Додатки
№ само- стійного заняття (С) |
Тема самостійної роботи |
Додатки |
С1 |
Вибір території дляміського будівництва |
А |
С2 |
Інфраструктура міських територій. Підземні інженерні сітки |
Б |
С2 |
Транспортні артерії міста. Вулиці і дорогирізного призначення |
В |
С4 |
Прив'язка будинку вумовах реконструкції |
Г |
С5 |
Елементарні задачі вертикального планування |
Д |
С6 |
Оформления плану організації рельефу |
Е |
С7 |
Вертикальне планування кварталів що реконструюються |
Ж |
С8 |
Техніко-економічні показники генеральнихпланів ділянок |
I |
С9 |
Ситуаційний план.Функціональне зонуванняміських територій |
К |
Категорії території за їх придатністю для різних видів будівництва
3 погляду інженерного освоения території за природними умовами умовно розділяють на три категорії: сприятливі, несприятливі і особливо несприятливі (табл. А.1 -А.4).
ДОДАТОК А
ТаблА.1. Характеристика природних умовтериторіїзапридатністю для житловогобудівництва
Природні фактори |
Територи | ||
Сприятливі |
Несприятливі |
Особливо несприятливі | |
1 |
2 |
3 |
4 |
Рельеф |
Нахил поверхні 0,005-0,1. |
Нахил поверхні менше 0,005, вище 0,10 до 0,20, а гірських місцевостях до 0,30. |
Нахил поверхні вище 0,20 і у гірських місцевостях вище 0,30. |
Грунти |
Допускається будова фундаментів будинків і споруд звичайного типу при розрахунко-вому опорі 15 кПа і більше (піски, суглинки, глина, ліс непросіда-ючий). |
Потребується будова фундамептів посиленого типу при розрахунковому опорі 10-15 кП (піски, суглинки, глина, ліс непросідаючий та інш.). |
Потребується будова складних фундаментів по розрахунку опорів менше 10 кПа. Наявність плавучих і макропористих просідаючих грунтів. |
Гідро-геологі-чні умови |
Безнапірні водоносні горизонти залягають на глибині більше З м. Не потребується понижения рівня грунтових вод і будова гідроізоляції. |
Безнапірні водоносні горизонти залягають на глибині 1-Зм від поверхні. Потребується понижения рівня грунтових вод і будова складної гідроізоляції. |
Водоносні горизонти залягають на глибині менше 1 м від поверхні. |
Заболо-ченість |
Заболоченість від-сутня. Осушення можливе прості-шими способами. |
Потребуються спе-ціальні роботи по осушенню. Торф'яники шаром менше 2 м. |
Заболоченість грунтового живлення. Торф'яники шаром 2 м. |
Яри |
В незначній кіль-кості неглибокі (до 3 м) з пологими схилами. |
Не діючи яри з кругами схилами глибиною 10 м. Яроутворення слабке, на невеликій площі |
Інтенсивне яроутворення. Яри з крутими схилами глибиною більше 10 м. |
Зотоп- люва- ність |
Території, які не затоплюються або затопляються не частіше ніж один раз в 100 років (забезпеченість 1%) |
Території, розміще-ні між лініями затопления паводками, якщо повторюються один раз в 100 або 25 років (забезпеченість 4%) з найвищим горизонтом високих вод не більше 0,6 м над рівнем землі. |
Затопления раз в 25 років і частіше (забезпеченість 4% і більше). Розміщені в нижнім б'єфі крупних водойомів. Затопления при руйнуванні гребель або дамб з катастро-фічними наслідками. |
Зсуви |
Зсуви відсутні. |
Окремі зсувні схили потребують укріплення. |
Велика кількість зсувних схилів потребують укріплення. |
Розмив берегів водотоків і водо-сховищ |
Розмив відсутній. |
Розмив і переробка берегів в ряді місць. Зона переробки шириною не більше 10 м. |
Ріки з блукаючими руслами. Інтенсивне розмивання і переробка берегів. Зона переробки шириною більше 10 м. |
Карст |
Карст відсутній. |
Невелике число не-глибоких воронок згаслого карсту. |
Велика кількість активного карсту глибиною більше 10 м. Наявність підземних пустот. |
Грунти |
Чорноземи, червоноземи. Легкі і середні суглинки, супісі. |
Слабозасолені грунти, кислі, піски, глини (середні і ва-жкі), суглинки важкі. |
Солонці, солончаки. Породи без грунтового шару. Скельні породи. Грунти з гниючими органічними і радіоактивними речовинами. |
ДОДАТОК А
Табл А.2. Характеристика природних умов території за придатністю для промислового будівництва.
