Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
партико стилістика.doc
Скачиваний:
611
Добавлен:
09.02.2016
Размер:
3.96 Mб
Скачать

3.4.3. Комп'ютерне редагування

Хоча етап комп'ютерного редагування почався в 90-х роках XX ст., його передвісники з'явилися значно раніше. Ще в кінці 50-х — на початку 60-х років російські вчені вперше висловили думку про те, що редагування можна автоматизувати. Суть такої автоматизації вбачалася в тому, що «"не зовсім правильна" ... мова буде перекладена на "зовсім правильну"»6. Пізніше (в 60-х — 80-х роках) у рамках досліджень у галузі комп'ютерної лінгвістики було розроблено програми, що давали змогу автоматизувати деякі процеси редагування.

1 Сикорский н. М. Тсория и практика редактирования. 2-е изд. М.: Вьісшая школа, 1980.

2 Западов А. От рукописи к печатной странице: О мастсрствс редактора. 2-е изд. М.: Сов. писатсль, 1982; Аврамснко И. Ф. Должность или призванис?: Размьішлсния издатсля. М.: Книга, 1988; Вазксіїс Р. К., 8і550г5 ). 2., Вгоокз В. 3. ТЬс АП оГ ЕсШіп£. 5-іЬ са\ 1^с\¥ Уогк, Ьопсіоп: Мастіїїап РиЬ1І5піп£ Сотрапу, Соїііег Мастіїїап РиЬІізНсгз, 1993.

3 Сснксвич М. П., Фсллср М. Д. Литсратурнос редактированис: Лингвостилистичсскис основьі. М., 1968; Фсллср М. Д. Зффсктивность сообщения и литературньїй аспект редактирования. Л.: Изд-во при Львов. ун-тс обьсдинснис "Вища школа", 1978.

4 Бсрсжной А. Ф. В. И. Лснин — публицист и редактор. М., 1975; Западов А. В. Мьісль и слово: Из наблюдений над литературной работой В. И. Лснина. 3-е изд. М., 1977; Карпинский В. А. Ленин как редатор. М., 1978.

5 Абдуплин Р. Г. К опредслению понятия "редактированис" // Книга. Исслсдования и материальї. Сб. 37. М.: Книга, 1978. С. 39—41.

6 Панов Д. Ю. Автоматичсский перевод. М: Изд-во АН СССР, 1958; Иванов В. В. Нскоторьіс вопросьі машинного перевода в СССР. М., 1961.


Із кінця 80-х років у ЗМІ за допомогою комп'ютерів почали здійснювати автоматичний контроль орфографічної правильності тексту, контроль складності, контроль стилістичних характеристик лексики, частковий контроль синтаксису й пунктуації, автоматичне виправлення (в режимі діалогу) орфографічних помилок1.

Можливість виконання на комп'ютері деяких процесів редагування й усвідомлення можливості часткової заміни людини-редактора комп'ютером змусила дослідників переосмислити саму суть процесу редагування. Зокрема, виявилося вкрай важливим детально, крок за кроком, описати хоча б основні процедури, що їх виконує під час опрацювання тексту редактор, і скласти їх алгоритм (далі такий алгоритм може бути закодований будь-якою мовою програмування, трансльований і виконаний на комп'ютері). Такий алгоритмічний опис роботи редактора—це кібернетична модель його виробничої діяльності. Таким чином, виникла об'єктивна потреба описувати редагування методами точних наук, а, отже, воно стало об'єктом математичного моделювання.

Сучасна класична едитологія ще мало готова до моделювання редагування методами точних наук. Адже цей період лише розпочався. Гадаємо, що розв'язання задач моде­лювання лежатиме на перетині багатьох як гуманітарних, так і точних наук.

Одну з вирішальних ролей у моделюванні редагування повинна відіграти така складова частина сучасного мовознавства як комп'ютерна лінгвістика.