5.8. Повідомлення як елемент потоку повідомлень

Реципієнти, які користуються послугами ЗМІ, отримують не одне, а цілий потік повідомлень — друковану продукцію, повідомлення електронних ЗМІ (радіо й теле­бачення), комп'ютерні видання. Із позицій такого потоку кожне окреме повідомлення виступає як один неподільний продукт.

Основною характеристикою потоку видавничої продукції виступає така величина як потужність потоку, тобто кількість повідомлень, що надходять до реципієнта за одиницю часу. Чим більша потужність потоку, тим важче реципієнтові вибрати реле-вантні¹ повідомлення. У зв'язку з цим ЗМІ доречно проводити структуризацію потоків повідомлень (наприклад, за окремими темами, рубрикуючи їх).

При надходженні до реципієнта одночасно кількох (у загальному випадку — невизначеної кількості) потоків різної потужності відбувається розсіювання релевантних повідомлень. Воно відбувається згідно з законом, який встановив С. Бредфорд², а далі його уточнили інші дослідники. Цей закон формулюють таким чином:

Т : Т; : Т'= 1 : п : п\

х їх Зх '

1 Релевантним називають таке повідомлення, що відповідає інформаційним потребам реципієнта.

2 Солтон Дж. Динамические библиотечно-информационньїе системьі. М.: Мир, 1979. С.187.

3 Каналом може виступати, для прикладу, журнал, газета тощо.

⁴ Наближено п = 10.

де Т_х — число каналів³, які мають х релевантних повідомлень; Т_2х — число каналів, які мають 2х релевантних повідомлень; Т_3х — число каналів, які мають Зх релевантних повідомлень; п — будь-яке число⁴, залежне від величини, вибраної для х.

НОРМАТИВНА БАЗА РЕДАГУВАННЯ

6.1. Поняття редакційної норми

Поняття норми. Будь-яке повідомлення можна передати безконечною кількістю способів. При цьому їх будують, використовуючи певні параметри, списки, шаблони, структури (моделі) та положення. Проте кожне суспільство накладає на повідомлення певні конвенційні обмеження (на мову, композицію, стиль і т. п.). Та й реципієнт сприймає його найефективніше тоді, коли воно має строго визначену одну чи кілька можливих варіантів форми, тобто особливості сприйняття реципієнта також накладають на повідом­лення обмеження. Таким чином, внаслідок наявності перелічених обмежень з усієї безконечної множини варіантів залишають лише якусь мінімальну їх кількість. Ця мінімальна кількість повідомлень є оптимальною. Такі оптимальні варіанти повідомлень вважають нормативними і з них виділяють самі норми. Норма — це параметр, список, шаблон, структура (модель) чи положення, які в оптимальних повідомленнях служать для вираження компонентів їх структури^.

Структура норм. Ще зовсім недавно вважали, що завдання науки — описувати лише те, що є, а не те, що повинно бути. Проте після створення апарату деонтичної логіки та логіки норм така ситуація змінилася. Норми стали рівноправними об'єктами науки.

Як і будь-які інші, норми редагування мають структуру², в яку входить:

¹ Крім норм, прийнятих суспільством за оптимальні, у нормативну базу можуть входити й неопти­мальні індивідуальні норми. Прикладом може виступати норма однієї газети західного регіону України писати всі повідомлення галицькою говіркою.