Природні фактори |
Території | ||
Сприятливі |
Несприятливі |
Особливо несприятливі | |
1 |
2 |
3 |
4 |
Рельеф |
Відносно рівні майданчики з нахилом 0,003-0,05 |
Злегка горбисті майданчики з загальним нахилом більше 0,05 або менше 0,003 |
Сильно горбисті майданчики з загальним нахилом більше 0,05%, а також майданчики практично без нахилів. |
Грунти |
Грунти однорідної геологічної будови в межах всього майданчика. Розрахунковий опір більше 15 кПа. Припускається зведення будівель і споруд без влаштування штучних основ і підсилення фундаментів. |
Окремі невеликі по площі порушення однорідності геологічної будови. Розрахунковий опір від 15 до 10 кПа. Потребується влаштування штучних основ і фундаментів. |
Різнорідна геологічна будова по всьому майданчику. Розрахунковій опір менше 10 кПа. |
Гідрогео логічні умови |
Безнапірні водоносні горизонти залягають на глибині більше 7м, напірн і-більше 15м. Зниження рівня грунтових вод і влаштування гідроізоляції не потребується |
Безнапірні водоносні горизонти заглядають на глибині від 7 до 3м, напірні - від 15 до 10 м. Потребується зниження грунтових вод і влаштування гідроізоляції. |
Безнапірні водоносні горизонти залягають на глибині менше 3, напірні - менше 10м. |
Заболоченість |
Заболоченість і котловани без стоку відсутні. Осушення території можливе простішими засобами. |
Незначна заболоченість атмосферного живлення при від-сутності торф'яників. |
Заболоченість грунтового живлення. Торф'яники товщиною шару 2 м і більше. |
Затоп- лгова- ність |
Позначки територій не менше 0,5 м вище розрахункового горизонту високих вод. Повторюванють затопления допустима при будівництві великих підприємств народно подарського і захис-ного значения, не частіше одного разу в 100 р., для інших підприємств - один раз в 50 і для підприемств з коротким строком експлуатації - один раз в 10 років.госпродарства |
Відмітки територій менше 0,5м від відповідних розрахункових горизонтів високих вод. Повторюванють затопления менше одного разу в 50 років. |
Затопления больше одного разу в 20 р. (забезпеченість 5% і вище). Розміщення в нижньому б'єфі великих водойомів. Затопления при руйнуванні гребель або дамб з катастрофічними наслідками |
Яри |
Яри відсутні. |
Окремі яри, які стабілізуються, гли-бина до 3 м, допус-кають можливі за-сипки. |
Окремі яри, які стабілізують, гли-биною вище 3 м, і діючи яри. |
Зсуви |
Зсуви відсутні. |
Нєдіючі і окремі активні зсуви на великій площі, які вимагають нетяжких інженерних заходів. |
Значно розповсюджені діючи зсуви, потребуючі складних інженерних заходів. |
Розмив берегів. |
Розмив берегів відсутній. |
Незначні явища розмиву і переробки берегів. Ширина зони розмиву і переробки до 10 м. |
Інтєнсивні явища розмиву і переробки берегів. Ширина зони розливу більше 10 м |
Карст |
Карст відсутній. |
Воронки недіючого старого карсту на невеликій площі потребуючі нескла-дних інженерних заходів. |
Значно розповсюджені активні карсти. |
ДОДАТОК А
Табл. А.3. Характеристика природних умов територій за придатністю для розміщення комунально-складських зон.
