Матриця використання ресурсів

Ресурси	Матеріальні	Технічні	Трудові	Грошові
Процеси
1. Постачання	в11	в12	в13	в14
2. Виробництво	в21	в22	в23	в24
3. Збут	в31	в32	в33	в34
4. Інвестування	в41	в42	в43	в44
5. Формування собівартості	в51	в52	в53	в54
5. Транспортно-заготівельні витрати	в61	в62	в63	в64
6. Витрати на управління	в71	в72	в73	в74
7. Інші	в81	в82	в83	в84

3. Цілі, функції і завдання контролінгу.

Метою контролінга є діагностування фактичного техніко-економічного і фінансового стану, порівняння його з прогнозованим, виявлення тенденцій і закономірнос­тей економічного розвитку підприємств відповідно до голов­ної мети, попередження негативного впливу внутрішніх та зовнішніх факторів на фінансовий результат і поло­ження на ринку. Іншими словами, контролінг є системою спостереження та вивчення поведінки економічного меха­нізму конкретного підприємства і розробки шляхів для досягнення мети, яку воно ставить перед собою.

Контролінг виконує функції створення, обробки, ана­лізу і передачі системної управлінської інформації.

Функції контролінга визначаються метою створення цієї системи. Вони поділяються на основні та спеціальні.

До основних функцій належить:

• планування процесів господарської діяльності (логістика, виробництво, збут, інвестування). Для процесу плануван­ня створюється нормативно-довідкова база, визначаються обсяг і структура необхідної інформації, розробляються методики складання планів за часом та змістом;

• облік показників контролінга на основі методів і критері­їв оцінки діяльності підприємства та його структурних підрозділів. Для цього визначаються потреби системи управління в необхідній інформації, розробляється система показників контролінга та звітні форми для збору та обробки даних;

• аналіз тенденцій, відхилень від прогнозованих показників. Для аналізу визначаються контрольовані показники за часом та змістом, знаходяться відхилення методом порів­няння фактичних та прогнозованих даних, фактори впли­ву на відхилення, дається оцінка та інтерпретація відхи­лень, систематизуються дані з метою виявлення позитив­них і негативних тенденцій у роботи підприємства.

До спеціальних функцій належать:

• інформаційно-аналітичне забезпечення, метою якого є розробка інформаційної системи, стандартизація докумен­тів і регістрів обліку, комунікаційних зв'язків, органі­зація збору і обробки даних контролінга. Розробка інстру­ментарію для планування, контролю, аналізу та прийнят­тя рішень, забезпечення менеджерів інформацією (обсяг, зміст, форми, терміни, час подання);

• моніторинг зовнішнього середовища, в якому функціонує підприємство. До цієї функції входить збір і аналіз даних про ринки (сировини, праці, капіталу, товару), кон'юнк­тура ринку, конкурентів, ціни, формування досьє на кон­курентів, огляди розвитку галузей, участь у виставках та ярмарках тощо.

Функції контролінга реалізуються завжди в реальних умовах діяльності підприємства, тому ступінь їх прояву та ефективність використання залежить від таких фак­торів як: масштаб організації; фінансовий стан; розуміння керівництвом важливості та корисності функ­цій контролінга; рівень диверсифікації виробництва; види діяльності; кваліфікація управлінського персоналу; рівень економічної роботи; місії, філософії бізнесу; загальної культури персоналу; інших факторів.

Інтегральною функцією контролінга є координація зусиль кожного підрозділу підприємства і відділу управ­лінської системи на досягнення цілей, які ставить перед собою підприємство у виробничій, фінансовій та управ­лінській діяльності.

Основні завдання контролінга полягають в тому, щоб реалізувати головну мету, принципи та функції на практиці.

