5. Предмет, об’єкти контролінгу

Предметом контролінга є мікроекономічні процеси та явища на підприємстві, що характеризуються певними показниками - індикаторами в їх динаміці та макроекономічні процеси в країні, які безпосередньо вплива­ють на економіку підприємства.

Для контролінга важливим є врахування змін як внутрішнього, так і зовнішнього середовища, на відміну від фінансового обліку, який відстежує в основному внут­рішні зміни в господарській діяльності та управлінського, який враховує зміни всередині системи спостереження і лише в певній мірі за її межами.

До предмету контролінга належать такі елементи:

• формування системи показників стратегічного планування (визначення програми розвитку підприємства, складання бюджетів);

• розробка системи інформаційного забезпечення стратегіч­ного менеджменту;

• збір даних з центрів відстеження за допомогою звітності;

• виявлення відхилень та факторів негативного впливу на розвиток підприємства;

• складання звітів для менеджменту;

• розробка пропозицій щодо ліквідації проблемних зон.

Об'єктами контролінга є фактори виробництва, проце­си, показники ефективності їх використання та організа­ції, потенціал підприємства (чисельність, основні засоби, потужність, обсяг виробництва і збуту тощо), а також показники фінансового стану у порівнянні з прогнозо­ваними.

Об'єктами контролінга виступають:

• ресурси підприємства (матеріальні, засоби підприємства, персонал, інформаційні);

• господарські процеси (інвестиційна діяльність, постачан­ня, виробництво, збут, науково-дослідні і експеримен­тальні роботи);

• фінансова діяльність підприємства;

• показники ефективності роботи підприємства.

По кожній з груп об'єктів контролінга визначаються конкретні об'єкти з визначенням системи показників, за якими планується, обліковується, аналізується та конт­ролюється певний аспект функціонування підприємства.

6. Методи контролінгу

Контролінг, як окрема наука, має свої методи до­слідження:

загальнометодологічні; загальнонаукові; специфічні.

До загальнометодологічних методів відносяться такі, які характерні для будь-якої науки: спостереження, порівняння, аналіз, синтез, систематизація, історія розвитку, виявлення закономірностей, прогнозування та ін.

До загальнонаукових методів відносяться методи до­сліджень окремих систем: планування, обліку, аналізу, управління, статистики, кібернетики, інформатики. Вра­ховуючи складність системи контролінга, його предмет вивчається арсеналом способів і прийомів тих наук, які пов'язані з вказаною системою.

Зміст специфічних методів контролінга треба розкрити ґрунтовніше, адже в економічній літературі вони майже не висвітлені. На нашу думку, контролінг передбачає використання моделювання процесів та явищ і на цій основі визначає конкретні завдання системи.

Деталізуючи процес планування, обліку, аналізу та управління, розробляється матриця використання ресур­сів фірми (табл. 1.6).

На підставі матриці, що наведена у табл. 1.6, можна конкретно визначити план витрачання за кожним видом ресурсів на відповідні процеси (постачання, виробництво, збут, формування собівартості тощо), розробити форми звітності, її періодичність, список користувачів інформа­ції, терміни обробки фактичної інформації та ін.

Для контролінга використовується різноманітна ін­формація фінансового та управлінського обліку, на під­ставі якої визначається ефективність використання ресур­сів, хід протікання господарських процесів, формування прибутку, показники фінансового стану. Відбір показни­ків визначається менеджерами на основі спеціальних досліджень.