Природні фактори |
Території | ||
Сприятливі |
Несприятливі |
Особливо несприятливі | |
1 |
2 |
3 |
4 |
Рельеф |
Відносно рівні майданчики з нахилом 0,003-0,05 |
Злегка горбисті майданчики з за-гальним нахилом більше 0,05 або менше 0,003 |
Сильно горбисті майданчики з загальним нахилом більше 0,05%, а також майданчики практично без нахилів. |
Грунти |
Які допускають влаштування фундаментів будівель і споруд звичайного типу. Розрахунковий опор більше 15 кПа (піски, ліс непросідаючий і т.п.). |
Потребується влаштування фундамента посиленого типу при розрахунковому опорі від 15 до 10 кПа (піски, суглинки, глини, ліс непросідаючий і інш. Зволожені грунти). |
Потребується влаштування складних фундаментів при розрахунковому опорі 10 кПа. Наявність пливунів і макропористих грунтів. |
Пдрогеологічні умови |
Безнапірні водоносні горизонта залягають на глибині більше 7, напірні більше 15 м |
Безнапірні водоносні горизонта залягають на глибині від 7 до 3, напірні - від 15 до 10 м |
Безнапірні водоносні горизонти залягають на глибині не менше 3, напірні - менше 10м. |
Затоплю-ваність |
Відмітки території не менше 0,5 м вище розрахункового горизонту високих вод. Повторюваність затопления не частіше одного разу в 50 років (забезпеченість 2%). |
Відмітки території менше 0,5 м від відповідних розрахункових горизонтів високих вод. Повторюваність затопления менше одного разу в 20 років (забезпеченість 2-5%). |
Затопления більше одного разу в 20 р. (забезпеченість 5%). |
ДОДАТОК А
Продовження табл. А.3.
1 |
2 |
3 |
4 |
Заболоченість |
Заболочені ділянки і безстічні котловани відсутні. |
Незначна заболо-ченість атмосферного живлення. Торф'яники шарами до 0,5 м. |
Заболоченість грунтового живлення. Торф'яники товщиною шару більше 0,5 м. |
Яри |
Яри відсутні. |
Окремі яри, які стабілізуються, глибина до 5м, які допускають можливі засипки. |
Інтенсивний процес яроутворювання. Яри, які стабілізують, глибиною до 10 м з крутими схилами. |
Зсуви |
Зсуви відсутні. |
— |
— |
Розмив берегів. |
Розмив берегів відсутній. |
Незначні явища розмиву і переробки берегів. Зона розмиву і переробки до 10 м. |
Інтенсивні явигда розливу і переробки берегів. Ширина зони розливу більше 10 м |
Карст |
Карст відсутній. |
— |
— |
Табл. А.4. Характеристика природних умов території за придатністю для розміщення садів і парків.
Природні фактори |
Території | ||
Сприятливі |
Несприятливі |
Особливо несириятливі | |
1 |
2 |
3 |
4 |
Рельеф |
Нахилом до 0,10 |
3 нахилом від 0,10 до 0,30 |
3 нахилом більше 0,30. |
Грунти |
Чорноземи, червоноземи, легкі і середні суглинки. |
Слабозасолені, вилужені, кислі грунти. Піски, глини (середні і важки), суглинки важки. |
Сланці, солончаки. Скельні породи при суцільному заляганні. |
ДОДАТОК А
Продовження табл. А.4.