В галузі планування завдання контролінга формулю­ють таким чином:

• створення нормативної бази для прогнозування розвит­ку фірми;

• сприяння розробникам стратегічних планів у визначен­ні цілей організації та напрямків розвитку;

• координація робіт з планування і складання бюджетів;

• участь у визначенні кількісних і якісних параметрів робо­ти підприємства на стратегічний період;

• узгодження проміжних цілей і планів та складання загальних стратегічних планів.

У галузі обліку завдання контролінга вимагають:

• створення сучасної системи інформаційного забезпечення та звітності задіяних у стратегічному процесі управління відповідальних осіб;

• визначення специфічних потреб менеджерів у необхідній інформації та звітності;

• періодичного подання інформації щодо відхилень фактич­них значень показників від планових;

• подання керівництву підприємства звітів з поясненням факторів, що спричинили відхилення;

• аналіз відхилень та обговорення із зацікавленими особами.

В галузі інформаційно-аналітичного контролінга не­обхідно:

• розробити архітектуру інформаційної структури;

• відібрати показники, носії інформації та канали їх передачі;

• визначити контрольні точки господарської та фінансової діяльності;

• скласти схему збору і систематизації найбільш значи­мих даних для прийняття рішень;

• розробити інструментарій для планування, обліку, конт­ролю, аналізу і прийняття рішень;

• консультувати, менеджерів з питань функціонування системи контролінга.

Основними завданнями контролінга є:

• ліквідація проблемних зон, які визначаються на основі даних планування, обліку (інформації), аналізу, конт­ролю і використання методів оперативного та страте­гічного менеджменту;

• орієнтація на отримання результату, для чого створю­ється система планування, збору інформації про вико­ристання ресурсів, аналізу та прийняття управлінських рішень.

Щоб система контролінга могла виконати свої завдан­ня, необхідно розробити концепцію управління господарсь­кою і фінансовою діяльністю, яка включає три основні блоки:

• визначення цілей підприємства - ідеальної мети, реальних цілей, стратегії розвитку. Ідеальна мета визначається філософією бізнесу та культурою фірми. Вона може бути сформульована лише добре підібраним корпусом високо­кваліфікованих, економічно грамотних менеджерів.

Реальні цілі визначаються прийомами щодо найраціональнішого використання ресурсів, формуванням портфе­ля замовлень, вивченням ринку та мотивів покупок тощо.

Стратегічне планування передбачає розробку мети та шляхів її досягнення на період 5-10 років;

• управління цілями - вимагає розробки показників - інди­каторів, які забезпечують пошук "вузьких місць", визна­чення результатів діяльності не лише фірми, а й струк­турних підрозділів, формування собівартості, ефективність використання основних засобів, матеріальних ресурсів, персоналу, ефективність процесів постачання, виробництва, збуту, маркетингу, науково-дослідної роботи тощо.

• досягнення цілей фірми характеризує продуктивність, платоспроможність, ділову активність, рентабельність, ліквідність, інноваційну діяльність підприємства. Особ­лива роль у досягненні результатів належить системі планування, обліку і аналізу показників фінансової діяль­ності, яка забезпечує існування та розвиток підприємства.

Стратегічний та оперативний контролінг. Сутність і порівняльна характеристика.

Треба чітко усвідомити, що контролінг як інформаційна підсистема стратегічного менеджменту по­в'язується виключно із стратегічним плануванням, облі­ком, аналізом і контролем.

Проте ряд авторів наукових розробок з контролінга активно пропагують не стратегічний контролінг, а опера­тивний. При цьому припускаються методологічної помил­ки, яка полягає в тому, що оперативний контролінг зводять до "координації процесів оперативного планування, конт­ролю, обліку і звітності на підприємстві при підтримці сучасної інформаційної системи". Під сучасною інформа­ційною системою автори вважають управлінський облік.

Інші автори вказують, що "Мета оперативного контро­лінга - створення системи управління рухом поточних цілей підприємства (що це таке? - М.П.), а також прий­няття своєчасних рішень з оптимізації співвідношення витрати - прибуток, а далі розкривається зміст управлінсь­кого обліку, як основи контролінга"

Точно таке ж визначення дається в посібнику Е.Уткіна та І.Маринюка.

