защита интернатуры / Я / Наследственные болезни человека

Основой наследственных заболеваний являются генные, хромосомные и митохондриальные нарушения наследственной информации.

Наследственные заболевания человека могут быть выявлены сразу после рождения, а могут проявиться спустя долгое время.

Около 10% всех заболеваний человека обусловлено патологическими генами или генами, отвечающими за предрасположенность к болезни.

Классификация наследственных болезней человека

1. Генетические заболевания. Возникают как результат повреждения ДНК на уровне гена. К таким заболеваниям относятся болезнь Ниманна—Пика и фенилкетонурия.

2. Хромосомные заболевания. Болезни, связанные с аномалией количества хромосом или аберрациями хромосом. Примерами хромосомных заболеваний являются синдром Дауна, синдром Клайнфельтера и синдром Патау.

3. Митохондриальные заболевания – болезнь Ли (подострый некротизирующая энцефаломиелопатия)

4. Заболевания с наследственной предрасположенностью (гипертония, сахарный диабет, ревматизм, шизофрения, ишемическая болезнь сердца).

5. Мультифакторные наследственные заболевания.

Методы определения наследственных болезней

Ученые выделяют следующие методы определения наследственности и генетических заболеваний.

1. Генеалогический (генетический) метод основывается на изучении родословной человека. Данный метод помогает выявить особенности наследования нормальных и патологических признаков организма человека.

2. Близнецовый метод – изучение близнецов для выявления влияния наследственности и внешней среды на развитие болезней. Основа данного метода — различия между однояйцевыми и разнояйцевыми близнецами, обусловленные разными факторами.

3. Цитогенетический метод. Основой данного метода является исследование структуры хромосом у здоровых и больных людей.

4. Биохимический метод. При помощи этого метода ученые исследуют особенности обмена веществ человека (множество наследственных заболеваний непосредственно связаны с нарушением обмена веществ).

5. Иммуногенетический метод. Данный метод позволяет ставить диагноз при врожденных иммунодефицитных патологиях.

6. Метод дерматоглифики – изучение папиллярных узоров ладоней и стоп. Дерматоглифические узоры остаются неизменными на протяжении всей жизни человека. Дерматоглифический анализ используется для диагностики некоторых геномных и хромосомных мутаций.

Найбільш точним методом діагностики хромосомних аномалій є дослідження ка­ріотипу плода. Для деяких хромосомних синдромів (синдром Дауна) існують скри-нінгові тести, наприклад потрійний тест: 1) рівень а-фетопротеїну; 2) рівень естріолу; 3) рівень в-субодиниці ХГЛ у сироватці крові матері.

Пренатальна діагностика, звичайно, є більш специфічною, ніж скринінг (наприк­лад амніоцентез або біопсія хоріона), але має і більший ризик ускладнень

Профилактика наследственных болезней

Наиболее эффективным и распространенным методом профилактики наследственных болезней является медико-генетическое консультирование, которое позволяет предупредить появление в семье больного ребенка. Прежде всего это касается тяжелых пороков развития и наследственных болезней. Для уменьшения аномалии развития нервной трубки рекомендуется прием женщинам фолиевой кислоты. Если были дети с аномалиями развития нервной трубки – 4 мг/день фолиевой кислоты за 3 месяца до зачатия. Пациенткам с фенилкетонурией показана диета с исключением фенилаланином до зачатия для предупреждения аномалий развития плода таких как пороки сердуа, микроцефалия. Пациенткам с СД – нормализация уровня гликемии.

Фактори ризику народження дітей з хромосомними аномаліями

Вік матері 35 років і більше

Народження дітей з хромосомними аномаліями в анамнезі Хромосомні аномалії у батьків, включаючи збалансовані транслокації, анеуплоїдію, мозаїцизм Хромосомні аномалії у близьких родичів Аномальні результати ультразвукової анатомії плода Аномальні результати сироваткових скринінгових тестів/ аномальний потрійний тест (АФП, В-ХГЛ і естріол) Народження дітей з вадами нервової трубки в анамнезі

Типовий фенотип синдрому Дауна включає низький ріст, плоске обличчя, епі-кант, гіпертелоризм, поперечну складку долонь, затримку фізичного і розумового розвитку, хоча коефіцієнт інтелекту (IQ) може коливатися від 40 до 90. Асоційовані аномалії представлені вадами розвитку серця, дуоденальною атрезією або стенозом, короткими кінцівками.