1 |
2 |
3 |
4 |
Гідрогео логічні умови |
Рівень грунтових вод від 2 до 1,5 м від поверхні. |
Рівень грунтових вод від 1,5 до 0,5 м від поверхні і від 2 до 3 м. |
Рівень грунтових вод менше 0,5 і більше 3 м від поверхні. |
Затоплюваність |
Не затоплюються паводковими водами. |
Затоплюються паводковими водами не більше ніж на 15 днів. |
Затоплюються паводковими водами більше ніж на 15 днів. |
Яри |
Стабілізовані яри глибиною до 5 м з пологими схилами. |
Стабілізовані яри глибиною до 5 м з крутими і обривними схилами або глибиною більше 5 м з пологими схилами. |
Діючи яри. |
Зсуви |
Зсуви відсутні. |
Окремі зсувні схили,які потребують укріплення. |
Багаточисленні зсувні схили, які потребують укріплення. |
Розмив і переробка берегів. |
Розмив і переробка берегів відсутні. |
Наявність розмиву і переробки берегів в деяких місцях. Зона переробки шириною не більше 10 м. |
Ріки з блукаючими руслами. Значний розлив і переробка берегів. Ширина зони розливу більше 10 м |
Карст |
Карст відсутній. |
Незначна кількість неглибоких воронок загасаючого карсту. |
Значна кількість неглибоких воронок загасаючого карсту глибиною більш 10 м. Наявність в межах території підземних пустот. |
ДОДАТОК Б
ДОДАТОК Б
ДОДАТОК Б
ДОДАТОК Б
ДОДАТОК Б
Табл. Б.З. Відстані до підземних інженерних мереж
Інженерні мережі |
Відстань, м, по горизонталі (у світлі) до | ||||||||||
Водопровод |
Каналізації побутової |
Дренажів і дощовї каналізації |
Газопровід тиск, МПа (кгс/см2) | ||||||||
Низького 0,005 (0,05) |
Середнього вище 0,005 (0,05) до 0,3 |
Високого вище 0,3 до 0,6 (6) |
Високого вище 0,6 до 1,2 (12) | ||||||||
Водопровід |
Див. прим. 1 |
Див. прим. 2 |
1,5 |
1 |
1 |
1,5 |
2 | ||||
Каналізація побутова |
Див. прим. 2 |
0,4 |
0,4 |
1 |
1,5 |
2 |
5 | ||||
Дощова каналізація |
1,5 |
0,4 |
0,4 |
1 |
1,5 |
2 |
5 | ||||
Газопроводи тиску: | |||||||||||
Низького 0,005 (0,05) |
1 |
1 |
1 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 | ||||
Середнього понад 0,005 (0,05) до 0,3 (3) |
1 |
1,5 |
1,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 | ||||
Високого понад 0,3 до 0,6 (6) |
1,5 |
2 |
2 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 | ||||
Високого понад 0,6 до 1,2 (12) |
2 |
5 |
5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,5 | ||||
Кабелі зв'язку |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
1 |
1 |
1 |
1 | ||||
Кабелі силові всіх напруг |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
1 |
1 |
1 |
2 | ||||
Теплові мережі, зовнішня стінка каналу, туннелю |
1,5 |
1 |
1 |
2 |
2 |
2 |
4 | ||||
Оболонка безканальної прокладки |
1,5 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1,5 |
2 | ||||
Канали, тунелю |
1,5 |
1 |
1 |
2 |
2 |
2 |
4 | ||||
Зовнішні сміттєпроводи |
1 |
1 |
1 |
1 |
1,5 |
2 |
2 |
ДОДАТОК Б
Таблиця Б.З.1
Інженерні мережі |
Відстань, м, по горизонталі (у світлі) до | |||||
Кабелів силових всіх напруг |
Кабелі зв'язку |
Теплових мереж |
Каналів, тунелів |
Зовнішніх пневмосміттє-проводів | ||
Зовнішня стінка каналу тунелю |
Оболонка безка- нальної прокладки | |||||
Водопровід |
0,5* |
0,5 |
1,5 |
1,5 |
1.5 |
1 |
Каналізація побутова |
0,5* |
0,5 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Дощова каналізація |
0,5* |
0,5 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Газопроводи тиску: | ||||||
Низького 0,005 (0,05) |
1 |
1 |
2 |
1 |
2 |
1 |
Середнього понад 0,005 (0,05) до 0,3 (3) |
1 |
1 |
2 |
1 |
2 |
1,5 |
