3.10. Облік товарних втрат у торгівлі

У процесі перевезення, зберігання і реалізації товарів у торгівельній діяльності можуть виникати втрати товарів. Вони поділяються на нормовані і ненормовані.

До нормованихналежатьвтрати товарів у результаті природного убутку, тобто впливу на них об’єктивних природних факторів (усушка, розпилення, витікання, бій тощо) при нормальних умовах перевезення, зберігання і реалізації.

Ненормованівтрати — це нестачі та інші втрати товарів понад встановлені норми.

Норми природного убутку продовольчих і непродовольчих товарів встановлені відповідними нормативними актами, що діють на території України. Більшість з них видані за часів Радянсь­кого Союзу. Нові нормативні акти Україною ще не прийняті. Однак постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 № 1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» встановлено, що до прийняття відповідних законодавчих актів України на території країни застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, не врегульованих законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України. Це ж підтверджено і Листом Мінекономіки України від 19.10.2000 р. № 55-25/324 «Про можливість застосування в господарській діяльності норм природного убутку продовольчих товарів».

Таким чином, до прийняття нових норм природного убутку підприємства України керуються старими нормами в частині, що не суперечить чинному законодавству.

Окремі нормативні акти (наприклад, наказ Мінторгу СРСР від 02.04.1987 № 88 «Про затвердження норм природного убутку продовольчих товарів у торгівлі та Інструкції з їх застосування») передбачають норми природного убутку окремо як для пунктів реалізації продовольчих товарів, так і для пунктів їх зберігання (відокремлених від торгових точок структурних підрозділів торгівельних підприємств — продовольчих складів і баз).

Норми природного убутку продовольчих і непродовольчих товарів, встановлені відповідними нормативними актами, є граничними і застосовуються лише у тому разі, коли при прийманні товарів або при інвентаризації виявлена їх нестача. Якщо нестачі немає, норми природного убутку не застосовуються і нестача не списується.

Облік нестачі товарів, виявленої при придбанні товарів. Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» передбачено, що понаднормовані втрати (нестачі) запасів не включаються до їх первинної вартості, а відносяться на витрати діяльності того періоду, в якому вони були здійснені або встановлені. Що ж до нестачі матеріальних цінностей у межах природного убутку, виявлених при прийманні, то прямих рекомендацій Положення (стандарт) 9 не містить. Тому такі нестачі можуть бути включені прямо до складу витрат або до первинної вартості придбаних запасів.

На думку економістів, вартість природних втрат матеріальних цінностей при перевезенні доцільно включати в первинну вартість придбаних запасів, оскільки нестача таких цінностей є природним явищем, а Положення (стандарт) 9 не забороняє відносити нормовані втрати цінностей на збільшення первинної вартості запасів. Крім того, згідно з п. 9 цього Положення первинна вартість придбаних запасів включає суму, сплачену постачальнику згідно з договором. Отже, підприємство-покупець, перерахувавши постачальнику кошти (наприклад, 10 000 грн), а отримавши внаслідок природного убутку при перевезенні меншу кількість товару (наприклад, на 9800 грн), не може вимагати від постачальника допоставки або відшкодування (200 грн). Отже, різниця, що утворилася внаслідок природного убутку при перевезенні товарів (200 грн), підлягає списанню на збільшення вартості прид­баних запасів.

Природний убуток розраховується за кожним видом (найменуванням) запасів.