- •1 Безпека життя і діяльності людини
- •1.1 Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •1.2 Основні поняття і визначення
- •2 Ризик як оцінка небезпеки
- •2.1 Загальна оцінка та характеристика небезпек
- •Таблиця 2 - Категорії серйозності небезпек
- •Таблиця 3 - Рівні ймовірності небезпеки
- •Таблиця 4 - Матриця оцінки ризику (матриці ризиків небезпеки)
- •2.2 Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •2.3 Загальні аспекти управління безпекою життєдіяльності
- •3 Вплив людини на навколишнє середовище
- •3.1 Характеристика середовища життєдіяльності людства
- •3.1.1 Атмосфера
- •3.1.2. Гідросфера
- •4.1.1 Вулкани
- •4.1.2 Землетруси.
- •4.1.3 Зсуви.
- •4.1.4. Селі.
- •4.2 Гідросферні стихійні лиха
- •4.3 Атмосферні стихійні лиха
- •4.3.1. Урагани
- •4.3.2. Пожежі
- •5 Небезпеки техногенного характеру
- •5.1 Техногенні аварії і катастрофи
- •5.1.1 Аварії з викидом радіоактивних речовин
- •5.1.2 Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- •5.2 Аварії на транспорті
- •5.3 Пожежі та вибухи
- •5.4 Небезпечні фактори виробничого середовища
- •7.2 Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
- •7.3 Єдина державна система цивільного захисту
- •7.3.1 Мета та склад системи цивільного захисту
- •7.3.2 Сили цивільного захисту
- •7.3.3 Аварійно-рятувальні засоби
- •7.4 Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •Висновок
- •8 Фізіологічна характеристика людини в контексті її безпеки і здоровя
- •8.1 Фізіологічні особливості організму людини
- •8.1.1 Обмін речовин
- •8.1.2 Вітаміни
- •8.1.3 Макролелементи
- •8.1.4 Мікролелементи
- •Висновок
- •8.2 Аналізатори людини - система зв'язку з навколишнім середовищем
- •9. Психологічна характеристика людини в контексті її здоровя і безпеки
- •9.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •9.2 Вплів психологічних особливостей людини на її безпеку
- •9.3 Психологічні причини свідомого порушення правил безпечної праці.
- •Короткий термінологічний словник
- •Теми для доповідей, рефератів і контрольних робіт
- •Список літератури
- •65039, Одеса, вул. Канатна, 112
3.1.2. Гідросфера
3.1.3. Біосфера
3.1.4. Літосфера
3.2 Вплив діяльності людини на навколишнє середовища
3.2.1 Вплив діяльності людини на планетарні ресурси
Забруднення природного середовища можуть бути:
1) природними 2) штучними
4.2.2 Вплив людини на водні, ґрунтові і кліматичні ресурси
3.2.3 Вплив діяльності людини на викопні й атомні ресурси
4 Природні небезпеки (стихійні лиха)
4.1 Літосферні стихійні лиха
4.2 Гідросферні стихійні лиха
4.3 Атмосферні стихійні лиха
ЛІТЕРАТУРА
1. Класифікатор надзвичайних ситуацій в Україні.-К., 1999.-178 с.
2.Желібо Є.П., Заверуха Н.М. Зацарний В В.. Безпека життєдіяльності.-К.: «Каравела», 2003. -328с.
3.Яким Р.С. Безпека життєдіяльності людини. Навчальний посібник. – Львів: Видавництво «Бескид Біт», 2005. – 304 с.
4.Безпека життєдіяльності.., Манойло О.Г. ОДАХ. 2011.-144 с.
4.1 Літосферні стихійні лиха
Схематична побудова Земної кулі
4.1.1 Вулкани
Вулкан (латинською Vulkan – бог вогню) – це геологічні утворення на поверхні земної кори, де магма виходить на поверхню, утворюючи лаву, вулканічні гази і камені (вулканічні бомби)
На земній кулі налічується приблизно 600 активних вулканів, тобто таких вулканів, які після більш-менш тривалої перерви можуть знову ожити.