Високого понад 0,3 до 0,6 (6) |
1 |
1 |
2 |
1,5 |
2 |
2 |
Високого понад 0,6 до 1,2(12) |
2 |
1 |
4 |
2 |
4 |
2 |
Кабелі зв'язку |
0,5 |
- |
1 |
1 |
1 |
1 |
Кабелі силові всіх напруг |
0,1-0,5 |
0,5 |
2 |
2 |
2 |
1,5 |
Теплові мережі, зовнішня стінка каналу, тунелю |
2 |
1 |
- |
- |
2 |
1 |
Оболонка безканальної прокладки |
2 |
1 |
- |
- |
2 |
1 |
Канали, тунелю |
2 |
1 |
2 |
2 |
- |
1 |
Зовнішні сміттєпроводи |
1,5 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
ДОДАТОК Б
Табл. Б.4
Розміщення гаражів і відкритих автостоянок індивідуального автотранспорту
Будівлі, до яких визначаються відстані |
Відстані, м, від гаражів до відкритих автостоянок при кількості легкових автомобілів | ||||
10 і менше |
11-50 |
51-100 |
101-300 |
більше 300 | |
Житлові будинки |
10** |
15 |
25 |
35 |
50 |
у тому числі торці житлових будинків без вікон |
10** |
10** |
15 |
25 |
35 |
Громадські будинки |
10** |
10** |
15 |
25 |
25 |
Загальноосвітні школи і дитячі заклади (дошкільні) |
15 |
25 |
25 |
50 |
|
Лікувальні заклади з стаціонаром |
25 |
50 |
|
|
|
* Визначається по погодженню з органами Державного санітарного нагляду. ** Для будівель гаражів III-ІV рівнів вогнестійкості відстані потрібно приймати не менше 12 м. |
ДОДАТОК В
Табл. В.1
Розрахункові параметри вулиц и доріг міст (таблиця 7.1 з ДБН 360 – 92*)
Группа поселений |
Категория улиц и дорог |
Расчетная скорость движения, км/час |
Ширина полосы движения, м |
Количество полос проезжей части |
Наибольший продольный уклон, ‰ |
Наименьшие радиусы кривых в плане, м |
Ширина тротуара, м |
Магистральные улицы и дороги | |||||||
Крупнейшие, крупные города |
Общегородского значения, непрерывного движения |
100 |
3,75 |
6-8 |
40 |
500 |
4,5 |
То же регулированного движения |
80 |
3,75 |
4-6 |
50 |
400 |
3,0 | |
Районного значения |
70 |
3,75 |
4-6 |
60 |
250 |
2,25 | |
Большие города |
Общегородского значения |
80 |
3,75 |
4-6 |
60 |
400 |
3,0 |
Районного значения |
60 |
3,75 |
2-4 |
60 |
250 |
2,25 | |
Средние, малые города |
Магистральные улицы (дороги) |
60 |
3,75 |
2-4 |
60 |
250 |
2,25 |
Улицы и дороги местного значения | |||||||
|
Жилые улицы |
40 |
3,50 |
2-3*) |
70 |
125 |
1,5 |
Все группы поселений |
Дороги в промышленных и коммунально-складских зонах |
40 |
3,75 |
2 |
60 |
250 |
1,5 |
Проезды |
30 |
3,0-3,5 |
1-2 |
80 |
30 |
0,75 | |
Пешеходные улицы и дороги |
4 |
0,75 |
2-6 |
60 |
- |
- | |
Велосипедные дорожки |
30 |
1,50 |
1-2 |
40 |
50 |
- | |
*) С учетом стоянок легковых автомобилей. | |||||||
Примечание 1. К жилым зданиям высотой 9 этажей и более и к общественным зданиям высотой 5 этажей и более следует предусматривать проезды шириной не менее 3,5 м или полосы шириной 6 м, пригодные для проезда пожарных машин с двух продольных сторон многосекционных жилых домов и общественных зданий и со всех сторон односекционных жилых домов. К жилым и общественным зданиям меньшей этажности проезды можно устраивать с одной продольной стороны. Примечание 2. Велосипедные дорожки следует предусматривать по направлениям наиболее интенсивных транспортных и пешеходных потоков в малых, средних и больших городах, сельских населенных пунктах, а также функциональных зонах крупнейших и крупных городов (селитебных, промышленных, ландшафтно-рекреационных). Прокладывать их необходимо изолированно от этих потоков. Примечание 3* Дорожки для проезда инвалидных колясок следует прокладывать по основным направлениям движения