
- •Міністерство освіти і науки україни
- •1 Загальні поняття про системи електрозв’язку 6
- •2 Елементи загальної теорії сигналів 12
- •3 Опис випадкових процесів 54
- •4 Сигнали аналогових видів модуляції 79
- •5 Сигнали цифрових видів модуляції 97
- •1 Загальні поняття про системи електрозв’язку
- •1.1 Визначення основних понять
- •1.2 Повідомлення й первинні сигнали
- •1.3 Канал зв'язку
- •1.4 Мережа зв'язку
- •1.5 Системи передавання
- •1.6 Завади та спотворення
- •1.7 Основні характеристики систем електричного зв’язку
- •Контрольні питання до розділу 1
- •2 Елементи загальної теорії сигналів
- •2.1 Класифікація сигналів
- •2.2 Енергетичні характеристики неперервних детермінованих сигналів
- •2.3 Подання сигналів в ортогональних базисах
- •2.4 Геометричне подання сигналів
- •2.5 Спектральний аналіз періодичних сигналів
- •2.6 Спектральний аналіз неперіодичних сигналів
- •2.7 Спектральне представлення дискретних сигналів
- •2.8 Теорема й ряд Котельникова
- •2.9 Аналого-цифрове перетворення
- •2.10 Подання смугових сигналів
- •2.11 Аналітичний сигнал
- •2.12 Дискретизація смугових сигналів
- •Контрольні питання до розділу 2
- •3 Опис випадкових процесів
- •3.1 Визначення випадкових процесів
- •3.2 Імовірнісні характеристики випадкових процесів
- •3.3 Числові характеристики стаціонарних процесів
- •3.4 Кореляційна функція стаціонарних процесів
- •3.5 Числові характеристики і кореляційна функція ергодичного процесу
- •3.6 Спектральна густина потужності стаціонарного випадкового процесу
- •3.7 Гауссів випадковий процес
- •3.8 Білий шум
- •3.9 Перетворення випадкових процесів лінійними електричними колами
- •3.10 Перетворення випадкових процесів нелінійними електричними колами
- •Контрольні питання до розділу 3
- •4 Сигнали аналогових видів модуляції
- •4.1 Загальні відомості про аналогову модуляцію
- •4.2 Амплітудна модуляція і її різновиди
- •4.3 Частотна й фазова модуляція
- •4.4 Формування модульованих сигналів (модулятори)
- •4.5 Детектування сигналів
- •Контрольні питання до розділу 4
- •5 Сигнали цифрових видів модуляції
- •5.1 Загальні відомості про цифрову модуляцію
- •5.2 Спектральна густина потужності сигналу цифрової модуляції
- •5.3 Вибір форми канальних символів
- •5.4 Амплітудноімпульсна модуляція
- •5.5 Одновимірні смугові сигнали цифрової модуляції
- •5.6 Двовимірні смугові сигнали цифрової модуляції
- •5.7 Дистанційні властивості сигналів цифрової модуляції
- •5.8 Широкосмугові сигнали
- •5.9 Паралельно-послідовне передавання
- •Контрольні питання до розділу 5
- •Рекомендації щодо самостійної роботи
- •Перелік питань до іспиту
- •Перелік знань і умінь, які повинен набути студент під час вивчення модуля 1
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Додатки
- •Іващенко Петро Васильович
- •Перекрестов Ігор Сергійович
- •Теорія зв’язку
- •Модуль 1. Сигнали електрозв’язку
3 Опис випадкових процесів
3.1 Визначення випадкових процесів
У попередніх розділах розглянуті засоби опису детермінованих сигналів. Проте багато задач теорії й техніки зв’язку можуть бути вирішені тільки при описі сигналів і завад випадковими функціями. Випадкова функція якого-небудь аргументу–це така функція, що при кожному значенні аргументу є випадковою величиною. Випадкова функція часу називається випадковим (стохастичним) процесом. Наприклад, напруга завади на виході лінії зв’язку є випадковою функцією часу, тому що ця напруга залежить від безлічі заздалегідь не передбачених і неконтрольованих факторів, які змінюються у часі.
Позначимо випадковий процес, що розглядається, як X(t). Окреміспостереження над процесом, проведені в однакових контрольованих умовах досліду, даютьщораз різні функціїx(t) – різніреалізаціївипадкового процесу.Сукупність{xk(t)}всіх можливих реалізацій даного випадкового процесу називаєтьсяансамблем(рис. 3.1).Статистичний підхід до опису випадкового процесуполягає в тому, що визначають деякі усереднені характеристики для ансамблю{xk(t)}у цілому.
3.2 Імовірнісні характеристики випадкових процесів
Найбільш уживаними серед статистичних характеристик випадкових процесів є імовірнісні характеристики. Найпростіша з них – одновимірний розподіл імовірностей. Якщо фіксувати деякий момент часуt1, то значенняX(t1) – випадкова величина, різні реалізації набувають різних значень. НехайP{X(t1)x} –імовірність того, що в моментt1величинаX(t1)не перевищує деяке значенняx(рис. 3.1). Тоді
(3.1)
називаєтьсяодновимірною функцією розподілу ймовірностейвипадкового процесуX(t).
Часткова похідна
, (3.2)
якщо вона існує, називаєтьсяодновимірною густиною ймовірностівипадкового процесуX(t)для моментуt1.
