- •Реферат на тему:
- •§ 1. Державність як політичний прояв: розділ 2 за в. Винниченком.
- •§ 2. За і проти кого українці у здобутті своєї державності за розділом третім: «Дві орієнтації»
- •§ 3. Національна Рада як політична структура. Розділ 4 та 8 за в. Винниченком.
- •§ 4. Явище панування і влади за в. Винниченком.
- •§ 5. «Створення миру й світової федерації без бомб і кривавих революцій»
- •§ 1. Життєвий шлях Володимира Винниченка.
- •§ 2. Загальний аналіз твору критикою
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ
ФАКУЛЬТЕТ МОРСЬКОГО ПРАВА І МЕНЕДЖМЕНТУ
Кафедра цивільного і трудового права
Реферат на тему:
«Володимир Винниченко: Заповіт борцям за визволення »
Роботу виконала:
курсант 1312 групи
Хамалич Н.О.
Роботу перевірила:
доц. Козловська Л. В.
Одеса – 2012
План
Вступ.
Розділ 1. Характеристика політичної системи за В. Винниченком.
§ 1. Державність як політичний прояв: розділ 2 за В. Винниченком.
§ 2. За і проти кого українці у здобутті своєї державності за розділом третім: «Дві орієнтації».
§ 3. Національна Рада як політична структура. Розділ 4 та 8 за В. Винниченком.
§ 4. Явище панування і влади за В. Винниченком.
§ 5. «Створення миру й світової федерації без бомб і кривавих революцій».
Розділ 2. Винниченко-політик в боротьбі за вільну Україну.
§ 1. Життєвий шлях Володимира Винниченка.
§ 2. Загальний аналіз твору критикою.
Висновок.
Список використаної літератури.
Вступ
Володимир Винниченко посідає помітне місце в історії України. Він виявився причетним до найважливіших політичних процесів перших десятиліть ХХ століття — створення і функціонування впливових національних політичних партій, піднесення національно-визвольної боротьби, вибуху Української революції, відродження нації й національної державності, реалізації ідеї соборництва. Перший голова першого національного уряду України — Генерального Секретаріату, організатор антигетьманського повстання, глава Директорії УНР... А було ж іще чимало справ, участь у яких — незаперечний актив В.Винниченка - політика!
Однією з цікавих робіт в галузі політології можна вважати «Заповіт борцям за визволення». Свій "Заповіт..." відомий український соціаліст і патріот написав на схилі літ, у 1949 р., у спалахах "холодної війни".
Актуальність: в наш час події початку минулого століття є досить досліджуваними, а твори В. Винниченка – це одна із сторінок минулого.
Мета: проаналізувати думку В. Винниченка про політичний стан в Україні початку ХХ століття з сторінок його твору.
Завдання:
опрацювати текст твору «Заповіт борцям за визволення»;
проаналізувати думку цього політика;
зробити висновки для аналізу в цілому політичної ситуації.
Об′єкт: політична ситуація в Україні в ХХ столітті з точки зору В. Винниченка, основні поняття та визначення.
Предмет: суб’єктивний опис у творі В. Винниченка «Заповіт борцям за визволення» 1949 року.
Методи: метод аналізу і синтезу, поєднання історичного і логічного аналізу, моделювання, метод аналізу документів.
Джерела: текст документу Володимир Винниченко. Заповіт борцям за визволення. - К.,1992.-123с.; Гнідан О.Д., Дем’янівська Л.С. Володимир Винниченко. Життя, діяльність, творчість (навч. посібник для студ.-філол.) – Київ., 1996;
Розділ 1. Характеристика політичної системи за В. Винниченком.
§ 1. Державність як політичний прояв: розділ 2 за в. Винниченком.
Державність: як і у всякої індивідуальної істоти на землі найперша потреба - це зберегти своє життя, забезпечити його розвиток, передати спадщину в наступні покоління; так і для кожної нації власна держава є найкращим засобом збереження життя і розвитку. "Нація без державности є покалічений людський колективний організм. Через те так жагуче всі, так звані "недержавні нації" прагнуть своєї держави..."
Державність - це устрій всього матеріального і психічного буття цілого народу; комплекс тих інститутів економіки, політики, культури, які діють на території, населеній національним колективом, які зв'язують його в компактну цілість, які забезпечують його розвиток у сучасному і майбутньому.
Українська державність: це є перша, найсутніша потреба українського національного колективу. І у 1949 р. українська держава на Україні є. Але цей факт оскаржують:
по-перше, ззовні - невеличка частина української еміграції, яка зве себе "носіями прапору української державности", "Державним Центром", "Урядом Української Держави". Бувши змушені покинути свій край, тільки-но створивши свою державу, вони суб'єктивно і помилково вважають, що "коли вони особисто не стоять при державних здобутках, то тих здобутків зовсім немає".
по-друге, руські імперіалісти в усіх виглядах (демократи і комуністи) хотіли б, та не мають сили розвалити цю українську державу. Вони питають, чому в СРСР немає якоїсь Рязанської чи Тамбовської Республіки, а є Українська? Руський советський імперіалізм не тільки мусив зберегти майже всі атрибути державности, створені за часів української національної революції (органи державної економіки, адміністрації, суду, освіти й т.д.), але й ввів Україну в ООН як самостійну державу з правом окремого від усього СРСР голосу. Так, це один з комуфляжів Москви, тактичний маневр для здобуття зайвого голосу в ООН, але ж вона не може здобути в ООН десятки зайвих голосів проведенням у неї тих самих Рязанських та Тамбовських областей, названих нею державами. Такий маневр викликав би в ООН обурення, а введення України такої реакції не викликало. Т.ч. Об'єднані Нації визнали цілковите право України на самостійне, поза всім Союзом існування. Це є визнанням здобутків української національної Революції.
Висновок Винниченка, зроблений у 1949 р.: українська держава існує і існує тільки на українській землі, на Україні. Емігрантським "вождям і міністрам" слід розуміти різницю між інститутом державності і формою державності. "Так, форма української державности за цього відтинку нашої історії не є задовільна для нас. Так, - вона не самостійна, не незалежна, вона опанована Росією, вона поневолена, покалічена, грабована, замучена." Але Українську Державу створив і нині захищає народ, нація, не крихітна купка емігрантських "вождів" та "міністрів", а тисячі свідомих підсоветських українців - як у рядах партійних робітників, так і в рядах Української Повстанської Армії.
Отже, В. Винниченко у цьому розділі дає чітке визначення державності як політичного явища, крім того наголошує на описі української державності, а також шляхах і методах її здобуття.