- •Міністерство освіти і науки україни
- •1 Загальні поняття про системи електрозв’язку 6
- •2 Елементи загальної теорії сигналів 12
- •3 Опис випадкових процесів 54
- •4 Сигнали аналогових видів модуляції 79
- •5 Сигнали цифрових видів модуляції 97
- •1 Загальні поняття про системи електрозв’язку
- •1.1 Визначення основних понять
- •1.2 Повідомлення й первинні сигнали
- •1.3 Канал зв'язку
- •1.4 Мережа зв'язку
- •1.5 Системи передавання
- •1.6 Завади та спотворення
- •1.7 Основні характеристики систем електричного зв’язку
- •Контрольні питання до розділу 1
- •2 Елементи загальної теорії сигналів
- •2.1 Класифікація сигналів
- •2.2 Енергетичні характеристики неперервних детермінованих сигналів
- •2.3 Подання сигналів в ортогональних базисах
- •2.4 Геометричне подання сигналів
- •2.5 Спектральний аналіз періодичних сигналів
- •2.6 Спектральний аналіз неперіодичних сигналів
- •2.7 Спектральне представлення дискретних сигналів
- •2.8 Теорема й ряд Котельникова
- •2.9 Аналого-цифрове перетворення
- •2.10 Подання смугових сигналів
- •2.11 Аналітичний сигнал
- •2.12 Дискретизація смугових сигналів
- •Контрольні питання до розділу 2
- •3 Опис випадкових процесів
- •3.1 Визначення випадкових процесів
- •3.2 Імовірнісні характеристики випадкових процесів
- •3.3 Числові характеристики стаціонарних процесів
- •3.4 Кореляційна функція стаціонарних процесів
- •3.5 Числові характеристики і кореляційна функція ергодичного процесу
- •3.6 Спектральна густина потужності стаціонарного випадкового процесу
- •3.7 Гауссів випадковий процес
- •3.8 Білий шум
- •3.9 Перетворення випадкових процесів лінійними електричними колами
- •3.10 Перетворення випадкових процесів нелінійними електричними колами
- •Контрольні питання до розділу 3
- •4 Сигнали аналогових видів модуляції
- •4.1 Загальні відомості про аналогову модуляцію
- •4.2 Амплітудна модуляція і її різновиди
- •4.3 Частотна й фазова модуляція
- •4.4 Формування модульованих сигналів (модулятори)
- •4.5 Детектування сигналів
- •Контрольні питання до розділу 4
- •5 Сигнали цифрових видів модуляції
- •5.1 Загальні відомості про цифрову модуляцію
- •5.2 Спектральна густина потужності сигналу цифрової модуляції
- •5.3 Вибір форми канальних символів
- •5.4 Амплітудноімпульсна модуляція
- •5.5 Одновимірні смугові сигнали цифрової модуляції
- •5.6 Двовимірні смугові сигнали цифрової модуляції
- •5.7 Дистанційні властивості сигналів цифрової модуляції
- •5.8 Широкосмугові сигнали
- •5.9 Паралельно-послідовне передавання
- •Контрольні питання до розділу 5
- •Рекомендації щодо самостійної роботи
- •Перелік питань до іспиту
- •Перелік знань і умінь, які повинен набути студент під час вивчення модуля 1
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Додатки
- •Іващенко Петро Васильович
- •Перекрестов Ігор Сергійович
- •Теорія зв’язку
- •Модуль 1. Сигнали електрозв’язку
3.7 Гауссів випадковий процес
Найчастіше в теорії й техніці зв’язку зустрічається так званий гауссів (або нормальний) випадковий процес. Випадковий стаціонарний процесX(t)називаєтьсягауссовим,якщо його одновимірна й двовимірна густини ймовірності визначаються наступними виразами
, (3.45)
, (3.46)
де 2– дисперсія процесу;
а – середнє значення процесу;
RХ() – значення нормованої кореляційної функції процесу.
Щоб визначити двовимірну густину ймовірності нормального випадкового стаціонарного процесу, досить знати лише його КФ. Таким чином,нормальні стаціонарні процеси можуть відрізнятися один від іншого видами КФ й, відповідно, СГП.
Одновимірна функція розподілу ймовірностей нормального процесунаступна
, (3.47)
де (3.48)
– гауссова Q-функція або доповнення до функції розподілу ймовірностей. Графіки функцій (3.45) і (3.47) наведені на рис. 3.5.
Гауссів смуговий процесзручно представити через квадратурні складові
, (3.49)
де A(t) і(t) – обвідна і фаза процесу;
Xc(t) іXs(t) – квадратурні складові процесу;
0– деяка частота, що належить смузі частот процесуX(t).
Квадратурні складові Xc(t) іXs(t) – некорельовані процеси, що мають гауссів розподіл імовірностей, їхні дисперсії однакові й дорівнюють половині дисперсії процесуX(t).
Обвідна A(t) і фаза(t) також є некорельованими процесами.ОбвіднаA(t)має релеєвський розподіл імовірностей(рис. 3.6)
(3.50)
У виразах (3.50) 2– дисперсія процесуX(t). Числові характеристики релеєвського процесу: середнє значення, дисперсія, середня потужністьPA= 22.
Фаза(t)має рівномірний розподіл імовірностейна інтервалі(0, 2) (рис. 3.7)
(3.51)
Тут уважний читач мав звернути увагу, що вище у прикладах 3.1 і 3.2 та вправах 3.1…3.4 використовувався рівномірний розподіл імовірностей, а вирази (3.51) є окремим випадками виразів (3.15) і (3.16).
Вправа 3.7.Визначте числові характеристики фази гауссового смугового процесу. Не забудьте, що одиницями виміру фази (в даному випадку випадкового процесу) є радіани або градуси.
Приклад 3.6.Чисельним моделюванням доведемо, що обвідна гауссового смугового процесу має релеєвський розподіл імовірностей.
Будемо використовувати середовище інженерних та наукових розрахунків Matlab. Задамо ряди незалежних значень квадратурних складових смугового процесу Xc(t) іXs(t), що мають гауссів розподіл імовірностей з дисперсією 1 В2та нульове середнє значення. Не формуючи безпосередньо смуговий процес, за виразом обвідної (2.96) визначимо ряд її значень та побудуємо гістограму (рис. 3.8) – аналог густини ймовірності за обмеженого обсягу значень реалізації випадкового процесу. Порівняємо отриманий результат з очікуваним релеєвським розподілом (тонка суцільна лінія). Також побудуємо гістограми квадратурних складових та впевнимося, що їх розподіл близький до гауссового.
Текст так званого М-файлу, операції в якому описані вище,наведено в додатку А.
Рисунок 3.8 – Результат вирішення прикладу 3.6
Вправа 3.8.За аналогією вирішення прикладу 3.6 чисельним моделюванням у середовищі Matlab або іншому доведіть, що фаза гауссового смугового процесу має рівномірний розподіл імовірностей.