Міністерство освіти і науки України
Одеська національна академія харчових технологій
Кафедра товарознавства
та експертизи товарів
Курсова робота
на тему:
«Товарознавча оцінка якості чорного байхового чаю, представленого в торговельній мережі м. Одеси»
студентки ІІІ курсу
факультету менеджменту
і маркетингу
Гончар Т. О.
№ залікової книжки 070944
Науковий керівник
ас. Кручек О. А.
Одеса 2010
Зміст
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Аналітичний огляд літератури “Аналіз ринку та товарознавча характеристика чорного байхового чаю”
Стан ринку чаю в Україні
1.1.1. Асортимент чорного байхового чаю представленого в торгівельній мережі м. Одеси
Харчова і біологічна цінність чорного чаю
Класифікація чаю
Фальсифікація чорного чаю та методи її визначення
Вимоги до пакування і маркування чорного чаю
Мета і здача дослідження
РОЗДІЛ 2. Експериментальна частина “Товарознавча експертиза чорного байхового чаю”
2.1. Обۥєкти та методи дослідження
2.2. Товарознавча оцінка якості чорного байхового чаю
2.2.1. Упаковка і маркування
2.2.1.1. Перевірка правильності контрольного числа
2.2.2. Органолептичні показники
2.2.3. Фізико-хімічні показники
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Вступ
Чай – один з найбільш поширених тонізуючих напоїв у народів, які населяють нашу планету. Це продукт отриманий шляхом спеціальної обробки молодих верхівок пагонів ( флеші ) чайної рослини. Високоякісний чай одержують з ніжних і однорідних флешей , які складаються з нерозвиненої бруньки, а також з глушки (одно або дволисткових пагонів без бруньки).
На даний час виробництвом чаю займаються більше двадцяти країн світу. Найпоширенішими серед них є Індія, Китай. Шрі-Ланка (о. Цейлон), Японія, Індонезія, Іран, Пакистан, Вۥєтнам, Кенія, Тайвань та інші.
За останнім часом спостерігається ріст споживання чаю та чайних напоїв. Це пояснюється, насамперед, наявністю комплексу водорозчинних хімічних речовин, які позитивно впливають на організм людини. Серед водорозчинних екстрактивних речовин чаю належне місце займають дубильні речовини, найбільш цікавим є танін, так як він володіє властивостями вітаміну Р, завдяки чому чай являється важливим джерелом цього вітаміну.
Тонізуючі властивості чаю представлені наявністю алкалоїдів. А з них, в першу чергу, - кофеїну. Насиченість цими речовинами залежить від сорту рослини, умов проростання, технологічних процесів переробки та інших факторів.
Якщо при переробці свіжого чайного листу створюються умови для інтенсивних окисних процесів – ферментації, то одержують чорний чай.[17]
Чай є одним із найбільш вживаних напоїв не тільки окремої країни, але й всього світу, тому виникла необхідність провести товарознавчу оцінку даного товару.
Розділ 1.Аналітичний огляд літератури “Аналіз ринку та товарознавча характеристика чорного байхового чаю”
1.1. Стан ринку чаю в Україні
Генезис українського бізнесу йшов цілком природним шляхом. Спочатку гроші заробляли на продажу дорогих автомобілів та вишуканих імпортних меблів, згодом - на будматеріалах та сантехніці тощо. В міру того, як задовольнявся попит обмеженого кола людей, які могли купувати такі товари, бізнес наштовхувався на стіну відсутності збуту. Тому був вимушений поступово звернути увагу на продукт, який потрібен усім і щодня. Водночас виявилось, що, вкладаючи кошти в товари щоденного попиту, за рахунок масовості можна досягти результатів не гірших, ніж при торгівлі, приміром, престижними авто. Саме так дійшла черга й чайного бізнесу, який пропонує нині сотні тонн сипкого продукту на місяць і має непогані перспективи подальшого розвитку.
Чай в Україні не вирощується. Ринок чаю в Україні почав формуватися у 1991 році. В середньому на одного мешканця країни припадає близько 300 гр. сухого чайного листа на рік. Найбільше чаю п’ють в індустріальних центрах Донецько-Придніпровського регіону і в цілому в східних областях, де відчувається вплив “чайної” Росії. Через кліматичні особливості до вподоби чай також і населенню спекотного півдня. Середня регіональна залежність ціни 100-грамової пачки чаю різна.
Понад 80% чаю завозиться в Україну з Шрі – Ланки, близько 10% продукту індійського походження. Наступні 10% становить продукція, що завозиться з Китаю, Індонезії, В’єтнаму, Кенії, Аргентини, Сінгапуру, Грузії тощо. Широко представлена продукція фасувальників з Німеччини, Нідерландів, Великобританії, Греції, Польщі, Росії, Чехії та інших країн. Імпорт чаю в Україну напряму залежить від обсягів його виробництва в цих країнах.
Рис. 1.1.1 - Провідні країни-виробники чаю
Споживання чаю складає близько 61% від загальної кількості напоїв. Лідером переваг споживачів залишається чорний чай, розсипний чи байховий.
Діаграма 1.1.1 – Структура продажу чайних напоїв за 2007 рік.[7]
На ринку України представлено більше 20-ти марок чаю. Починаючи з першої половини 2002 року до сьогоднішнього часу, позиції лідера займає чай марки Lipton, прийшовши на зміну марці чаю Batic, яка посідала це місце у попередні роки.
