- •Міністерство освіти і науки україни
- •1 Загальні поняття про системи електрозв’язку 6
- •2 Елементи загальної теорії сигналів 12
- •3 Опис випадкових процесів 54
- •4 Сигнали аналогових видів модуляції 79
- •5 Сигнали цифрових видів модуляції 97
- •1 Загальні поняття про системи електрозв’язку
- •1.1 Визначення основних понять
- •1.2 Повідомлення й первинні сигнали
- •1.3 Канал зв'язку
- •1.4 Мережа зв'язку
- •1.5 Системи передавання
- •1.6 Завади та спотворення
- •1.7 Основні характеристики систем електричного зв’язку
- •Контрольні питання до розділу 1
- •2 Елементи загальної теорії сигналів
- •2.1 Класифікація сигналів
- •2.2 Енергетичні характеристики неперервних детермінованих сигналів
- •2.3 Подання сигналів в ортогональних базисах
- •2.4 Геометричне подання сигналів
- •2.5 Спектральний аналіз періодичних сигналів
- •2.6 Спектральний аналіз неперіодичних сигналів
- •2.7 Спектральне представлення дискретних сигналів
- •2.8 Теорема й ряд Котельникова
- •2.9 Аналого-цифрове перетворення
- •2.10 Подання смугових сигналів
- •2.11 Аналітичний сигнал
- •2.12 Дискретизація смугових сигналів
- •Контрольні питання до розділу 2
- •3 Опис випадкових процесів
- •3.1 Визначення випадкових процесів
- •3.2 Імовірнісні характеристики випадкових процесів
- •3.3 Числові характеристики стаціонарних процесів
- •3.4 Кореляційна функція стаціонарних процесів
- •3.5 Числові характеристики і кореляційна функція ергодичного процесу
- •3.6 Спектральна густина потужності стаціонарного випадкового процесу
- •3.7 Гауссів випадковий процес
- •3.8 Білий шум
- •3.9 Перетворення випадкових процесів лінійними електричними колами
- •3.10 Перетворення випадкових процесів нелінійними електричними колами
- •Контрольні питання до розділу 3
- •4 Сигнали аналогових видів модуляції
- •4.1 Загальні відомості про аналогову модуляцію
- •4.2 Амплітудна модуляція і її різновиди
- •4.3 Частотна й фазова модуляція
- •4.4 Формування модульованих сигналів (модулятори)
- •4.5 Детектування сигналів
- •Контрольні питання до розділу 4
- •5 Сигнали цифрових видів модуляції
- •5.1 Загальні відомості про цифрову модуляцію
- •5.2 Спектральна густина потужності сигналу цифрової модуляції
- •5.3 Вибір форми канальних символів
- •5.4 Амплітудноімпульсна модуляція
- •5.5 Одновимірні смугові сигнали цифрової модуляції
- •5.6 Двовимірні смугові сигнали цифрової модуляції
- •5.7 Дистанційні властивості сигналів цифрової модуляції
- •5.8 Широкосмугові сигнали
- •5.9 Паралельно-послідовне передавання
- •Контрольні питання до розділу 5
- •Рекомендації щодо самостійної роботи
- •Перелік питань до іспиту
- •Перелік знань і умінь, які повинен набути студент під час вивчення модуля 1
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Додатки
- •Іващенко Петро Васильович
- •Перекрестов Ігор Сергійович
- •Теорія зв’язку
- •Модуль 1. Сигнали електрозв’язку
2.7 Спектральне представлення дискретних сигналів
Нагадаємо, що відповідно до класифікації сигналів, наведеної у п. 2.1, сигнал називається дискретним, якщо кількість значень t, у які сигнал заданий, скінченна або значення tможна пронумерувати. Звичайно крок за часом, через який сигнал подається, постійний і називається він інтервалом дискретизації Tд. Найчастіше дискретний сигнал з’являється в результаті дискретизації за часом неперервного за часом сигналу, тобто подання його відліками (рис. 2.21). Представлення сигналу відліками широко використовується з метою передавання аналогових сигналів цифровими каналами зв’язку, а також для виконання перетворень аналогових сигналів пристроями дискретної та цифрової обробки.
Описом дискретного сигналу є послідовність чисел{s(nTд)}, де n– дискретний час. Часто для зручності послідовність позначають s(nTд), хоча таке ж позначення s(nTд) є значенням послідовності в момент nTд. Ще одним варіантом позначення є відповідний індекс біля позначення сигналу.
Над послідовностями так само, як і над аналоговими сигналами, виконують різні арифметичні операції.Основним математичним апаратом для аналізу перетворень дискретних сигналів лінійними дискретними й цифровими системами є апарат лінійних різницевих рівнянь і z-перетворення. Цей математичний апарат викладено у відповідній літературі.
