Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТЭС МОДУЛЬ 1.doc
Скачиваний:
248
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
5.29 Mб
Скачать

2.8 Теорема й ряд Котельникова

Теорема В.О. Котельникова стверджує: сигнал s(t), який не містить частот вищих Fmax, може бути точно відновлений за відліками, взятими через інтервал Tд  1/(2Fmax),Tд– інтервал дискретизації,fд = 1/Tд– частота дискретизації.

Оскільки для будь-якого реального сигналу можна вказати значення максимальної частоти спектра, то можна вважати, що теорема Котельникова може бути застосована до всіх реальних сигналів.

Для доказу теореми розглянемо дискретний сигнал, що описується формулою (2.58) і є послідовністю відліків s(nTд). Представлення дискретного сигналу за допомогою дельта-функцій можна дати і в іншій формі

. (2.69)

Співвідношення (2.58) і (2.69) еквівалентні, оскільки значення суми дельта-функцій відмінні від нуля тільки в моменти часу t = nTд.

Спектральна густина добутку сигналів дорівнює згортці спектральних густин співмножників (формула (2.50)). Спектральну густину неперервного сигналу позначимо S(j). Оскільки сума дельта-функцій є періодичний сигнал з періодом Tд, то представимо її рядом Фур’є в комплексній формі:

, (2.70)

де , (2.71)

. (2.72)

Спектральна густина комплексної експоненти згідно з (2.47) дорівнює 2( + 2m/Tд), спектральна густина суми дельта-функцій (2.72) запишеться

. (2.73)

Знайдемо згортку спектральних густин S(j) і S(j)

. (2.74)

Змінюючи порядок інтегрування і підсумовування і використовуючи фільтруючу властивість дельта-функції, одержимо

(2.75)

або, переходячи до частоти дискретизації fд,

. (2.76)

Із (2.76) видно, що спектральна густина дискретного сигналу є періодичне повторення з періодом fд спектральної густини неперервного сигналу, з якого отримано дискретний сигнал шляхом взяття відліків. Сказане ілюструється графічно: на рис. 2.23,а показано амплітудний спектр довільного неперервного сигналу з максимальною частотою спектра Fmax; на рис. 2.23,б показане його періодичне повторення, що відповідає співвідношенню (2.75) – рисунок побудований для випадку Tд < 1/(2Fmax) чи fд > 2Fmax. З рис. 2.23,б видно, що при fд  2Fmax за дискретним сигналом (відліками) за допомогою ФНЧ можна відновити неперервний сигнал (пунктиром показана АЧХ відновлювального фільтра). При fд < 2Fmax має місце накладення періодичних повторень спектра (рис. 2.23,в), і відновити без похибки неперервний сигнал неможливо. Тим самим теорема Котельникова доведена.

У часовій області зв'язок між неперервним і дискретним сигналами описується рядом Котельникова

, (2.77)

де – частота зрізу відновлювального ФНЧ.

Значення s(nTд) є коефіцієнти розкладання сигналуs(t) за відомою з математики системою ортогональних базисних функцій

,n= ..., –1, 0, 1, 2, ... . (2.78)

Графічна ілюстрація ряду Котельникова показана на рис. 2.24. Пояснюється рис. 2.24 наступним чином: при відновленні неперервного сигналу за його відліками ідеальним ФНЧ з частотою зрізу, що дорівнює половині частоти дискретизації, відгук фільтра на кожний відлік (δ-функцію) є функцією виду sinx/xз відповідним масштабом і зсувом у часі, сума цих функцій дає сигналs(t).

Вправа 2.12.Сигналs(t) = 2sin 2500t+ 1sin 2750t+ 4sin 21250tдискретизується з частотоюf д= 4 кГц. Зобразити спектр сигналуS(f ) i спектр дискретного сигналуSд(f ) в діапазоні частот 0 << 2 fд.