Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
До заняття - 3.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
89.6 Кб
Скачать

2. Збройні Сили України, їх склад та призначення.

- Збройні Сили України, їх призначення та склад

Збройні Сили України призначені надійно забезпечити суверенітет держави, територіальну цілісність та захист національних інтересів. За часи свого існування Збройні Сили пройшли складний шлях реформування. Вони продовжують відігравати провідну роль в забезпечені безпеки держави.

Організаційна структура Збройних Сил України встановлена Законом України „Про внесення зміни до статті 3 - Закону України про Збройні Сили (2004) та вона складається:

  • Генерального Штабу;

  • Трьох видів Збройних Сил (перехід – у 2004 р.);

    • Сухопутні війська;

    • Повітряні Сили;

    • Військово – Морські Сили;

  • Об’єднання, з’єднання, військові частини, навчальні заклади, установи та організації, що не належать до видів Збройних Сил.

Заходи структурної перебудови Збройних Сил дали змогу підвищити ефективність управління військ (сил), вивільнити людські та матеріальні ресурси, створити необхідне підґрунтя для наступного етапу воєнної реформи та прискореної реалізації в Україні сучасної моделі Збройних Сил.

Сухопутні війська - найбільш багато чисельний вид Збройних Сил, призначений для відбиття ударів агресора, утримання територій, районів, рубежів, розгрому угруповань військ. Вони мають на озброєнні різні види військової техніки, зброї та включають:

- роди військ;

- спеціальні війська.

Повітряні Сили – новий вид Збройних Сил України, створений шляхом об’єднання ВПС та ППО. Це найбільш мобільний вид Збройних Сил. Його з’єднання та військові частини призначені:

  • для захисту від ударів з повітря важливих об’єктів держави, угрупувань Збройних Сил;

  • нанесення ударів по угрупуванням військ (сил) та об’єктів противника;

  • висадки морських десантів;

  • перевезення військ (вантажів) повітрям;

  • виконання спеціальних завдань.

До складу Повітряних Сил належать такі роди авіації та військ:

  • роди авіації;

    • бомбардувальна; - винищувальна;

    • штурмова; - розвідувальна;

    • транспортна;

  • війська

    • зенітно – ракетні; - радіотехнічні.

Військово – Морські Сили – забезпечують недоторканість морських і прибережних територій України та дозволяють їм зберігати статус розвинутої морської держави.

До складу Військово – Морських Сил належить:

    • надводні сили; - морська авіація;

    • берегові ракетні війська; - війська берегової охорони;

    • морська піхота.

- організаційна структура Сухопутні війська, їх склад та призначення

Сухопутні війська - найбільш багато чисельний вид Збройних Сил, призначений для відбиття ударів агресора, утримання територій, районів, рубежів, розгрому угруповань військ. Вони мають на озброєнні різні види військової техніки, зброї та включають:

1. Роди військ:

- механізовані; - танкові;

- аеромобільні війська; - ракетні війська та артилерію;

- війська протиповітряної оборони Сухопутних військ;

- з'єднання і частини армійської авіації.

2. Спеціальні війська (з'єднання та частини):

- розвідувальні; - інженерні;

- радіаційного, хімічного і біологічного захисту;

- зв'язку; - радіоелектронної боротьби;

- медичного забезпечення; - технічного забезпечення;

- тилового забезпечення; - топогеодезичні;

- гідрометеорологічні.

- функціональна структура Збройних Сил, їх склад та призначення

Протягом 2001 – 06 років відбулися суттєві зміни у структурі Збройних Сил України та системі їх управління. Зокрема процес реформування Збройних Сил був запроваджений функціональний принцип їх побудови та застосування.

Функціональними структурами Збройних Сил України є:

  • Об’єднанні сили швидкого реагування;

    • сили негайного реагування; - сили швидкого реагування;

  • Основні сили оборони;

    • сили нарощування; - сили стабілізації;

  • Стратегічні резерви.

Пріоритет у формуванні наданий Об’єднаним силам швидкого реагування. Важливим кроком у структурній перебудові Збройних Сил стало реформування у 2002 році 43 Ракетної армії.

Об’єднанні сили швидкого реагування – міжвидове оперативне об’єднання військ (сил) призначені для негайного реагування на загрози та збройні конфлікти з метою їх локалізації, нейтралізації та недопущення переростання у війну і мають у своєму складі:

  • сухопутний компонент; - повітряний компонент;

  • морський компонент;

З 2006 року ОСШР мають такий склад:

* сили негайного реагування; * сили швидкого реагування.

Укомплектованість військових частин та підрозділів ОСШР становить близько 95%, технікою і озброєнням з необхідним запасом ресурсу – 95 – 100 %. Водночас потребує підвищення рівня технічної готовності авіаційної техніки та забезпечення військових частин матеріально – технічними засобами.

Основні сили оборони – найбільш чисельна функціональна складова Збройних Сил, призначена для посилення ОСШР під час ліквідації ними збройного конфлікту на загрозливому напрямку, а також для розгортання у визначенні терміни у випадку масштабного збройного конфлікту, з метою відсічі агресії. За мирного часу Об’єднані сили оборони утримуються на нижчому порівняно з ОСШР ступені бойової готовності та потребують більш тривалого терміну для розгортання з метою ведення бойових дій. До складу Основних сил оборони належать:

    • сили нарощування; - сили стабілізації;

Стратегічні резерви – призначені для підсилення Основних сил оборони та можуть розгортатися напередодні або під час збройного конфлікту.

В період реформування Збройних Сил до 2011 року акцент буде зроблений на прискорення розвитку ОСШР. Зокрема на фінансування потреб передбачається виділити протягом 2006 – 20011 років – 23.3 млрд. гр. – проти 15.8 млрд. гр., призначених на фінансування Основних сил оборони. Основу ОСШР складатимуть багатофункціональні аеромобільні та повітряно – десантні війська з середнім та легким озброєнням. Вони готуватимуться насамперед до участі в миротворчих операціях, а також залучатимуться до анти терористичних дій, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру.

Напрямки розвитку функціональних структур Збройних Сил визначаються потребою підвищення оперативних можливостей військ (сил).