Шляхом спостережень вдалося з'ясувати розміри зон небезпечного впливу вулканів. Лавовий потік при великих виверженнях розповсюджується до 30 км, деколи досягає 100км
До 400-500км розповсюджується зона випадіння кислотних дощів, які викликають опіки у людей, отруєння рослинності, ґрунту.
Селеві потоки, які виникають на вершинах вулканів під час раптового танення снігу та льоду в період виверження, мають довжину від декількох десятків кілометрів до 100-300км.
4.1.2 Землетруси.
Землетрус — це сильні коливання земної кори, викликані тектонічними причинами, які призводять до руйнування споруд, пожеж та людських жертв.
Коливання земної кори передається сейсмічними хвилями.
Найсильніші вони в гіпоцентрі. З віддаленням від нього хвилі слабшають.
Г
М
Інтенсивність — це показник наслідків землетрусів, який характеризує розмір збитків, кількість жертв та характер сприйняття людьми психогенного впливу.
Для реєстрації землетрусів зроблено дві шкали.
Ідею подав 1935р. американський сейсмолог Ч.Ріхтер. Він запропонував визначати силу землетрусу за 9-бальною шкалою.
В останні роки в нашій країні, як і в ряді європейських країн, використовується 12-бальна міжнародна шкала МSК-64.
В Україні сейсмічно небезпечними районами є Карпати та гірський Крим..
Аналіз статистичних даних вказує на те, що майже 120 тис км2 території України знаходяться в зоні можливих землетрусів з інтенсивністю коливань ґрунту на поверхні землі від 6 до 9 балів згідно 12-ти бальною шкалою МSК. На цій території проживає майже 11 млн. людей, які мешкають на території Автономної Республіки Крим, Закарпатської, Ровенської, Одеської та Хмельницької областей
Землетруси силою до 8 балів трясли Одеську область в 1977, 1986, 1990р.р..
Таблиця 4.1 - Схематизована сейсмічна шкала
Бал |
Сила землетрусу |
Коротка характеристика |
Зона руйнувань | |
МSК 64 |
Ріхт | |||
1 |
1 |
Непомітний |
Реєструється тільки сейсмічними приладами |
Руйнувань немає
|
2 |
Дуже слабкі поштовхи |
Реєструється сейсмічними приладами. Відчувають тільки окремі люди, що знаходяться у повному спокої | ||
2 | ||||
3 |
Слабкий |
Відчуває невелика частина населення | ||
4 |
3 |
Помірний |
Визначається за легкою вібрацією шибок, скрипом дверей і стін |
Зона слабких руйнувань |
5 |
4 |
Помірно сильний |
Просто неба відчуває багато людей, в середині будівель - всі. Рух меблів. Маятники годинника зупиняються. Тріщини у шибках. | |
6 |
5 |
Сильний |
Відчувають всі. Картини падають із стін. Окремі частини штукатурки відколюються |
Зона середніх руйнувань |
7 |
6 |
Дуже сильний |
Тріщини в стінах кам'яних будівель. Антисейсмічні будівлі не ушкоджуються. | |
8 |
7 |
Руйнів- ний |
Тріщини на схилах і на вологому ґрунті. Будівлі сильно ушкоджуються |
Зона сильних руйнувань |
9 |
Спустош-ливий |
Сильні пошкодження і руйнування кам'яних будівель. Дерев'яні споруди перекошуються | ||
10 |
8 |
Нищівний |
Тріщини в ґрунті, іноді до метра шириною. Обвали і зсуви на схилах. Руйнування кам'яних будівель. |
Зона повних руйнувань |
11 |
Катастрофа |
Широкі тріщини в поверхневому шарі землі. Численні обвали і зсуви. Кам'яні будівлі майже повністю руйнуються. Сильне викривлення залізничних колій. | ||
9 | ||||
12 |
Велика катастрофа |
Зміни в ґрунті досягають значних розмірів. Численні тріщини, обвали, зрушення. Утворення водопадів, утворення запруд на річках, озерах. Практично всі будівлі руйнуються, жодна будівля не витримує. |