18.1.5. Системи автоматизації видавничої діяльності

Розглянемо можливість автоматизації процедур, що належать до видавничої діяльності (їх перелік та особливості проведення див. у розділах 1.6 і 17.3.1).

Для формування і збереження "портфеля" повідомлень, іншими словами, видавничої бази даних (БД), можуть бути використані системи керування базами даних (СКБД). їх застосування дасть можливість реалізувати у видавничій БД сортування повідомлень за всіма потрібними параметрами (джерелом надходження, авторами, обсягом, типом ін­формації, часом надходження тощо), здійснювати їх пошук, отримувати всі потрібні статистичні дані і т. д. До СКБД, що здатні забезпечити реалізацію вказаних функцій, можна зарахувати (1ВА8Е, РохРго, Рагасіох та ін.

Особливо зручно зберігати повідомлення у вигляді БД у періодичних ЗМІ, де пові­домлення мають малий обсяг, проте їх кількість є великою. Крім того, СКБД зможе частково полегшити і добір повідомлень для конкретного видання, оскільки в СКБД можуть бути закладені функції визначення кількості нової інформації в повідомленнях.

За допомогою СКБД елементарно просто розв'язати ще кілька операцій, які нале­жать до видавничої діяльності. По-перше, це рецензування повідомлень (для його комп'ю­теризації формалізовані рецензії треба лише подати у вигляді множини полів, які через Інтернет слід заповнити рецензентам). По-друге, це визначення накладів видань (збору замовлень на видання). Така СКБД зможе самостійно пропонувати людині-редакторові проект експертного рішення щодо публікування повідомлення.

СКБД дають ЗМІ можливість утворювати електронні архіви опублікованих видань, тобто банки видань (БВ). Проте чи потрібні вони ЗМІ³⁵? Аналіз можливостей використання таких БВ показує, що їх можна використовувати для кількох цілей:

а) перевидання авторських оригіналів без їх повторного набирання (з можливістю зміни поліграфічних параметрів видання);

б) отримання різноманітних довідок у власних БВ (особливо це потрібно газетним виданням);

в) конвертування видань, підготованих для публікування на папері, у формати комп'ютерних видань, і їх розповсюдження серед читачів через канали Інтернет (на певних, наприклад комерційних, умовах);

г) передача комп'ютерних видань до бібліотек для читачів (так само на певних умовах). Окрім вигоди для самих ЗМІ, утворення таких архівних БВ в межах кожної країни

дає їй можливість утворювати на цій основі державні фонди канонізованих текстів видань (законодавчих, релігійних, літературної чи наукової класики тощо), передавати їх на певних умовах іншим ЗМІ для перевидання, а також надавати на певних умовах бібліотекам чи органам науково-технічної інформації для їх централізованого розповсюдження в межах усієї держави³⁶. Незважаючи на необхідність істотних разових капітальних витрат, це сприятиме значному скороченню непродуктивних витрат праці, і, таким чином, економії фінансових ресурсів на державному рівні.

У наш час можуть бути автоматизовані також операції інформаційного пошуку літератури та даних. Це стало можливим завдяки наявності в Інтернет загальнодоступних електронних бібліотек, особливо зарубіжних, та наявності пошукових систем загально­доступного користування. Отже, сидячи за власним робочим столом, редактор може через Інтернет отримувати енциклопедичні довідки, контролювати правильність бібліо­графічних посилань і достовірність цитування. Ці приклади свідчать, що найближчим часом Інтернет матиме для розвитку ЗМІ першочергове значення.

Для автоматизації цілої низки інших функцій ВД можуть бути використані авто­матизовані системи керування (АСК). В АСК доступна автоматизація операцій планування та взаємоузгодження річних, квартальних і місячних планів (у повному обсязі), а також частково — укладання авторських угод (на основі готових шаблонів, записаних у пам'яті АСК, та з можливістю підрахунку розміру авторського гонорару). Автомати­зація задач цього класу вже має давно розроблені й багаторазово перевірені методи свого розв'язання.

За наявності СР частково може бути автоматизована й підготовка до редагування (добір потрібної множини норм, їх настроювання на конкретну читацьку аудиторію тощо). Зокрема, за допомогою ТП можна здійснювати облік інформації про рукопис та його

набирання (прізвища автора рукопису, операторів набору, редактора; ключові слова; кількісні характеристики рукопису—довжина в знаках, словах, рядках, абзацах, сторінках, розділах; коментарі, назва редакції, дата отримання рукопису тощо).

У ВД є й такі операції та процедури, автоматизація яких неможлива, наприклад, планування рекламної кампанії та ін.