
- •Міністерство освіти і науки україни
- •1 Загальні поняття про системи електрозв’язку 6
- •2 Елементи загальної теорії сигналів 12
- •3 Опис випадкових процесів 54
- •4 Сигнали аналогових видів модуляції 79
- •5 Сигнали цифрових видів модуляції 97
- •1 Загальні поняття про системи електрозв’язку
- •1.1 Визначення основних понять
- •1.2 Повідомлення й первинні сигнали
- •1.3 Канал зв'язку
- •1.4 Мережа зв'язку
- •1.5 Системи передавання
- •1.6 Завади та спотворення
- •1.7 Основні характеристики систем електричного зв’язку
- •Контрольні питання до розділу 1
- •2 Елементи загальної теорії сигналів
- •2.1 Класифікація сигналів
- •2.2 Енергетичні характеристики неперервних детермінованих сигналів
- •2.3 Подання сигналів в ортогональних базисах
- •2.4 Геометричне подання сигналів
- •2.5 Спектральний аналіз періодичних сигналів
- •2.6 Спектральний аналіз неперіодичних сигналів
- •2.7 Спектральне представлення дискретних сигналів
- •2.8 Теорема й ряд Котельникова
- •2.9 Аналого-цифрове перетворення
- •2.10 Подання смугових сигналів
- •2.11 Аналітичний сигнал
- •2.12 Дискретизація смугових сигналів
- •Контрольні питання до розділу 2
- •3 Опис випадкових процесів
- •3.1 Визначення випадкових процесів
- •3.2 Імовірнісні характеристики випадкових процесів
- •3.3 Числові характеристики стаціонарних процесів
- •3.4 Кореляційна функція стаціонарних процесів
- •3.5 Числові характеристики і кореляційна функція ергодичного процесу
- •3.6 Спектральна густина потужності стаціонарного випадкового процесу
- •3.7 Гауссів випадковий процес
- •3.8 Білий шум
- •3.9 Перетворення випадкових процесів лінійними електричними колами
- •3.10 Перетворення випадкових процесів нелінійними електричними колами
- •Контрольні питання до розділу 3
- •4 Сигнали аналогових видів модуляції
- •4.1 Загальні відомості про аналогову модуляцію
- •4.2 Амплітудна модуляція і її різновиди
- •4.3 Частотна й фазова модуляція
- •4.4 Формування модульованих сигналів (модулятори)
- •4.5 Детектування сигналів
- •Контрольні питання до розділу 4
- •5 Сигнали цифрових видів модуляції
- •5.1 Загальні відомості про цифрову модуляцію
- •5.2 Спектральна густина потужності сигналу цифрової модуляції
- •5.3 Вибір форми канальних символів
- •5.4 Амплітудноімпульсна модуляція
- •5.5 Одновимірні смугові сигнали цифрової модуляції
- •5.6 Двовимірні смугові сигнали цифрової модуляції
- •5.7 Дистанційні властивості сигналів цифрової модуляції
- •5.8 Широкосмугові сигнали
- •5.9 Паралельно-послідовне передавання
- •Контрольні питання до розділу 5
- •Рекомендації щодо самостійної роботи
- •Перелік питань до іспиту
- •Перелік знань і умінь, які повинен набути студент під час вивчення модуля 1
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Додатки
- •Іващенко Петро Васильович
- •Перекрестов Ігор Сергійович
- •Теорія зв’язку
- •Модуль 1. Сигнали електрозв’язку
2.2 Енергетичні характеристики неперервних детермінованих сигналів
Основними енергетичними характеристиками сигналу s(t) є йогопотужністьіенергія.Миттєва потужністьдійсного сигналу визначається як квадрат миттєвого значення s(t):
p(t) =s2(t). (2.4)
Визначена таким чином функція p(t) має розмірність – квадрат розмірності сигналуs(t). За замовчуванням функціяs(t) є напругою, тоді розмірність функціїp(t) В2(вольт в квадраті).Потужність сигналу, визначена у відповідності до (2.4), характеризує інтенсивність сигналу, його спроможність діяти на прилади, пристрої, що реєструють сигнал. Потужність сигналу є його характеристикою, і лише1.
Середня потужністьсигналу скінченної тривалості визначається шляхом усереднення (2.4) на інтервалі існування сигналу (0,Ts)
. (2.5)
Енергія сигналу кінцевої тривалості визначається
. (2.6)
З останнього співвідношення видно, що енергія сигналу враховує як інтенсивність сигналу, так і час його дії, відповідно розмірність В2с (вольт в квадраті секунда).