инвалидов в пределах населенных пунктов или их районов к соответствующим учреждениям здравоохранения, социального обеспечения, торговли, спорта, физкультуры и пр., предусматривая при этом необходимое оборудование перекрестков (пандусы-съезды, светофоры и пр.). Допускается совмещение дорожек для движения инвалидных колясок с велосипедными и пешеходными дорожками. Ширина пешеходных дорожек и тротуаров, обеспечивающих движение инвалидов и престарелых на креслах колясках, должна быть не менее 1,8 м при двухстороннем движении и 1,2 м -при одностороннем. Величина уклонов пешеходных дорожек и тротуаров не должна превышать: продольных - 40 ‰, поперечных - 10 ‰. Примечание 4*. Вдоль пешеходных дорожек для престарелых и инвалидов, пользующихся креслами-колясками, и людей с физическими недугами следует устраивать площадки для отдыха через каждые 300 м. Размеры площадок для отдыха принимать не менее: 150 см х 180 см при повороте кресла - коляски на 90°; 180 см х 190 см - 180°; 210 см х 210 см - 360°. |
ДОДАТОК В
Табл. В.2
Припустимі ухили i paдiycu вертикальних кривих при проектуванні проектних ліній повздовжнього профілю вулиць
Категоріївулицьi доріг
|
Найбільші подовжні ухили,‰
|
Найменші радіуси вертикальних кривих,м |
Алгебраїчна різниця ухилив, ‰
| |
опуклих |
увігнутих | |||
Швидкіснідороги |
40 |
10000 |
2000 |
5 i більше |
Мапстральш вулиціi дороги: | ||||
загальноміського значения |
50 |
6000 |
1500 |
7 i більше |
районного значення |
60 |
4000 |
1000 |
10 i більше |
дороги вантажного руху |
40 |
6000 |
1500 |
7 i більше |
Вулиціiдороги місцевого значення: | ||||
житловівулиці |
80 |
2000 |
500 |
15 i більше |
вулиціiдороги промислових iкомунально-складських районів |
60 |
2000 |
500 |
15 i більше |
пішохіднівулиціiдороги проїзди |
40 |
- |
- |
- |
80 |
- |
- |
- |
ДОДАТОК Д
ЕЛЕМЕНТАРНІ ЗАДАЧІ ВЕРТИКАЛЬНОГО ПЛАНУВАННЯ
Проектування рельєфу території, яка забудовується навіть у дуже складних умовах можна уявити у виді комплексу послідовно розв'язуваних елементарних задач вертикального планування.
Задача 1. Вишукування позначки кута кварталу при заданому висотному положенні пересічних вулиць.
Завдання полягає в вишукуванні перебуванні позначки куту кварталу (точка А) при відомих: позначці перетинання вісей вулиць; повздовжніх ухилах ділянок, що примикають до перехрестя; типових поперечних профілях вулиць (мал. Д.1), що дозволяють установити розміри типових перевищень червоної лінії над віссю проїжджої частини (h1 i h2).
Розв'язок. Визначають позначку точки А виходячи з типових профілів обох вулиць. Потім на основі зіставлення двох значень позначки куту кварталу знаходять трете, яке забезпечує припустимі ухили на тротуарних смугах.
Позначки на вісі вулиці I у створі червоних ліній:
Hі = 65,20 + 0,035 x 12,5 = 65,64. Те ж на вісі вулиці II:
Н2 = 65,20 - 0,022 х 17,5 = 64,82.
Позначки позначених на малюнку точок (3 - 6) визначені з урахуванням їх перевищень щодо вісей вулиці, показаних на профілях.
Використовуючи ці ж перевищення, знаходимо оцінку куту А. 3 профілю вулиці I:
HІА = H1 + h1 = 65,64 + 0,15 = 65,79; із профілю вулиці II:
HІІА = H2+h2= 64,82 + 0,22 = 65,04.
Якщо приймаємо велику позначку, поперечний ухил тротуару вулиць у перетині вулиць ІІ - ,що перевищує його припустиме значення (0,060). Тому позначку точкиА варто визначати з умови, що в перетині вулиці II проти куту А поперечний ухил тротуару буде максимальним:
HА = 64,90+0,060 х 9,0 = 65,44.
