11.1. Постійні та змінні витрати виробництва

Витрати виробництва — це вартість усіх ресурсів, які використовують у виробничому процесі. До них належать такі витрати:

• на оплату праці;

• на придбання будівель та устаткування;

• на оплату природних ресурсів (землі, води, корисних копалин), які використовуються у виробництві як сировина;

• на оплату енергоносіїв (нафти, газу), електроенергії та ін.

Усі витрати поділяють на:

• постійні (накладні) — упродовж певного періоду часу не залежать від обсягу продукції (вартість устаткування, оренди приміщення, відсоток за кредит, податки на майно, амортизація, заробітна плата управляючих, охорона та ін.);

• змінні—залежать від обсягу випуску продукції (витрати на сировину, паливо, енергію, матеріали, транспортні послуги, заробітну плату основних працівників та ін.).

Сума змінних і постійних витрат становить загальні (валові) витрати:

де ТС — загальні витрати;

VС — змінні витрати;

FС— постійні витрати.

Для кожного виду витрат обчислюють середні витрати, тобто витрати на одиницю виробу. Отже, маємо:

де АТС — середні загальні витрати. Середні загальні (валові) витрати постійно порівнюють з ціною одиниці виробу. Якщо вони нижчі за ціну, то підприємство отримує прибуток, тобто працює рентабельно, якщо вищі — то виробництво є збитковим. Розраховують також граничні витрати (МС - додаткові витрати на виробництво кожної додаткової одиниці товару.

Постійні (накладні) витрати впродовж певного періоду часу не залежать від обсягу продукції Змінні витрати безпосередньо залежать від обсягу випуску продукції. Загальні (валові) витрати— сума змінних і постійних витрат. Середні витрати — витрати на одиницю виробу. Граничні витрати — витрати на виробництво кожної додаткової одиниці товару

де ∆ТС — зміна величини постійних витрат; ∆Q— приріст продукції.

Характер витрат підприємства змінюється залежно від виробничого періоду. В економічній теорії вирізняють короткостроковий і довгостроковий періоди.

Короткостроковий період — це проміжок часу, впродовж якого підприємство не змінює свої постійні витрати, а може змінити тільки змінні. Потреба збільшення або зменшення обсягу змінних витрат може бути зумовлена коливаннями ринкових цін. Наприклад, у разі різкого підвищення цін підприємство не встигає швидко збільшити основні виробничі потужності (постійні витрати), щоб випустити більше продукції. Натомість воно може застосувати їх більш інтенсивно або залучити більше змінних ресурсів.

Короткостроковий період — це період часу, впродовж якого підприємство може скорегувати тільки змінні витрати Довгостроковий період — період часу, достатній для того, щоб підприємство могло змінити всі свої витрати

Довгостроковий період — період часу, достатній для того, щоб підприємство могло змінити всі свої витрати, у тому числі й постійні.

Потрібно наголосити, що ці два періоди відрізняються один від одного не тривалістю, а сутністю. Наприклад, одному підприємству достатньо місяця, щоб збільшити свої постійні витрати, а інше на це витратить рік.