1 Такі означення іноді ще називають контекстуальними. На противагу їм усі інші типи означень називають постійними.

2 До речі, у країнах Заходу навчальні видання майже завжди мають такі словники.

Індуктивні означення полягають у тому, що в дефінієнсі задають операції, які дозволено виконувати над множиною базових елементів, а далі кажуть, що будь-який елемент, утворений у такий спосіб, називають таким терміном (словом).

Приклад. Нехай існує алфавіт, що складається з 33 літер (А, Б, В...Я), а також множина операцій (об'єднання літер у ланцюжки з 2, 3, 4 ... п літер), які можна виконувати над цими літерами. Тоді кожен ланцюжок літер, отриманий з такого алфавіту на основі цих правил, а також кожну окрему літеру будемо визначати як слово.

Остенсивні означення полягають у тому, що реципієнтові демонструють об'єкт і зазначають, що далі цей об'єкт називатимуть певним терміном (словом).

Приклад. У радіо- і телепередачах остенсивне означення використовують, коли представляють учасників передачі, у друкованих повідомленнях, — коли щось означають за допомогою малюнка тощо. В усіх цих випадках дефінієндумом, як правило, є прізвище дійової особи, а дефінієнсом — її голос (для радіо), зовнішній вигляд (для телебачення) чи фотопортрет (для газети).

Серед квазіозначень виділяють такі їх види:

У перелічувальному квазіозначенні в дефінієнсі перелічують усі об'єкти, які входять удефінієндум.

Приклад. Арабські цифри — це множина таких знаків: 0,1,2,3,4,5,6,7,8,9.

В описовому квазіозначенні в дефінієнсі перелічують суттєві та несуттєві ознаки об'єкта, який означають.

Приклад. Сироїжка їстівна має шапку 5—10 см у діаметрі, напівкуляста, опукло-, згодом плоско- або увігнуто-розпростерта, шільном'ясиста, сірувато-червонувата або сірувато-рожево-коричнювата, найчастіше з лілуватим відтінком, часом у центрі рудувато-оливкувата, з тонким, гладеньким краєм, гола, клейкувата, при висиханні матова. Шкірка знімається. Пластинки вузькі, білі. Спорова маса біла. Ніжка коротша за діаметр шапки, біла, зрідка рожевувата, щільна, тверда, донизу трохи звужена і часом рудувата. М'якуш білий, щільний, солодкий, при розрізуванні не міняється або трохи рудіє, з приємним запахом. Добрий їстівний гриб.

У порівняльних квазіозначеннях у дефінієнсі називають об'єкт, аналогічний до зафіксованого в дефінієндумі, а далі перелічують його відмінні ознаки.

Приклад. Марс — це, як і Земля, планета Сонячної системи, що має атмосферу, відмінну від земної.

Характеристичні квазіозначення перелічують у дефінієнсі лише істотні ознаки об'єкта, які дають змогу однозначно вважати означуваний об'єкт належним до певного класу об'єктів чи ні.

Приклад. Операційна система — це така програма, яка керує роботою всіх пристроїв комп'ютера, забезпечує спілкування користувача з комп'ютером, реалізує операції введення / виведення інформації, забезпечує роботу з файлами, розподіляє ресурси комп'ютера між різними задачами та різними користувачами й забезпечує можливість роботи в мережі.

Пояснювальні квазіозначення описують певні ознаки об'єкта. При цьому опис можуть обмежувати лише частиною суттєвих ознак.

Приклад. Боровик — гриб, що має коричневу шапочку.

Скажемо також про неповні означення. їх особливістю є те, що в них не вказують на видову відмінність. Такі означення, хоча й порушують логічні норми (див. розділ 12.1.3), все ж використовують для реципієнтів із обмеженим запасом знань, наприклад, дітей.

Приклад. Олень — це лісова тварина.

Із квазіозначеннями та неповними означеннями не слід плутати псевдоозначення. До їх числа належать висловлювання на зразок: архітектура — це застигла музика; бідність — матір винахідливості; книга — джерело знань; матерія — об'єктивна реальність. Часто псевдоозначення можуть бути просто художніми порівняннями чи метафорами.