Трисомія 18 (синдром Едвардса) — варіант трисомії. Цей синдром є несумісним з життям пацієнтів віком старше 2 років і нерідко є причиною антенатальної або неонатальної смерті. Синдром Едвардса супроводжується численними природженими аномалія­ми, які можуть бути виявлені при УЗД, що робить можливим ультразвуковий скринінг. Так, типовими ознаками синдрому Едвардса є стиснуті кулаки, покрив­лені пальці та ін. Асоційовані з цим синдромом природжені аномалії включають вади серця (дефект міжшлуночкової перегородки, тетраду Фалло), омфалоцелє, діа-фрагмальну грижу, дефекти нервової трубки, кісти хоріоїдного сплетення у бічних шлуночках мозку та ін.

Трисомія 13 (синдром Патау) має багато рис, подібних до трисомії 18. Близько 85 % цих дітей вмирають до 1 року життя. Асоційовані аномалії включають голопроз-енцефалію, щілину губи і піднебіння, кістозну гігрому, аномальну форму або відсутність носа, омфалоцелє, гіпоплазію лівих відділів серця, аномалії кінцівок (стиснуті кулаки і зігнуті ступні), полідактилію, надмірне згинання пальців. У ви­падку синдрому Патау потрійний тест не завжди є чутливим, але ця аномалія зви­чайно може бути діагностована при рутинному ультразвуковому скринінгу.

Аномалії статевих хромосом

Найбільш частими аномаліями статевих хромосом є синдром Тернера (моносомія Х, або 45, Х0, мозаїцизм) і синдром Кляйнфельтера (47, XXY).

Синдром Тернера (Шерешевського — Тернера) може бути спричинений втратою батьківської хромосоми, мозаїцизмом (45,Х/46,ХХ або 45,Х/46,XY) або структурни­ми аномаліями Х-хромосоми (делеції, ізохромосоми).

Індивіди із синдромом Тернера мають жіночий фенотип, дисгенезію гонад, низь­кий зріст, первинну аменорею, відсутність вторинних статевих ознак, крилоподібні складки шиї, низько розміщені вуха, низьку задню межу росту волосся, дископодіб­ну грудну клітку з широкою відстанню між сосками, аномалії нирок, лімфедему кінцівок при народженні та кардіоваскулярні аномалії, найчастіше коарктацію аор­ти. Але при ультразвуковому дослідженні може виявлятися лише одна аномалія — кістозна гігрома. Скринінг-тесту на синдром Тернера ще не існує і тому частота рецидивів не визначена.

У випадку синдрому Кляйнфельтера розвиток яєчок спочатку є нормальним. Класичні симптоми синдрому Кляйнфельтера включають безплідність, гінекомастію, затримку розумового розвитку, підвищення рівня гона-дотропінів внаслідок зменшення рівня циркулюючих андрогенів. Скринінг-тесту щодо виявлення синдрому Кляйнфельтера також не існує, отже, пренатальний діаг­ноз цих хромосомних аномалій є можливим лише при використанні біопсії хоріона або амніоцентезу.

Синдром ламкої (фрагільної) Х-хромосоми є найбільш частою причиною сімейної затримки розумового розвитку. Уражені чоловіки мають типові риси: великі вуха, виступаюча щелепа, великі яєчка, аутична поведінка, легка або помірна розумова відсталість. Жінки звичайно є менш ураженими у зв'язку з інактивацією Х-хромосо-ми.

Прикладами геномного імпринтингу може бути синдром Ангельмана і повний міхуровий занесок (варіант гестаційної трофобластичної хвороби).

Синдром Ангельмана характеризується тяжкою затримкою розумового розвитку, атаксичною ходою, типовим обличчям, пароксизмами сміху та судомами.

Повний міхуровий занесок звичайно є диплоїдним (46,ХХ або XY), але може мати повністю батьківське походження, без материнського хромосомного матеріалу. За таких умов плід не може розвиватись. Повний міхуровий занесок може супрово­джувати нормальну багатоплідну вагітність, але в цьому випадку зростає ризик ма­теринських ускладнень (гіпертиреоїдизм, прееклампсія, передчасні пологи). На відміну від повного міхурового занеску, частковий міхуровий занесок звичайно є

триплоїдним (69,ХХХ, 69,XYY), з додатковим набором батьківських хромосом. Три-плоїдія з додатковим набором материнських хромосом має місце при ЗВУР плода, природжених вадах розвитку і маленькій плаценті.