- •1.Найдавніше населення на території сучасної України.
- •2. Трипільська культура.
- •3. Античні міста в Північному Причорномор’ї і Криму.
- •4. Ранньофеодальні держави у східних слов’ян (IV – IX ст.)
- •5.Давньоруська держава Київська Русь в іх-хіІст.
- •6.Українські землі у хіі-хіVст.,феодальна роздробленість, політика князівств.
- •7.Галицько-Волинська Держава та її місце в історії України
- •8. Українські землі в контексті об’єднання Литви і Польщі. Кревська, Люблінська і Брестська унії.
- •9.Виникнення українського козацтва,причини, етапи розвитку.
- •10. Причини національно-визвольної війни під проводом гетьмана б.Хмельницького. Основні події.
- •11.Подія України на Правобережну і Лівобережну. Руїна.
- •12. Козацько-гетьманська держава наприкінці xVll- на початку xVlll ст.
- •13.Національно-визвольні рухи в Україні у XVIII ст.
- •14.Діяльність I й II Малоросійських колегій.
- •15. Ліквідація гетьманства і української автономії. Зруйнування Січі.
- •16. Соціально-економичний розвиток українських земель у склади Російської імперії наприкінці XVIII – першій половині XIX.
- •17. Становище Правобережної України в складі Польської держави в другій половині 17-18 ст.
- •18. Народні рухи на Правобережжі та Закарпатті в XVIII ст. Опришки і гайдамаки. Коліївщина.
- •19. Поділи Польщі. Возз’єднання Правобережної України з українськими землями у складі Російської імперії.
- •20. Соціально-політичні рухи в Україні в першій половині XIX cт. Декабристський рух і Україна.
- •21.Події революції 1848–1849 рр. На західноукраїнських землях. Головна Руська Рада.
- •22. Перша хвиля національного відродження .Кирило-Мефодіївське братство.
- •23. Соціально-економічний розвиток українських земель у другій половині хіх ст.
- •24. Український національний рух у 1860—1890-ті роки.
- •25. Політизація національного руху в Галичині (1890-1914рр.)
- •29. Українська держава за п.Скоропадського
- •32.Радянська Україна в 1920-ті рр.. Нова економічна політика (Неп) і українізація.
- •35. Напад Німеччини на срср
- •36. Україна в роки німецької окупації. Українська державність.Репресії. Геноцид. Україна в роки німецької окупації
- •37. Рух опору.Радянські партизани.Упа
- •38.Відновлення народного господарства в Україні 1945-1950-ті рр.
- •39.Хрущовська "відлига"(1953-64рр.)
- •40.Політична опозиція 1960 -1980-х рр.
19. Поділи Польщі. Возз’єднання Правобережної України з українськими землями у складі Російської імперії.
У другій половині XVIII ст. Річ Посполита переживала період занепаду. Фільваркова система господарювання і шляхетська анархія гальмували господарський розвиток країни, послаблювали її перед зовнішньою агресією. Ослабленням Польщі скористалися сусідні Росія, Прусія та Австрія. Вони планували розчленувати Польщу, прагнули розширити за рахунок її території свої володіння. їх лякало також поширення ідей просвітництва, а згодом ідей Французької революції. Перший поділ Польщі відбувся у 1772 p., в результаті якого до Росії відійшли в основному білоруські землі. Наступні два поділи відбулись наприкінці XVIII ст. Під впливом Великої французької революції у Польщі розгорнувся масовий визвольний рух, який очолив Т. Костюшко. Щоб знищити революційний осередок у себе на кордонах, Катерина І і направила до Польщі війська, які згодом очолив О. Суворов. Військові дії російської армії проти шляхетських військ на Правобережжі розпочалися на початку травня 1792 р. Королівська армія опору майже не чинила. Одні за одним здавалися польські гарнізони. Незначні сутички відбулися лише під Любаром, Шепетівкою та Острогом. На середину 1792 р. військові операції практично припинилися. Але минув майже рік, перш ніж були реалізовані плани царського уряду. 27 березня 1793 р. з'явився маніфест Катерини II, за яким Правобережна Україна включалась до складу Росії. Незабаром розпочалося складання присяги населенням краю на відданість Росії (крім селян, за яких її складали поміщики). Воно відбувалося досить швидко і без особливих ускладнень.Внаслідок поділу Польщі в 1793 р. до Росії увійшла територія Правобережної України (Подільське, Волинське, Брацлавське і Київське воєводства). Через два роки (1795) відбувся новий поділ Речі Посполитої, і до Росії відійшли західні землі Волині й Білорусі.
Поділи Польщі були реакційним явищем. Польський народ на багато десятиліть втратив свою державну незалежність.
Разом з тим ліквідація державних кордонів між землями Лівобережжя та Правобережжя всупереч політиці російського царизму створила сприятливіші умови розвитку українського народу як у господарській, так і духовній сферах.
Протягом 90-х років XVIII ст. на Правобережжі були поширені загальноімперські адміністративні органи та установи. У краї почали діяти намісницькі, а згодом губернські правління, царські судові органи тощо. Становище народних мас майже не змінилося. Вони, як і раніше, відробляли панщину у маєтках феодалів та сплачували чисельні державні податки. Одночасно польські магнати одержали від царських властей нові чини, звання, права російського дворянства. Отже, наприкінці XVIII ст. основна частина українських земель увійшла до складу Російської імперії. Але проблема возз'єднання всіх українських земель в одне ціле вирішена до кінця так і не була. Частина українських земель (Галичина, Буковина, Закарпаття) потрапила під владу Австрійської імперії. Таким чином, наприкінці XVIII ст. українські землі потрапили під владу двох імперій, які здійснювали національне гноблення українського народу.