4.4. Показники оцінки шкідливої дії речовин

Основним критерієм якості повітря є гранично допустимі концентрації шкідливих речовин – ГДК. Величина ГДК залежить від впливу речовин на здоров'я людей і навколишнє середовище.

Під ГДК розуміють концентрацію, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі протягом 8 годин чи при іншій тривалості (але не більше 41 год на тиждень) під час усього робочого стажу (25 років) не може викликати захворювань чи відхилень стану здоров'я у процесі роботи чи у віддалений період життя сучасного і наступних поколінь.

ДСТУ 12.1.005 - 88 установлює ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони. Указується величина ГДК у мг/м³, клас небезпеки й агрегатний стан (п – пара, гази; а – аерозоль; п + а – суміш). Всього 1307 найменувань.

При одночасному вмісті в повітрі декількох шкідливих речовин одно-спрямованої дії оцінку проводять за сумою відносин фактичних концентрацій до їхної ГДК, яка не повинна перевищувати одиниці:

С₁ / ГДК₁ + С₂ / ГДК₂ + … + С₃ / ГДК_n  1,

де С₁, С₂, …С_n – фактична концентрація шкідливих речовин.

До речовин односпрямованої дії відносяться такі речовини, що близькі за хімічним складом і характером впливу на організм людини.

ГДК деяких шкідливих речовин: борошняний пил – 6 мг/м³, зерновий – 4; чайний, тютюновий – 3; сірковуглець, хлор – 1; аміак – 20; сірководень – 10; миш’яковистий водень – 0,3.

4.5. Сукупна дія небезпечних і шкідливих чинників міського і побутового середовища

Небезпечні і шкідливі фактори міського середовища викликаються забрудненнями атмосфери і гідросфери, що надходять від промислових об'єктів, транспорту і комунально-побутових відходів.

Джерелами вібрацій є електротранспорт і автотранспорт.

Джерелами електромагнітних полів є лінії електропередач (ЛЕП), телевізійні станції, телевізори, печі НВЧ. Джерелами електронебезпечності є всі електрокомунікації міста, а також електропобутові прилади.

Повітря в квартирах влітку на 90% таке ж, як на вулиці, взимку - на 50%. Забруднюється повітря в квартирах, в основному, за рахунок газу радону, що виділяється з землі і попадає у воду, повітря і будматеріали.

Мікроби попадають з пилом, також з побутовими комахами: мухи, таргани тощо.

Лекція 5. УПРАВЛІННЯ ТА ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД ЗА

БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

5.1. Загальні принципи забезпечення державної безпеки

Державна безпека суспільства нашої країни будується на основних положеннях Конституції і забезпечується рядом принципів, які наведені у рис.5.1.

5.2. Загальні аспекти управління безпекою життєдіяльності

Управління безпекою життєдіяльності – це комплекс дій з підготовки, прийняття і реалізації рішень, спрямованих на забезпечення безпеки людини у сфері виробництва і побуту як за нормальних умов, так і в разі виникнення НС.

Управління безпекою життєдіяльності має правовий, соціально-економічний, технічний, організаційний, медичний, екологічний, психологічний та етичний аспекти.

1. Правовий аспект полягає у розробці та обов'язковому виконанні законодавчих та нормативних актів, які регулюють суспільні відносини у сфері безпечної життєдіяльності, визначають критерії безпеки та вимоги щодо забезпечення оптимальних або допустимих умов життєдіяльності людини.

2. Соціально-економічний аспект полягає у цілеспрямованому фінансуванні комплексу заходів безпеки у всіх сферах діяльності людини. Він також охоплює:

- використання економічних методів управління безпекою (пільги в оподаткуванні);

- відшкодування шкоди особі у разі ушкодження її здоров'я;

- обов'язкове державне та добровільне особисте соціальне страхування від нещасних випадків;

- регламентацію тривалості робочого дня і відпочинку;

- безкоштовне надання працівникам спецодягу, засобів індивідуального захисту, миючих засобів на роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці;

- пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці (оплата праці за підвищеним рівнем, додаткова оплачувана відпустка).

3. Технічний аспект полягає у проектуванні та спорудженні будов, комунікацій, впровадженні технологій, які орієнтовані на збереження здоров'я і безпеку людини.

Модель безпечного виробництва:

- безпечний з погляду експлуатації проект;

- автоматичне дистанційне управління;

- запобіжні засоби захисту: автоматичне відключення, блокування, огорожі, заземлення;

- засоби застереження – знаки безпеки;

- тренування з метою підвищення рівня знань та умінь для ефективної безпечної праці.

4. Організаційний аспект полягає у створенні апарату управління, нагляду і контролю за БЖД в масштабі держави, регіону, підприємства, підрозділу і кожної людини.

5. Медичний аспект пов'язаний із комплексною оцінкою впливу всіх чинників довкілля і трудової діяльності на стан здоров'я людей. Він охоплює:

- надання кваліфікованої швидкої допомоги і лікування потерпілих від нещасних випадків;

- виявлення осіб, стан яких не дозволяє виконувати необхідні роботи;

- з'ясування причин виникнення гострих захворювань чи отруєнь;

- організація санітарно-епідеміологічного нагляду в усіх сферах діяльності людини.

6. Екологічний аспект полягає в забезпеченні сприятливих біологічних умов життя людини та інших компонентів біосфери, у зменшенні антропогенного впливу на довкілля. Екологічний аспект містить такі проблеми:

- зростання населення;

- скорочення зеленого покриву планети;

- зменшення запасів прісної води і харчових ресурсів.

7. Психологічний аспект пов'язаний з психологічною шкодою, заподіяною кожним нещасним випадком, аварією чи катастрофою.

8. Етичний або моральний аспект пов'язаний з поглядами, уявленнями і нормами, які регулюють безпечну поведінку людей і взаємини між ними. До структури етичних засобів належить також субординація (зв'язки за посадою), координація та співробітництво (окремих осіб, структурних підрозділів), моральне стимулювання безпечної життєдіяльності, лікарська етика.

Отже, управління безпекою життєдіяльності повинне виконуватися на всіх етапах функціонування народногосподарських об'єктів усіх форм власності.