Досить активно фігурують на українському ринку чорного чаю такі марки чаю, як “Dilmah”, “Ahmad Tea” (чай “Цейлон ОР”, що представляє собою вищуканий купаж чорних чаїв); ТМ “Майський чай” (Продукція компанії “Май”, що є піонером по виробництву крупнолистового чаю), під даною маркою пропонуються 50 брендів, 8 з яких крупнолистові чаї. Із них 5 створені на основі цейлонських, зібраних з високогірних плантацій; компанія “Ормі трейд Ltd” представляє на ринку торгові марки “Принцеса Нурі”, “Принцеса Канді”, “Принцеса Гіта”, що користуються попитом у споживачів; не знижуються об”єми продажу чаю “Бесіда”; до числа елітних відноситься крупнолистовий чай “OP Long Leaf” із нової колекції вишуканого чаю компанії “Маброк Тиз ЛТД” одного із найкрупніших цейлонських виробників, що більше 100 років працює на світовому чайному ринку (ексклюзивний дистриб’ютор в Україні – фірма “Продторг ЛТД”). Цей чай зібрано з плантацій, що розміщені на південних схилах Шрі-Ланкійських гір, де природа створила чудові умови для культивування кращих сортів. Високогірний цільнолистовий Gold OP відкриває і знамениту серію ТМ Mabroc Gold, що виготовляється за спеціальною технологією, що є ноу-хау компанії – Mabroc; ТМ Pickwick (ексклюзивний дистриб’ютор на Україні Holdeks GroupB, Holland; серед найбільш вживаних марок чаю і чай “Три слона” компанії “Мономах”; не поступається за рівнем споживання чай “Принцеса Ява” (індонезійський чорний байховий). Користуються попитом споживачів і такі торгові марки як “Добриня”, “Лісма”, Брук Бонд”, “Аскольд”, “Краснодарський”, “Akbar”, “Домашній чай”, “SAF tea”, “Quelitea”, “Milford”, “Edwin”. [5, 9]
На сьогодні збільшується частина чаю, який фасується в Україні.
Таблиця 1.1.1 - Видова структура імпорту чаю в Україну
|
Вид імпорту/рік |
1998 |
1999 |
2000 |
2001 |
|
Ваговий чай (під фасовку, %) |
10 |
25 |
53 |
55 |
|
Фасований чай, % |
90 |
75 |
47 |
45 |
Спокійний і демократичний ринок чаю не може забезпечити швидкого обігу капіталів, як це під силу алкогольним напоям чи тютюновим виробам. Та й щоб стати прямим постачальником чаю із закордону, необхідно володіти капіталом не в одну сотню тисяч американських доларів. Тому інвестори по-справжньому зацікавились чайним бізнесом в Україні лише два-три роки тому, коли всі найпривабливіші сфери комерції були або повністю зайняті, або значно знизили свою рентабельність. У 1997 році згадала про існування цього ринку й держава.
Україні не судилося стати такою чайною країною, як, наприклад, Великобританія, де чайний кущ хоч і не культивується, проте настій з його листя став національним напоєм, що добре пасує до суворого клімату туманного Альбіону. Не зарахуєш її і до південних країн-чаєманів, найближча з яких, Туреччина, споживає за рік понад 2 кг чаю на душу населення і посідає за цим показником третє місце в світі після Ірландії та Англії. Утричі більше за Україну споживають чаю й сусідні Польща (0,85 кг на особу) та Росія (0,94 кг).
Таке становище спричинюють не лише географічне розташування і кліматичні умови, але й національні традиції. Більшість населення, особливо сільського, віддає перевагу компотам та узварам. Отже, в середньому на одного мешканця країни припадає близько 300 г сухого чайного листу на рік. Приблизно стільки ж (проте іншої якості) споживає населення в США, Німеччині, Франції.
Як і будь-який інший, чайний бізнес в Україні регулюється законодавством. Сьогодні останнє не вимагає від підприємця, що працює з чаєм, купувати ліцензію на імпорт чи реалізацію. Головне - сплатити при ввезенні товару 20% мита (і то тільки для фасованого чаю) та ПДВ. Із сировини, імпортованої для виробничих потреб (розфасована в упаковки понад 10 кг), мито не стягується. [3]
Ні чайний кущ, ні чайне дерево в Україні не вирощують, тому ринок чаю можна вважати ринком імпортерів з усіма наслідками, що з цього випливають. Так, постачальники повністю залежні (хоча й різною мірою) від загальної світової кон'юнктури. Наприклад, минулих років негода в Кенії та пожежі в Індонезії, що збіглися зі зменшенням світових запасів чаю на тлі зростання обсягів його споживання в країнах Ближнього та Середнього Сходу, не просто підвищили ціни, а, здається, кардинально змінили ціноутворення на світовому чайному ринку.
Адже, незважаючи на тогорічне 30-відсоткове зростання цін, торгівля чаєм на переважній більшості аукціонів - напрочуд жвава. І це в той час, як з африканського континенту надходять оптимістичні повідомлення про реальність намірів кенійських чаєводів зібрати цього року рекордний врожай.
|
|
|
|
Рис. 1.1.2. Структура ринку чаю в Україні на початок 2006 року
А втім, підвищений попит на аукціонах цілком можна пояснити загальносвітовим зростанням споживання чаю, яке в різних регіонах має свої причини. Так, якщо інтерес до чаю заможних покупців із Північної Америки спричинений здебільшого потягом до здорового способу життя, то для споживачів азіатського регіону чай - це насамперед найдешевший (після питної води) напій. Разом з тим, чайним трендерам добре відомо, що два найбільші виробники - Індія та Китай - з кожним роком зменшують експорт незалежно від врожаю: зростає внутрішній попит. Тому зрозуміло, що збільшення пропозиції на світовому ринку можливе в основному за рахунок інших великих виробників (Шрі-Ланки, Кенії чи Індонезії), в яких чай не став національним напоєм.[7]