52.Перспективи фінансової діяльності тнк у контексті сучасних тенденцій глобалізації.

Однією з основних ознак глобалізації є транснаціоналізація – найбільш істотний елемент, що забезпечує єдність функціонування світової економіки. У процесі її розвитку виникло таке інституціональне утворення як транснаціональні корпорації (ТНК). Вони разом із ТНБ, найкрупнішими логістичними посередниками є творцями і провідниками товарно – матеріальних, фінансових, інформаційних та інших потоків ресурсів, що сприяє зростанню масштабів і об’ємів міжнародних фінансово – кредитних операцій, збільшенню кількості суб’єктів валютно – фінансових відносин і в, цілому, визначають розвиток світового господарства. По оцінкам експертів середньорічний об’єм міжнародних фінансових операцій в 10 – 15 разів перевищує масштаби світової торгівлі, тобто досягає приблизно 150 трлн. доларів США.

Специфіка діяльності ТНК полягає в створенні й розширенні закордонних і дочірніх підприємств і встановленні контролю над їхньою діяльністю. Інвестиції за кордоном стають можливими, якщо:

а) Окремі капітали в процесі концентрації й централізації досягають таких масштабів, що вони можуть ризикувати і мати витрати пускового періоду, пов’язані зі створенням нових виробничих одиниць за кордоном. Сюди належать специфічні можливості фінансування монополій, можливості, які породжуються переплетенням виробничого й банківського капіталу, закони й приписання в країні, що вивозить капітал і країні, яка ввозить його, які стимулюють інвестиції, здійснювані за кордоном;

б) Є міжнародні інститути в господарських, валютних, торговельній сферах і області податкової політики, які роблять рентабельним у тривалій перспективі переміщення виробництва за кордон і пов’язані з ними операції фінансового характеру (наприклад, переведення прибутків);

в) Рівень розвитку міжнародної системи комунікацій забезпечує обмін товарів і координаційних дій між материнським і дочірнім компаніями;

г) Країни, куди надходять інвестиції, створюють інституціональні рамки, що забезпечують функціонування виробництва, і надають свої ринки для товарів цього виробництва.

53.Перспективні сценарії глобального розвитку.

Комплекс найгостріших глобальних проблем у нещодавньому минулому був пов’язаний з існуванням загрози ядерної війни між наддержавами, яка могла стати катастрофою для всього людства. Зараз такої загрози не існує, але фатальною загрозою існуванню системи міжнародних відносин залишається можливість тотального ядерного конфлікту, міжнародний тероризм. Запобігання ядерної війни було спільною проблемою для попередньої системи, воно залишається головним і для системи майбутньої.

Продовжує зростати гострота багатьох глобальних проблем. Нерівномірність розвитку Півдня і Півночі закладає характер конфліктності у систему, загрожує втратою нею динамічної стабільності. Ця конфліктна нерівномірність є особливо небезпечною в умовах набуття багатьма державами Півдня ядерного статусу.

Розв’язання глобальних проблем вимагає здійснення світовим співтовариством цілеспрямованої узгодженої політичної стратегії.

Таким чином, виокремимо кілька можливих сценаріїв майбутнього.

Перший передбачає американську гегемонію, хоча, як відомо, гегемонія – це позиція, яку дуже складно утримати.

Другий сценарій передбачає перехід монополярного світу в біполярний, виходячи з можливості появи у США глобально значущих конкурентів, перш за все Китаю або ЄС, чи формування передбачених чи несподіваних коаліцій.

Третій сценарій – це встановлення багатополярного світу. Відбувається складна взаємодія багатьох сил, світова історія буде являти собою поєднання мирних періодів та конфліктних ситуацій, конкуренцію за зони впливу.

Наступний сценарій передбачає паралельне існування кількох цивілізацій, які являтимуть собою самодостатні та самостійні центри світового розвитку.

Далі ставимо сценарій, який відстоює апокаліптичне бачення світу, міжнародні катаклізми, силове вирішення геополітичних, економічних, культурно-цивілізаційних протиріч.

Також можливо виділити такі сценарії:

«культурного імперіалізму» (передбачає глобальну гомогенізацію, тобто культурну уніфікацію, копіювання всіма країнами західного способу життя, розбудови уніполярного світу під егідою «світового уряду»);

«периферійної корупції» (передбачає розпад західної цивілізації та створення «культурного смітника» на його окраїнах);

«мозаїчних культур» (передбачає виникнення світу захищених, замкнених, конкуруючих і ворогуючих культур);

«егалітарного світу» (передбачає створення світу «відкритих» країн «всезагального добробуту», активний культурний обмін між ними).

Інший підхід до виділення сценаріїв майбутнього будови описані в проекті «Карта глобального майбутнього», розробленому Національною радою з розвідки США.

Згідно зі сценарієм «Давоський мир», у 2020 році в глобальній економіці впевнено домінують Китай та Індія. Темпи їхнього економічного зростання давно перевищили європейські показники й стрімко наздоганяють американські. Китай та Індія також досягли успіхів в освоєнні наукомістких технологій, збільшили свій політичний вплив і військову міць. При цьому всі країни світу, зокрема і нові лідери, продовжують грати за правилами, написаними на Заході.

Сценарій «Pax Americana» у же самою назвою залишає лідерство за США, які змогли відновити політичну єдність із Європою і «приборкати» держави Близького Сходу. Проте в обмін на домінування США дістають тягар відповідальності за світову безпеку і зростання невдоволення з боку бідних країн і таких, що розвиваються Третій сценарій, «Новий халіфат», найбільш «апокаліпсичний» для Заходу – у світі майбутнього панує транснаціональне теократичне співтовариство. До його виникнення призвів технологічний і інформаційний прогрес ісламських країн при збереженні ними традиційних цінностей, що заглиблює їхній конфлікт з країнами Заходу. Даний сценарій означає повернення до неофеодалізму і антагоністичний американському проекту, – звідси неминучість непримиренної боротьби між ними. Примітно, що під час реалізації даного сценарію багато споконвічно неісламських країн, наприклад Росія, теж стали б частиною халіфату.

Сценарій «Спіраль страху» найменш сприятливий для сучасної світової системи і насамперед – для країн «золотого мільярда». Він припускає безконтрольне поширення зброї масового знищення, глобальний економічний колапс, крах сучас них міжнародних інститутів і міжнародної системи. Цікаво, що такий розвиток подій аж ніяк не відміняє глобалізацію, але відбуватися вона буде в найпримітивніших формах «перерозподілу награбованого». Проте з усіх інших поглядів «Спіраль страху» знаменуватиме с обою безумовний кінець західної цивілізації.