Л.Сухарєва і С Петренко в роботі "Контролінг - основа управління бізнесом" дають таке визначення: "Сутність оперативного контролінга полягає у формуванні засобів і методів ефективного управління поточними цілями під­приємства, які можуть бути визнані як прибутковість і ліквідність". Далі вказують: "Якщо звернутися до теорії та практики німецьких підприємств, то можна відзначити, що найважливішою складовою контролінга є управлінсь­кий облік.

Склалася думка, що контролінг базується на управ­лінському обліку, хоча це не є абсолютною істиною і тільки шкодить розвитку теорії та практики контролінга.

Якщо звернутися до однієї з перших робіт в цій галузі науки - книги Р.Манна та Е. Майера "Контролінг для початківців", яка вийшла в 1992 р., то у передмові до російського перекладу, написаній проф. В.Б. Івашкевичем, зазначено, що "Спочатку під контролінгом вбача­лась сукупність задач у сфері обліку і фінансів, а конт­ролером був головний бухгалтер...

В даний час контролінг можна визначити як систему управління досягненням кінцевих цілей і результатів діяльності фірми, тобто в економічному відношенні як систему управління прибутком підприємства".

Автори вищезазначених книг, очевидно, сприйняли за абсолютну істину думку проф. В.Б. Івашкевича, який висловив свої міркування щодо контролінга, а не цитує німецьких авторів.

Насправді логіку контролінга можна зрозуміти, якщо уважно вивчити книгу Е.Майера "Контролінг як система мислення й управління", яка видана у 1993 році.

Так на схемі взаємозв'язку оперативного і стратегіч­ного контролінга і маркетингу видно, що таке оператив­ний контролінг і стратегічний контролінг.

З рис. видно, що в оперативному контролінгу відстежуються не поточні плани, а хід досягнення май­бутніх цілей (стратегічних). Якщо горизонт стратегіч­ного планування не перевищує трьох років, то прийнято вважати, що оперативних методів управління (плануван­ня, інформація, аналіз, управління і контроль) достатньо, щоб контролювати роботу і досягти мети шляхом збору даних за короткі інтервали (місяць чи квартал). Доцільно збирати дані за короткі проміжки (місяць) з метою швид­кого реагування на відхилення від цілей, що цілком зна­ходиться у сфері управлінського обліку.

Якщо часовий горизонт планування перевищує три роки, то треба використовувати спеціально сконструйовану інформаційну сис­тему контролінга, в яку може входити управлінський облік як складової інформаційної системи контролінга. Управлінський облік забезпечує дані для оперативного контролінга. Порівнюються при цьому не планові та фак­тичні дані, а фактично досягнутий рівень значень еко­номічних показників з прогнозованими. Зазначаються кумулятивні відхилення та відхилення у часовому розрізі.

Лише у випадку порівняння річних ре­зультатів роботи підприємства з даними часового горизонту планування більше одного року (як правило 2-3 роки) може йти мова про оперативний контролінг у розумінні того, що здійснюється перевірка досягнення довгостроко­вих цілей. Така методика дозволяє відслідковувати від­хилення, реагувати на них і розробити заходи щодо досяг­нення цілей та їх своєчасного коригування.

Якщо не вважати термінологію науки важливим еле­ментом у конструюванні теорії контролінга, то надалі може закріпитися думка про те, що оперативний контро­лінг й управлінський облік поняття тотожні, хоча це не так. По-перше, управлінський облік пов'язаний з опера­ційним менеджментом, фінансовий облік - з тактичним (фінансовий менеджмент), а контролінг - із стратегічним. У кожної підсистеми інформаційної системи - фінансового й управлінського обліку та контролінга є своя сфера за­стосування, межі, предмет, методи, об'єкти, організація, методологія, термінологія та інші атрибути науки.