15

Лек1-Оргвирструктура Тема 1 – Організація та виробнича структура підприємства

Питання:

1. Предмет, задачі та зміст дисципліни МПГОП

2. Виробничий процес та принципи організації виробничого процесу

3. Організація виробничого процесу у часі (виробничий цикл, види руху предметів праці)

4. Організація виробничого процесу у просторі (типи виробництв, структура виробництва)

5. Організація основного виробництва (потокове виробництво)

Література:	Філіппов с. 23-27, 31-37, 39-42, 42-75
	………………………………..
	………………………………..

1. Предмет, задачі та зміст дисципліни МПГОП

Курс МПГОП складається з 4-х частин (розділів, наук):

- організація виробництва;

- організація планування на підприємстві;

- менеджмент (управління підприємством);

- підприємництво.

Організація виробництва – це найкраще сполучення у часі і просторі робочої сили, предметів і засобів праці для досягнення кінцевої мети виробництва.

Планування – це встановлення системи техніко-економічних показників на плановий період (декілька років, рік, квартал, місяць, декаду, тиждень, добу, зміну), які визначають напрямок розвитку підприємства, завдання по виробництву і реалізації продукції, матеріальні, трудові та грошові витрати для забезпечення виконання цих завдань.

Управління підприємством – це діяльність адміністрації, працівників апарату управління, яка спрямована на забезпечення узгодженої, чіткої роботи усіх підрозділів та ланок підприємства для виконання виробничих завдань.

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Як правило, підприємництвом називають господарську діяльність, яка здійснюється у невеликих масштабах. Підприємництво, яке здійснюється у великих масштабах називають бізнесом.

Зміст розділу «Організація виробництва»:

- організація виробничих процесів;

- організація основного та допоміжного виробництва;

- організація матеріально-технічного обслуговування і технічної підготовки виробництва;

- організація і нормування праці;

Зміст розділу «Організація планування на підприємстві»:

- види планування на підприємстві;

- організація планової роботи на підприємстві;

- планування виробництва продукції, робіт та послуг;

- планування праці та фонду оплати праці;

- планування фінансової діяльності.

Зміст розділу «Управління підприємством»:

• закономірності та принципи управління;

• цілі, функції та методи управління;

• організаційні структури управління;

• мотивація праці та методи управління;

• роль керівника трудового колективу, вимоги до нього, організація його праці та стиль керівництва;

• методи підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень.

Зміст розділу «Підприємництво»:

• сутність підприємництва, його види та початковість;

• законодавча та правова база підприємництва;

• особа підприємця, її основні риси;

• маркетинг та бізнес-планування у підприємницькій діяльності;

• фінансове забезпечення, облік та звітність у підприємницькій діяльності.

Завдання науки з організації виробництва, планування та менеджменту на підприємстві є забезпечення:

- високої ефективності виробництва;

- планомірної та ритмічної роботи;

- мінімальних виробничих витрат;

- високого організаційно-технічного рівня виробництва;

- неухильного зростання матеріального та соціального забезпечення працівників;

- нормального морального та психологічного клімату у колективі, створення умов зацікавленості у результатах виробничій діяльності.

Наука з організації виробництва, планування та менеджменту на підприємстві входить до складу базових у системі знань інженера-технолога, оскільки він працює, як правило, на посадах майстра, начальника дільниці, цеху тощо і його завданням є організація роботи підлеглих працівників.

Згідно з “Кваліфікаційним довідником...” обсяг функціональних обов’язків вказаних посадових осіб на дві третини охоплює питання організації, планування та управління виробництвом.

Завдання науки з основ підприємництва є надання знань щодо створення та здійснення самостійної підприємницької діяльності.

2. Виробничий процес та принципи організації виробничого процесу

Виробничий процес (ВП) – це сукупність взаємозв’язаних часткових процесів праці, операцій, в результаті яких сировина перетворюється у готову продукцію.

В залежності від призначення ВП класифікується так:

основні, допоміжні, обслуговуючі, побічні та підсобні.

Саме ця класифікація покладається в основу побудови структури виробництва.

Основні процеси безпосередньо забезпечують перетворення сировини у продукт. Наприклад, розмельні процеси, процеси виготовлення комбікормів тощо.

Допоміжні процеси призначені забезпечити виконання основних процесів. Вони пов’язані з технічним (ремонтним), матеріальним, енергетичним обслуговуванням основного виробництва.

Обслуговуючі процеси призначені обслуговувати основні і допоміжні процеси. Це транспортне, складське, контрольне і т.п. обслуговування.

Побічні та підсобні процеси пов’язані з виробленням продукції з відходів основного виробництва, а також виробленням продукції у підсобному господарстві (теплицях, тваринницькому, ставковому господарствах тощо).

Організація виробничого процесу здійснюється у часі і просторі на основі відповідних принципів.

ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВП у часі:

ритмічність, рівномірність, паралельність, безперервність.

Ритмічність – означає роботу у заданому ритмі згідно з встановленим графіком. Ритмічність передбачає своєчасне постачання сировини, матеріалів, енергії тощо у відповідності з заданим ритмом роботи.

Рівномірність – означає виконання роботи (вироблення продукції) однакової кількості у однакові проміжки часу. Це стосується борошномельного виробництва.

Паралельність – передбачає одночасне виконання операцій, якщо це можливо; це дає можливість скоротити тривалість виробничого процесу і підвищити продуктивність праці.

Безперервність – передбачає безперервну обробку предметів праці на усіх операціях виробничого процесу.

ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВП у просторі:

Спеціалізація, кооперація, комбінування, прямоточність

Спеціалізація – це відокремлення окремих операцій (виробництв) по деяких принципах. Існує предметна, технологічна і функціональна спеціалізація.

Предметна спеціалізація означає зосередження виробництва на переробці деяких предметів праці (виробленню продукції одного виду або вузького асортименту). Наприклад, борошномельне виробництво, комбікормове виробництво.

Технологічна спеціалізація передбачає відокремлення виробництва на основі деякого технологічного процесу. Наприклад, вантажно-розвантажувальні роботи, сушіння зерна, очищення зерна, розмел, фасування, обмолот кукурудзи тощо.

Функціональна спеціалізація – це відокремлення виробництва на основі виконуваних функцій. Наприклад, основне виробництво, допоміжне виробництво, обслуговуюче виробництво, управління підприємством тощо.

Кооперація передбачає організацію сумісної роботи різних спеціалізованих виробництв (підрозділів) з метою утворення закінченого виробничого процесу і вироблення кінцевої продукції.

Комбінування – це об’єднання різнорідних виробництв, які послідовно або комплексно перероблюють сировину і які щільно пов’язані продуктовими потоками. Наприклад, КХП об’єднує елеватор, млин, комбікормове виробництва. Це сприяє зменшенню витрат виробництва, в основному, за рахунок зменшення витрат на вантажно-розвантажувальні роботи та транспортування сировини.

Прямоточність передбачає пересування предметів праці по усіх операціях у послідовності виконання технологічного процесу по скороченому шляху. Це сприяє скороченню тривалості виробничого процесу і, відповідно, підвищенню продуктивності праці.

3. Організація виробничого процесу у часі (виробничий цикл, види руху предметів праці)

Основною характеристикою рівня організації виробничого процесу у часі є виробничий цикл.

Виробничий цикл – це сукупність операцій або часткових процесів праці, яка періодично повторюється з кожним новим предметом праці (партією, порцією) і яку послідовно проходить сировина, перетворюючись у готовий продукт.