Для теорії й техніки зв’язку важливими є спектральні характеристики дискретного сигналу. Спектральну густину дискретного сигналу визначають за допомогою перетворення Фур’є, вважаючи, що дискретний сигнал представлений δ-імпульсами (рис. 2.21, б)
. (2.58)
Знайдемо перетворення Фур’є дискретного сигналу s(nTд), для чого підставимо (2.58) у (2.43). Спектральна густина дискретного сигналу
. (2.59)
Змінюючи порядок інтегрування й підсумовування та враховуючи фільтруючу властивість дельта-функції, отримаємо
. (2.60)
Співвідношення (2.60) визначає спектр дискретного сигналу s(nTд). Оскільки функціїперіодичні за частотоюз періодом 2/(nTд), то з останнього виразу видно, що функціяSд(j) періодична в частотній області з періодом 2/Tд. Вираз (2.60) за виглядом збігається з виразом (2.41) для подання періодичної функції часу рядом Фур’є в комплексній формі. Розглядаючи (2.60) як розвинення функціїSд(j) в ряд Фур’є, слід вважати, що значення s(nTд) є коефіцієнтами розвинення функції в ряд. Використаємо вираз (2.42) для розрахунку коефіцієнтів розвинення:
. (2.61)
Співвідношення (2.60) і (2.61) називаються відповідно прямим і зворотним перетворенням Фур’є послідовності або дискретного сигналу s(nTд).
Обчислення спектра послідовності s(nTд) за допомогою виразу (2.60) припускає складання нескінченного числа членів. Реально для аналізу спектра дискретного сигналу використовують послідовності скінченної довжиниN (тривалості NTд). Припустимо, що послідовність періодично повторюється з періодом NTд. Як відомо, спектр періодичного сигналу містить лише складові з частотами kf1=k/(NTд) (kназивають цифровою частотою). Тому у співвідношенні (2.60) замістьслід писати 2kf1= 2k/(NTд). Перепишемо (2.60) в загальноприйнятому вигляді
. (2.62)
Щоб виразити s(n) через S(k), помножимо обидві частини рівності (2.54) наі просумуємо за k
. (2.63)
Змінюючи в правій частині порядок підсумовування, розглянемо суму
(2.64)
Справді, у випадку n =m e0= 1 і сума дорівнює N. У випадку n mсума відліків комплексної експоненти на інтервалі зміни її аргументу, що дорівнюєn– mперіодів, дорівнює нулю.
З урахуванням (2.64) для правої частини (2.63) справедлива рівність
. (2.65)
Підставляючи (2.65) в (2.63) і переходячи до nзамість m, отримаємо
. (2.66)
Вводять позначення . Тоді співвідношення (2.62) і (2.66) запишуться
; (2.67)
. (2.68)
Співвідношення (2.67) і (2.68) є відповідно прямим і зворотним дискретним перетворенням Фур’є(ДПФ).ДПФ передбачає періодичність дискретного сигналу з періодом NTд.Періодичним є і спектр цього сигналу з періодом2/Тдтак само, як і спектр неперіодичного дискретного сигналу. Програмно пряме і зворотне ДПФ реалізують за алгоритмом швидкого дискретного перетворення Фур’є (FFT–FastFourierTransform), який дозволяє суттєво скоротити час обчислення порівняно з безпосереднім використанням виразу ДПФ.
Якщо ДПФ застосовано для сигналу, що насправді не є періодичним, то його результат є вірним для діапазону частот (0,/Тд),а результати для(/Тд, 2/Тд)відповідають значенням з(–/Тд, 0).
Приклад 2.12.Нехай задано неперервний сигналs(t)кінцевої тривалостіTsта його спектральна густинаS(jω)(рис. 2.22, а,б). Для здійснення спектрального аналізу чисельно за допомогою ДПФ цейсигнал дискретизується (рис. 2.22, в). У відповідності до прийнятих вище позначень кількість відліків позначаємоN, а інтервал дискретизації, відповідно, є наступнимTд=Ts/N.
Спектр дискретного сигналу Sд(f) містить періодичні повторення спектра сигналу, який дискретизується (рис. 2.22,г).
Для отримання окремих значень спектральної густини (відліків спектральної густини) заданий сигнал s(t) кінцевої тривалості трансформується в періодичний сигналsп(t) з періодом, що дорівнює тривалостіTs(рис. 2.22,д). В результаті такої трансформації спектральна густина містить складові на частотах кратних 1/Tsі саме їх значення обчислюються при ДПФ (з 0 доN – 1).
До речі, якщо крок між відліками спектральної густини 1/Ts є завеликим, його можна зменшити, збільшивши тривалість сигналу шляхом дописування нульових значень в кінець дискретної послідовності, що його відображає.
Вправа 2.11. Використовуючи доступний пакет математичних розрахунків, здайте вісім значень одного періоду гармонічного коливання та виконайте над заданою послідовністю ДПФ. Впевніться в тому, що в отриманій послідовності лише перший та сьомий елементи є ненульовими (рахунок ведеться з нульового значення).