4) Короткострокове.

Види планування за функціональними сферами:

1) планування продажів;

2) планування потреби в матеріалах;

3) планування закупівель продукції;

5) планування виробництва.

Вимоги до систем планування:

1) документальне забезпечення. Для узгодження планових розрахунків та контролю над виконанням планів важливо, щоб їх основні складові частини були задокументовані;

2) Повнота;

3) точність. Дуже важливо правильно вибрати, з яким ступенем точності повинні бути виміряні характеристики об'єктів планування, а також визначити елементи і зміст плану;

4) узгодженість. Всі приватні плани системи планування інтегруються і координуються. Узгодженість стосується насамперед складових частин плану та відносин між окремими планами. З позиції змісту планів можна узгоджувати цілі, прогнози, заходи, засоби, дії осіб, відповідальних за плани і терміни. Потрібне узгодження окремих планів за ступенем необхідності, терміновості, ієрархії, послідовності та гнучкості.

Інтеграція планів полягає в узгодження планів різних рангів.

Координація планів - узгодження планів одного рангу являє собою інтегрований підхід до планування роботи системи, тобто розробку взаємопов'язаних планів обробки матеріального потоку, стандартів і технічних умов на виконання логістичних процедур.

Економічне планування забезпечує інформацією, корисною при оцінці загальних тенденцій ціни, вартості, заробітних плат та інших витрат. Мережеве планування включає в себе розробку мережевих моделей і графіків.

Питання логістики повинні входити в загальний бізнес-план підприємства. Так, у процесі аналізу ринку і визначення політики необхідно виявити потреби покупців і вибрати канали розподілів. У процесі оцінки різних альтернатив політики і подальшого визначення найбільш конкурентних стратегій важливо врахувати всі чинники, пов'язані з постачанням, зберіганням і просуванням товарів.

Компанії часто не включають логістику в корпоративне планування і тому не отримують прибуток. Причина полягає в динамічній сутності процесу управління матеріальними потоками. Логістику в цих підприємствах часто ототожнюють з постачанням, трактують як короткостроковий чинник і мало співвідносять з довгостроковим плануванням.

Логістика є як короткостроковим, так і довгостроковим чинником, відмінності між якими важко встановити у зв'язку з її високою динамічністю. Проте розміри фінансових і матеріальних витрат на логістику, а також ступінь її впливу на конкурентоспроможність підприємства вимагають чіткого встановлення такої відмінності там, де необхідне введення елементів логістики в загальний бізнес-план.

8.2. Організація управління службами в логістиці.

Успішне управління матеріальними потоками на підприємстві можливе лише при виділенні відповідної функції. Динамічна ринкова ситуація створює об'єктивну потребу створення на підприємствах служби логістики, відсутність якої призводить до безсистемності і неузгодженості в закупівлі, зберіганні, цінах, запасах; тривалості виробничого циклу; організації збуту; плутанині в складському господарстві.

Відсутність структур логістики на підприємствах України швидше результат історично сформованих систем управління і нездатності представити службу логістики, ніж виражене небажання.

Логістичний підхід передбачає управління всіма операціями як єдиною діяльністю. Для цього на підприємстві необхідно виділити спеціальну логістичну службу, яка буде керувати матеріальним потоком, починаючи від формування договірних відносин з постачальником і закінчуючи доставкою покупцеві готової продукції.

Виділяють такі концепції розвитку організаційних структур у логістичній організації:

1) стиснення організаційної структури (скорочення персоналу, мережева організація, групування функцій, оптимізація розмірів, відстрочка операцій, реінжиніринг бізнес - процесів);

2) наділення повноваженнями;