
- •Конспект лекцій з курсу
- •Сертифікація та управління якістю”
- •Одеса онахт 2014
- •Лекція № 1 теоретичні основи стандартизації
- •1.1. Державна система стандартизації
- •1.2. Основні терміни та їх визначення з стандартизації
- •1.3. Мета стандартизації та її основні принципи
- •Організаційні основи стандартизації
- •2.1. Категорії, види стандартів та об’єкти стандартизації стандартів
- •2.2. Стадії розроблення стандартів
- •2.3. Державний нагляд і відомчий контроль за впровадженням та дотриманням стандартів
- •2.4. Органи і служби стандартизації
- •Об’єкти вимірювань і їх міри
- •3.1. Метрологія: основні поняття та визначення
- •3.2. Народногосподарське значення метрології і її функції
- •3.3. Коротка історія розвитку метрології і її задач
- •3.4. Поняття про фізичну величину і її характеристики
- •3.5. Види та методи вимірювань
- •Основи теорії вимірювання
- •4.1 Класифікація засобів вимірювань
- •4.2. Кваліметрія
- •4.3. Контроль якості продукції
- •Рис 4.1 – Коло якості
- •Метрологічне забезпечення виробництва
- •5.1 Мета та основні завдання метрологічного забезпечення
- •5.2. Наукова, організаційна та технічна основи метрологічного забезпечення
- •5.3. Метрологічна атестація (ма) засобів вимірювальної техніки
- •5.4 Повірка засобів вимірювань
- •Законодавча метрологія і стандартизація
- •6.1 Міжнародне співробітництво в галузі метрології
- •6.2.Напрями метрологічної діяльності Держспоживстандарту в Україні і його співробітництво з міжнародними організаціями
- •Міжнародна сертифікація продукції
- •7.1. Сертифікація і види діяльності Укрсепро
- •7.2. Структурна схема системи сертифікації УкрСепро
- •7.3. Порядок проведення сертифікації систем якості
- •7.4.Технічний нагляд за сертифікованими системами якості
- •7.5. Організація систем якості на підприємствах хлібопродуктів
- •Управління якістю продукції
- •8.1. Складові процесу забезпечення якості
- •8.2.Процес управління якістю і його функції
- •8.3. Керування якістю на підприємстві
- •8.4. Основні елементи управління якістю
- •8.5. Карта контролю якості технологічного процесу
- •8.6. Рівні якості та методи оцінки рівня якості
- •Стандарти на сировину і продукцію галузі хлібопродуктів
- •9.1. Основні вимоги до стандартів на зерно
- •9.2. Принципи і порядок складання стандартів на зерно
- •9.3. Характеристика деяких стандартів на зерно
- •9.4. Стандарти на деякі продукти переробки зерна
- •9.5. Стандартизація комбікормів
- •9.6. Основні пріоритетні завдання охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів
- •Список літератури
Стандарти на сировину і продукцію галузі хлібопродуктів
План
9.1. Основні вимоги до стандартів на зерно
9.2. Принципи і порядок складання стандартів на зерно
9.3. Характеристика деяких стандартів на зерно
9.4. Стандарти на деякі продукти переробки зерна.
9.5. Стандартизація комбікормів.
9.6. Основні пріоритетні завдання охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів.
9.1. Основні вимоги до стандартів на зерно
1. Розподіл зерна на види повинен відбуватись відповідно до його цільового призначення.
2. Розподіл на групи усередині видів необхідно робити за найважливішими технологічними і харчовими показниками.
3. У стандартах необхідно враховувати можливість автоматизації і механізації.
4. У стандартах необхідно враховувати фактичну якість зерна, що формується в сучасних умовах сільскогосподарського виробництва і його поліпшення при зберігання.
5. У стандартах повинні бути єдині терміни і показники, що застосовуються до близьких за біологічними і технологічними властивостями об'єктів.
9.2. Принципи і порядок складання стандартів на зерно
Стандарти на зерно періодично переглядаються. У них вносяться зміни, що відображають (характеризують) розвиток зернового виробництва і зростання вимог до якості продукції.
На відділ стандартизації міністерства хлібопродуктів покладене організаційно-методичне керівництво роботами з стандартизації, їхня координація, а також контроль за їхнім впровадженням і дотриманням.
До розробки стандартів на зерно залучаються науково-дослідні і проектні інститути, найбільш кваліфіковані фахівці.
При розробці стандартів на зерно проводитися збір, вивчення й аналіз матеріалів, що відносяться до продукції, яка стандартизується, враховуються досягнення зернового господарства, науки і техніки, а також існуючі вітчизняні й іноземні стандарти, патенти, авторські посвідчення, каталоги і ін. Велику увагу при цьому приділяють вивченню передового досвіду хлібоприймальних і зернопереробних підприємств, вимог споживачів.
В стандартах на зерно, які розробляються крім того, необхідно враховувати наступне:
1) фактичну якість зерна, що складається на сучасному рівні розвитку с/г виробництва;
2) технічні можливості поліпшення цієї якості на елеваторах і складах;
3) диференційовані вимоги, які ставляться до сировини з боку переробної промисловості;
4) необхідність подальшого підвищення якості зерна та продуктів, які з ньго одержуються відповідно до наукових і практичних досягнень в галузі виробництва і переробки зерна.
Складається єдиний державний план розробки, перегляду і випуску стандартів на зерно всіх культур, що включаються в хлібообіг країни. Він входить складовою частиною до державного плану розвитку країни.
Початком роботи над стандартом є складання технічного завдання на його розробку.
Для якісної характеристики ботанічно і технологічно близьких культур необхідно відбирати єдині терміни і показники, що не завжди дотримується. Варто було б відмовитися від сформованої практики складання одиничних стандартів. Правильніше стандарти на всі культури, які поєднуються ботанічним спорідненням і технологічним призначенням, розробляти, обговорювати і затверджувати одночасно. Дуже важливо в стандартах повязувати якість зерна з наступним його використанням.
В найближчі роки стандартизація зерна буде проводитися з врахуванням:
1) подальшого підвищення вимог до якості зерна і продукції, яка з нього одержується;
2) введення ознак і норм якості, що характеризують технологічні характеристики зерна і споживчу цінність продукції при одночасному скороченні числа нормованих показників;
3) удосконалювання методів випробуваннч якості зерна і продуктів його переробки, уточнення і приведення у відповідність до міжнародної системи одиниць (СИ) вимірів, понять і термінів, які вживаються при роботі з зерном і продуктами його переробки.