Якщо
з тексту ясно, що мова йде про одновимірний
розподіл, то індекс 1 у функцій (3.1) і
(3.2) опускають. З визначення функції
(3.1) випливає, що приx1<x2
(3.3)
– різниця значень функції розподілу визначає ймовірність потрапляння значень процесуX(t)у моментt1в інтервал(x1,x2). Застосовуючи (3.3) до визначення функціїp(x,t1), одержимо
або
(3.4)
– добутокдає наближене значення ймовірності
потрапляння значень процесуX(t)
умоментt1вінтервал(x,x+x)
(рис. 3.1). Для довільного інтервалу
(x1,x2)
. (3.5)
Застосовуючи (3.5) до (3.1), отримаємо, що
. (3.6)
Співвідношення (3.3) і (3.5) виражають одне з основних призначень одновимірних функцій розподілу й густини ймовірності випадкового процесу.
Оскільки сумарна ймовірність усіх можливих значень процесу дорівнює одиниці, то
. (3.7)
Останній вираз називається умовою нормування. Очевидно, щоF(–∞,t1) = 0, адіапазон можливих значень функції розподілу ймовірностей(0, 1).
Враховуючи, що F(x,t1) за визначенням є ймовірністю потрапляння в інтервал, розмір якого збільшується зі збільшенням аргументу, вонає не спадною. Останнє обумовлює невід’ємність густини ймовірностіp(x,t1) ≥0.
Функції F1(x,t1) абоp1(x,t1) у загальному випадку не можуть бути вичерпними характеристиками випадкового процесу. Адже цей процес, розглянутий у різні моменти часу, являє собою безліч випадкових величин, зв'язаних між собою статистичними залежностями. Зв'язок між двома значеннями випадкового процесуX(t) у моменти часуt1іt2ураховується двовимірною функцією розподілу ймовірностей і двовимірною густиною ймовірності.
Двовимірною функцією розподілуймовірностейF2(x1,x2,t1,t2)випадкового процесуX(t)називається ймовірність складної події, яка полягає в тому, що в момент t1 функція X(t)не перевищує деякого значення x1, а в моментt2не перевищує значенняx2
. (3.8)
Двовимірною густиною ймовірностівипадкового процесу X(t) називається часткова похідна другого порядку(якщо вона існує)
. (3.9)
Фіксуючи n= 3, 4, ... моментів часу, за аналогією з (3.7), знаходятьn-вимірну функцію розподілу ймовірностейпроцесуX(t)
. (3.10)
Часткова похідна n-го порядку(якщо вона існує)
(3.11)
єn-вимірна густина
імовірностіпроцесуX(t).
Величинавизначає ймовірність складної події,
яка полягає в тому, що в моментt1функціяX(t) перебуває в інтервалі
міжx1іx1+dx1,
у моментt2– в інтервалі міжx2іx2+dx2і т.д., зрештою, у моментtnфункціяX(t) перебуває в інтервалі
міжxnіxn+dxn. Інакше кажучи,n-вимірна
густина ймовірності, помножена на
,
визначає ймовірність проходження
функціїX(t) черезn“щілин”
(рис. 3.2), розміри яких
,
а ординати
відповідно.
Чим більше значення n, тим повніше описано випадковий процес. Але отриманняn-вимірної густини ймовірності абоn-вимірної функції розподілу вимагає надзвичайно складного й трудомісткого оброблення безлічі реалізаційxk(t) процесуX(t), причому, чим більшеn, тим більш складним і трудомістким є оброблення. Відзначимо, що для рішення багатьох задач достатньо знати одновимірний або двовимірний розподіл імовірностей, оскільки доводиться мати справу з так званимистаціонарнимипроцесами.
Випадковий
процес називаєтьсястаціонарним(у вузькому сенсі),якщо для
будь-якого цілого числаn1і довільної послідовностісправедлива рівність
, (3.12)
де t0– будь-яке значення. Інакше кажучи, розподіл імовірностей не залежить від початку відліку часу. Таким чином,статистичні характеристики стаціонарного процесу залишаються незмінними в часі.
З рівності (3.12) випливає, що
(3.13)
– одновимірна густина ймовірності стаціонарного випадкового процесу не залежить від часу.
Для двовимірної густини ймовірності рівність (3.11) набуває виду
.
Вважаючи, що t0=t1, одержимо
, (3.14)
де =t2t1. З (3.14) випливає, щоу стаціонарних процесів двовимірний розподіл імовірностей залежить не від самих моментівt1іt2,а від їхньої різниці.
Далі будемо вважати, якщо не вказано іншого, то випадковий процес є стаціонарним.
Приклад 3.1. Задано одновимірну густину ймовірності стаціонарного процесуX(t)
Перевіримо, чи виконується умова нормування заданої густини ймовірності р(х); запишемо функцію розподілу ймовірностейF(x) процесуX(t); за виразомF(x) знайдемо ймовірність потрапляння значень процесуX(t) в інтервал (8, 9).
Використовуючи вираз (3.7) знаходимо
– умова нормування виконується.
Вираз F(x) знаходимо за формулою (3.6), при цьому враховуємо, що в інтервалі –∞ <x< 0 інтегрування дає нуль, а для значеньх> 10 інтегрування дає одиницю
В загальному випадку густина ймовірності рівномірного розподілу описується виразом
(3.15)
а відповідна їх функція розподілу ймовірностей є наступною
(3.16)
Тепер за формулою (3.5) знаходимо
.
Вправа 3.1.Доведіть вираз (3.16) та за його допомогою визначте ймовірність потрапляння значень процесуX(t) в той самий інтервал (8, 9).
Вправа 3.2.Перевірте виконання властивостей функційF(x) ір(х), розглянутих у п. 3.2, для виразів (3.15) і (3.16).