- •1.Найдавніше населення на території сучасної України.
- •2. Трипільська культура.
- •3. Античні міста в Північному Причорномор’ї і Криму.
- •4. Ранньофеодальні держави у східних слов’ян (IV – IX ст.)
- •5.Давньоруська держава Київська Русь в іх-хіІст.
- •6.Українські землі у хіі-хіVст.,феодальна роздробленість, політика князівств.
- •7.Галицько-Волинська Держава та її місце в історії України
- •8. Українські землі в контексті об’єднання Литви і Польщі. Кревська, Люблінська і Брестська унії.
- •9.Виникнення українського козацтва,причини, етапи розвитку.
- •10. Причини національно-визвольної війни під проводом гетьмана б.Хмельницького. Основні події.
- •11.Подія України на Правобережну і Лівобережну. Руїна.
- •12. Козацько-гетьманська держава наприкінці xVll- на початку xVlll ст.
- •13.Національно-визвольні рухи в Україні у XVIII ст.
- •14.Діяльність I й II Малоросійських колегій.
- •15. Ліквідація гетьманства і української автономії. Зруйнування Січі.
- •16. Соціально-економичний розвиток українських земель у склади Російської імперії наприкінці XVIII – першій половині XIX.
- •17. Становище Правобережної України в складі Польської держави в другій половині 17-18 ст.
- •18. Народні рухи на Правобережжі та Закарпатті в XVIII ст. Опришки і гайдамаки. Коліївщина.
- •19. Поділи Польщі. Возз’єднання Правобережної України з українськими землями у складі Російської імперії.
- •20. Соціально-політичні рухи в Україні в першій половині XIX cт. Декабристський рух і Україна.
- •21.Події революції 1848–1849 рр. На західноукраїнських землях. Головна Руська Рада.
- •22. Перша хвиля національного відродження .Кирило-Мефодіївське братство.
- •23. Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині хіх ст.
- •24. Український національний рух у 1860—1890-ті роки.
- •25. Політизація національного руху в Галичині (1890-1914рр.)
- •29. Українська держава за п.Скоропадського
- •32.Радянська Україна в 1920-ті рр.. Нова економічна політика (Неп) і українізація.
- •35. Напад Німеччини на срср
- •36. Україна в роки німецької окупації. Українська державність.Репресії. Геноцид. Україна в роки німецької окупації
- •37. Рух опору.Радянські партизани.Упа
- •38.Відновлення народного господарства в Україні 1945-1950-ті рр.
- •39.Хрущовська "відлига"(1953-64рр.)
- •40.Політична опозиція 1960 -1980-х рр.
6.Українські землі у хіі-хіVст.,феодальна роздробленість, політика князівств.
XII-XIII століття на Русі увійшли в історію як період феодальної роздробленості.
Причини:
- Зростання феодальної власності на землю
- Посилення місцевої землевласницької знаті
- Економічне та політичне зміцнення князівств
- Зміна європейських торговельних шляхів, зокрема занепад «шляху із варяг у греки»
По смерті великого князя київського Мстислава, сина Володимира Мономаха, Київська Русь розпадається на багато князівств і земель. У процесі децентралізації виділяються Київське, Чернігово-Сіверське, Переяславське, Волинське, Галицьке, Володимиро-Суздальське, Полоцьке та інші князівства. Кожна з цих земель мала свій політичний центр – найбільше місто, яким володів старший князь землі. Великі князівства дробились на менші. За формою правління князівства були переважно монархіями, а Новгородська і Псковська землі – боярськими республіками. Київське князівство залишалося загальнодержавним центром, у якому містилася резиденція митрополитів. Фактично сталася лише зміна форми державного ладу.
Місцеві князі реформують державний апарат, створюють власні збройні сили - дружини. Князівства тепер діляться на волості, куди князем призначалися посадники. Поступово знижувалася роль народного віча.
Київське князівство залишалося загальнодержавним центром, у якому містилася резиденція митрополитів. Фактично сталася лише зміна форми державного ладу. Деякі вчені називають її федеративною монархією, бо основні питання внутрішньої та особливо зовнішньої політики вирішувалися колективно найбільш впливовими князями. Важливим аргументом на користь подібної політики була постійна загроза з боку половців. У 60- 70 роки XII ст. виділяються два центри, які намагаються об'єднати навколо себе руські землі, - Київ і Володимир-на-Клязьмі.
На кінець XII - початок XIII ст. у Центральній Азії утворюється могутня військово-феодальна Монгольська держава. У 1206 р. її очолив Темучин, проголошений Чингісханом. Одразу ж починаються завойовницькі війни проти сусідів, а потім татаро-монголи поступово просуваються до кордонів Київської Русі. В 1223 р. на р. Калка 25-тисячне татаро-монгольське військо завдає нищівної поразки дружинам південноруських князів. Наступний похід проти Русі татаро-монголи починають у 1237 р. під орудою онука Чингісхана - Батия. Протягом 1237-1238 рр. були захоплені рязанські, володимирські, суздальські, ярославські землі.
У 1239 р. Батий захоплює Переяслав і Чернігів і виступає на Київ. Восени 1240 р. починається штурм. Місто було пограбоване й зруйноване. Потім здобиччю завойовників стають Кам'янець, Ізяслав, Володимир, Галич.Батий зумів приєднати до своєї імперії - Золотої Орди практично всю Русь.
Окрім татаро-монголів, Русь воліли завоювати ще лицарі-хрестоносці, польські та угорські феодали. Проте Данилові Романовичу, галицько-волинському князю, вдалося вгамувати їхні зазіхання.
Татаро-монгольська навала значною мірою загальмувала соціально-економічний, політичний і культурний розвиток стародавньої Русі. Феодальна роздробленість була фактично законсервована, про відродження власної державності не могло бути й мови.
Виконавши роль буфера для країн Західної Європи (у татаро-монголів вже не було сил її здобувати), Русь на довгі роки опинилася під ігом. Лише Галицько-Волинському князівству формально вдалося зберегти обмежену незалежність, визнавши, втім, владу Орди. Інші ж землі втратили будь-яку самостійність. Князі змушені були визнати себе васалами Золотої Орди, з рук хана діставали право на княжіння (ярлик) і платили тяжку данину.