідно з ГОСТ 10906, пружинні нормальні згідно з ГОСТ 6402.

1.2.2.4 Для фундаментних болтів, як правило, слід застосовувати сталі згідно з ГОСТ 535, ГОСТ 24379.0, а їхні конструкцію і розміри приймати згідно з ГОСТ 24379.1.

1.2.2.5 Гайки для фундаментних та U-подібних болтів діаметром до 48 мм включно слід застосовувати згідно з ГОСТ 5915, для болтів діаметром понад 48 мм – згідно з ГОСТ 10605.

Для вказаних болтів із сталі марок Ст3кп2-1, Ст3пс2-1, Ст3пс4-1, Ст3сп2-1, Ст3сп4-1 діаметром до 48 мм включно слід застосовувати гайки класу міцності згідно з ГОСТ 1759.5, діаметром понад 48 мм – з матеріалу групи 02 згідно з ГОСТ 18126.

Для болтів із сталі марок 09Г2С і 10Г2С1 діаметром до 48 мм включно слід застосовувати гайки класу міцності не нижче за 5 згідно з ГОСТ 1759.5, діаметром понад 48 мм – з матеріалу групи 05 згідно з ГОСТ 18126.

Допускається застосовувати гайки з марок сталі, прийнятої для болтів.

1.2.2.6Для фрикційних з’єднань елементів сталевих конструкцій слід застосовувати високоміцні болти із сталі 40Х “селект”, що задовольняють вимоги ГОСТ 22356 і ТУ 14-4-1345, а їхні конструкцію і розміри приймати згідно з ГОСТ 22353; гайки і шайби до них – згідно з ГОСТ 22354 і ГОСТ 22355.

Допускається застосовувати болти класу міцності 10.9 згідно з ГОСТ 1759.4 з гайками класу міцності 10 згідно з ГОСТ 1459.5.

1.2.2.7Для фланцевих з’єднань елементів сталевих конструкцій рекомендується застосовувати високоміцні болти із сталі 40Х “селект” з тимчасовим опором не меншим за 1100 Н/мм2 у виконанні ХЛ, що задовольняють вимоги ГОСТ 22356; гайки і шайби до них необхідно обирати згідно з ГОСТ 22354 і ГОСТ 22355. Допускається застосовувати болти класу міцності 8.8 і 10.9 згідно з ГОСТ 1759.4 з гайками класу міцності відповідно 8 і 10 згідно з ГОСТ 1459.5.

При цьому для оцінки несучої здатності і довговічності конструкцій збільшення перерізів елементів враховувати не слід.

Табл. 1.4.1. Значення коефіцієнтів α і β

ЗНАХОДЖЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА СТІЙКОСТІ ПО ДБН В.2.6-163:2010

ОПРЕДЕЛЕНИЕ КОЭФФИЦИЕНТА ПРОДОЛЬНОГО ИЗГИБА ПО СНИП II-23-81*

3. ПРЕДЕЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ И РАСЧЕТ ИЗГИБАЕМЫХ ЭЛЕМЕНТОВ

Изгибаемые элементы должны соответствовать требованиям I-й (недопущение потери прочности – вязкого или хрупкого разрушения, развития чрезмерных пластических деформаций, потери устойчивости) и II-й групп предельных состояний (ограничение предельных перемещений)

ДБН В.2.6-163:2010:

п.1.5.1. Класифікація згинальних елементів.

Залежно від призначення і умов експлуатації розрахунок елементів, що згинаються, (балок) слід виконувати без урахування чи з урахуванням розвитку обмежених пластичних деформацій згідно з поділом поперечних перерізів елементів на три класи відповідно до п. 1.1.3.7. Припускається, що балка має той самий клас, який має її розрахунковий переріз.

Балки 1-го класу слід застосовувати для всіх видів навантажень і розраховувати у межах пружних деформацій; балки 2-го і 3-го класів рекомендується застосовувати при дії статичних навантажень і розраховувати з урахуванням розвитку обмежених пластичних деформацій.

Бісталеві балки рекомендується відносити до 2-го класу і розраховувати з урахуванням розвитку обмежених пластичних деформацій у стінці при досягненні в поясах балки,

виконаних з більш міцної сталі, розрахункового опору Ryf. Балки кранових шляхів під

крани груп режимів роботи 1К – 5К за ГОСТ 25546 при розрахунку на міцність допускається відносити до 2-го класу

КЛАСИ ЕЛЕМЕНТІВ І КОНСТРУКЦІЙ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД НАПРУЖЕНО- ДЕФОРМОВАНОГО СТАНУ (НДС)