6.6 Системи зв'язку з використанням геостаціонарних супутників

Персональний зв'язок може бути реалізований за допомогою супутників-ретрансляторів, які знаходяться на геостаціонарній орбіті GEO (Geo­stationary* Earth Orbit), які «зависають» над заздалегідь обраними точками Землі. Таке «зависання» забезпечується висотою орбіти (35875 км), на якій швид­кість переміщення КА збігається зі швидкістю обертання Землі. Системи на основі геостаціонарних супутників, через сталість їхнього розташування над визначеною точкою поверхні Землі, мають переваги при організації глобального зв'язку. До них належать:

- відсутність перерв зв'язку через взаємне переміщення КА і користувацького термінала під час сеансу зв'язку;

- охоплення зв'язком 95 % поверхні Землі системою, що складається тільки з 3-х геостаціонарних супутників;

- відсутність необхідності в організації міжсупутникового зв'язку (на відміну, наприклад, від низькоорбітальних систем).

Відомо, що більшість абонентських супутникових терміналів, які викорис­товують технологію VSAT, обслуговуються супутниками-ретрансляторами, що знаходяться на геостаціонарній орбіті. Висота геостаціонарної орбіти досить ве­лика, тому такі супутникові системи мають великий недолік: тривала затримка між передаванням і прийманням сигналу. Крім того, додаткову затримку вно­сять атмосфера і приймально-передавальна апаратура VSAT- терміналів і супутника-ретранслятора. На практиці поява затримки спричинює те, що при теле­фонній розмові двох абонентів постійно виникають паузи, які дуже дратують їх. Наявність затримок може бути перешкодою до використання телефонного зв'язку, тому що внаслідок цього неможлива взаємодія з іншими мережами передавання даних. Дійсно, оскільки геостаціонарна орбіта знаходиться на відстані близько 36 000 км від поверхні Землі, затримка через скінченність швидкості поширення радіосигналу становить близько 260 мс, якщо сигнал один раз проходить шлях до супутника-ретранслятора і назад (2 х 260 = 520 мс). Інші перелічені джерела затримки не грають великої ролі. При передаванні даних затримка зовсім непомітна і може виявлятися тільки в деякому зни­женні швидкості обміну. Для усунення цього недоліку застосовують спеціальні протоколи. Що ж стосується телефонного зв'язку, то затримка сигналу від­чувається дуже сильно і при високих вимогах до каналу зв'язку може бути не­прийнятна.

В останні роки розроблено кілька проектів застосування супутникових GEO-систем для забезпечення персонального зв'язку. Це проекти АРМТ (Asia Pacifik Mobil Telecommunications), ASC {Afro-Asian Satellite Communications), ACS {Asia Cellula Satellite) тощо. їхня відмінна риса - застосування супутників - ретрансляторів з великими (діаметром 12 м і більше) багатопроменевими антенами.

Системи персонального зв'язку на базі геостаціонарних супутників потен­ційно можуть надавати послуги, порівняні з послугами низькоорбітальних сис­тем, якщо сформовані на поверхні Землі стільники будуть приблизно однакові. При цьому розміри бортової антени КА, необхідні для формування вузької діаграми спрямованості, мають бути великими, але в межах можливостей су­часних технологій.

Розгортання і геостабілізація такої складної антени в космосі пов'язані з ве­ликим технічним ризиком, що є визначальним фактором при оцінюванні еконо­мічної ефективності розроблювальних проектів.