Для періодичного сигналуйогосередня потужністьвизначається шляхом усереднення (2.5) на одному періоді Т
, (2.7)
а межі інтегрування вибираються за зручністю обчислень. Говорити про енергію періодичного сигналу або іншого сигналу, що не є скінченним за тривалістю, не має сенсу. Але для таких сигналів може бути визначена енергія на деякому кінцевому інтервалі(t1,t2) (наприклад, на одному періоді періодичного сигналу, на інтервалі спостереження сигналу тощо)
. (2.8)
Потужність та енергія комплексного сигналу s(t) визначаються співвідношеннями (2.4)...(2.8), в які замістьs2(t) необхідно підставитиs(t)·s*(t) =s(t)2, де s*(t) – функція, комплексно спряжена ізs(t);s(t)– модуль сигналуs(t).
Сигнал називається нормованим, якщо його енергія
Еs= 1. (2.9)
Поряд з функцією часу s(t), яка повністю визначає сигнал, у деяких випадках має значення інша часова характеристика –кореляційна функціясигналу.Для дійсного сигналу скінченної тривалостівона визначається, як:
, (2.10)
де – часовий зсув, який набуває як додатніх, так і від’ємних значень. При = 0
Кs(0) =Еs. (2.11)
Для періодичного сигналу з періодом Т, енергія якого нескінченно велика, використовується наступне визначення
.(2.12)
Функція Ks пер() – періодична з періодом Т, а
Ks пер(0) =Ps. (2.13)
Крім властивостей (2.11) і (2.13) зазначимо, що кореляційна функція дійсного сигналу є парна функція аргументу :
Ks() =Ks(),Ks пер() = Ks пер(). (2.14)
Це стає очевидним, якщо добуток s(t)s(t +) розглядати як добуток s(t–)s(t).
Для комплексного сигналу s(t) кореляційна функція визначається співвідношеннями (2.10) і (2.12), в які замість s(t)s(t + ) підставляється s(t)s*(t+).
Кореляційна функціясигналу характеризує міру зв’язку (кореляції) сигналу s(t) зі своєю копією, що зсунута на величинуза віссю часу – більш детально це буде обговорюватися у подальших розділах на прикладах випадкових сигналів.
Є два сигнали s1(t) іs2(t). Для них уводиться поняттявзаємної кореляційної функції
(2.15)
і скалярний добуток
. (2.16)
З
останніх співвідношень видно, що
.
Якщо
скалярний добуток сигналів
,
тосигнали є ортогональними. Набір
попарно ортогональних сигналів називають
системою ортогональних сигналів.
Ортогональність сигналів дозволяє
легко їх розділяти – тобто з їх суми
виділити будь-який сигнал.
Приклад 2.1.Знайдемо енергію і середню потужність поодинокого трикутного імпульсу (рис. 2.4), що описується виразом
Врахуємо, що сигнал є парним, і за виразом (2.6) отримаємо наступний вираз для обчислення енергії
За відомою енергією легко знайти середню потужність імпульсу
.
Вправа 2.1.Визначте енергію і потужність поодинокого П-імпульсу, що описується
(2.17)
Вправа 2.2.Вкажіть, як зміниться середня потужність послідовності П-імпульсів, якщо:
– не змінюючи тривалості імпульсів змінити період їх повторення;
– не змінюючи періоду повторення зменшити їх тривалість;
– в однакове число разів зменшити або збільшити і тривалість імпульсів, і період їх повторення.
Приклад 2.2.Знайдемо кореляційну функцію поодинокого П-імпульсу, що описується виразом (2.17). Кореляційна функція сигналу визначається співвідношенням (2.10).
Нехай 0 < <Ts. Тоді
і
.
Коли Ts, тоKs() = 0. З урахуванням властивості парності кореляційної функції остаточний вираз набуває вигляду
(2.18)
Графік кореляційної функції П-імпульсу наведено на рис. 2.5.
Приклад 2.3.Знайдемо енергетичні характеристики радіоімпульсу – відрізку гармонічного коливання тривалістюTs. Нехай радіоімпульс має прямокутну обвідну і описується виразом
(2.19)
За виразом (2.5) знаходимо середню потужність
.
У типових ситуаціях інтервал (0, Ts) містить велике число періодів коливання частоти 20, так що 20Ts>> 1. Оскільки |sin 20Ts|1, то за такої умови другим доданком у квадратних дужках логічно знехтувати у порівнянні з одиницею, і
. (2.20)
Тепер легко знайти енергію
.
Для визначення кореляційної функції радіоімпульсу з прямокутною обвідною покладемо 0 < <Ts. Тоді на інтерваліt<Tsдобуток
,
а поза інтервалом добуток дорівнює нулю. Кореляційна функція
Внаслідок міркувань, наведених вище при визначенні Ps, другим доданком у квадратних дужках можна знехтувати, й остаточний вираз для кореляційної функції радіоімпульсу з прямокутною обвідною набуде вигляду
(2.21)
Графік Ks() наведено на рис. 2.6. Особливістю кореляційної функції радіоімпульсу є те, що вона не залежить від фази коливання.
Вправа 2.2.Доведіть, що енергетичні характеристики радіоімпульсу
(2.22)
де 0– довільна величина, збігаються з характеристиками, отриманими у прикладі 2.3.