Поперечний ухил тротуару в перетині вулиці I, спрямований убік точки A,
, є припустимим як по розміру, так і по напрямку, тому що в даному випадку в межах перехрестя подовжній ухил змінюється на 90˚.
Дана задача зустрічається при розробці проектов детального планування районів міста.
Задача 2. Проектування проектних горизонталей на майданчику при відомих проектних позначках точок по її контуру (мал. Д.2).
Задано контур майданчика з відомими позначками вершин i довжинами сторін.
Розв'язок. Горизонталі проводять з'еднуючи точки на прямих з однаковими позначками. Позначки на лініях, які обмежують окремі майданчики, визначають на основі проектування профілів або аналітично виходячи з конкретних умов.
Даний зaciб побудови горизонталей може виявитися зручним при проектуванні площ, окремих майданчиків внутршньоквартальних територій, а також широких вулиць при різноманітних повздовжних i перемінних поперечних схилах окремих елементів їx поперечного профілю.
Задача 3. Побудова проектних горизонталей на майданчику, який має ухили в повздовжньому i поперечному напрямках.
Розв'язок. Суть проектування горизонталей складаеться в тому, що в межах ділянки з незмінними ухилами будують одну горизонталь (21,60 на малюнку), а інші проводять паралельно побудованої через заздалегідь знайдені точки на однієї з повздовжшх сторін. Розміp відхилення іl горизонталі від перпендикуляра до повздовжньої сторони визначається у формулі:
де В - ширина площі, м; іпоп, іповзд, - значення поперечного i повздовжнього ухилів.
У приведеному на малюнку прикладі -
Такий зaciбпобудови горизонталей застосовуеться при вертикальному плануванніміських вулиць, де проїжджоїчастиниiтротуарним смугам надаються повздовжніiпоперечніухили. Але варто мати на увазі, що розрахункова формула справедлива лише при незмінних у межах ділянки значениях ухилів.
Задача 4.Визначення місця виходу горизонталіна верх бортового каменю.
Розв'язок. Відстань відгоризонталів лотку у бортового каменю до місцяiївиходу нагору(l2 на мал. Д.З) при ухилілоткаілі висотібортаhб знаходять за формулою
У приведеному прикладіухил по лотку дорівнюєухилувici, томуіповзд =іл = 0,033. При висотібортового каменю 0,15 м маемо:
Задача 5.Побудова закладень укосів (мал. Д.4). На межіпланувальних робітсполучення спланованоїповерхніз юнуючоюзабезпечуеться частіше усього устроєм укосів. Розмір закладення укосів залежить відїxвисотиiкрутизни. Крутизна укосів виїмок глибиною до 12iнасипів до6м у глинах, суглинках, супісяхiпіскахзвичайно приймається 1:1,5.
Розв'язок.Для побудови укосу на планінеобхідно визначити різницю позначок точок(А -В на малюнку) на лініїстикування поверхонь різного рівня, тобто висоту укосу. Закладення укосу в кожнійточцівизначають множенням його висоти на крутизну.
Відрізки закладень у масштабіплану відкладають відлініїрозділу у перпендикулярному напрямку. З'єднуючи лініямиїхкінці, одержують межу укосу.
Проектні горизонталі в межах yкociв не показують. Якщо сполучення майданчиків здійснюється підпірною стіною, по лінії поділу двома лініями показують ії планове рішнення i виносять позначки верха i підошви стіни в характерних точках по ії трасі. Різниця позначок визначае висоту стіни в даній точці.
ДОДАТОК И
Таблиця И.1. Техніко-економічні показники генплану
цивільної будівлі
№ п/п |
Найменування показниюв |
Одиниця виміpy |
Кількість |
1 |
Площа ділянки |
га |
|
2 |
Площа забудови ділянки |
кв. м |
|
3 |
Площа автодоріг i транспортних майданчиків |
кв. м |
|
4 |
Площа відмосток i тpoтyapiв |
кв. м |
|
5 |
Площа озеленення |
кв. м |
|
6 |
Коефіціент забудови Кз (Кз = площа забудови /площа ділянки) |
- |
|
7 |
Коефіціент озеленения Ко (Ко = площа озеленення/площа ділянки) |
- |
|
Додаток К1
Додаток К2