2.4. Оформлення результатів перевірок органів дпс

Результати документальних перевірок щодо додержання податкового та валютного законодавства посадовими особами органів ДПС, які брали участь в їх проведенні, оформляються актом. У випадку коли внаслідок перевірки не було встановлено порушення податкового та валютного законодавства (такі випадки надто рідкі, оскільки, по-перше, кожному перевіряючому встановлений його особистий план донарахування коштів до бюджету, а по-друге, навіть незначна сума донарахувань за результатами проведеної перевірки, не кажучи вже про "нульовий" акт, загрожує перевіряючому попасти у немилість податкового керівництва) факт проведення перевірки оформляється довідкою.

Форми акта та довідки наведено у додатках до наказу ДПАУ від 01.06.98 р. № 266. Акт документальної перевірки містить систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень платником податків норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання ним законних вимог посадових осіб податкових органів (ненадання документів і даних, необхідних для обчислення і сплати податків, недопущення перевіряючих на територію або у приміщення платника податків тощо). Факти порушень податкового та валютного законодавства повинні бути викладені в акті документальної перевірки ясно, об'єктивно, повно, з посиланням на докази, зафіксовані у податкових, бухгалтерських регістрах, достовірно підтверджуючі наявність відмічених фактів. До доказів, які використовуються для підтвердження встановлених перевіркою фактів податкових порушень, відносяться:

— письмові докази (первинні документи, звіти, розрахунки та інші документи, в яких викладено або засвідчено обставини, які мають значення для правильного прийняття рішення за результатами перевірки);

— оформлені в письмовій формі пояснення посадових осіб та інших працівників підприємства, що перевіряється;

— письмові висновки фахівців, залучених до проведення перевірки;

— речові докази (документи, товари або інше майно, що були безпосередніми об'єктами порушення податкового законодавства, документи та засоби ідентифікації, використані для здійснення даного порушення, інші предмети). Речові докази повинні додаватися до акта перевірки. Якщо з будь-яких причин вони не можуть бути додані до акта, перевіряючими складається довідка довільної форми, завірена керівником або головним бухгалтером підприємства, яка містить докладний опис цих предметів, інформацію про місце їх перебування. Дана довідка додається до акта перевірки.

Не допускається в акті документальної перевірки, інших матеріалах та довідках, розрахунках різного роду виправлення цифрових показників, дат та інших даних. Акт документальної перевірки складається, як правило, удвох примірниках. При встановленні податковим органом фактів ухилення платника податків від сплати податків у значних і великих розмірах або порушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх роз­слідування не належить до компетенції податкової міліції, акт перевірки складається у трьох примірниках.

Інформація, яка міститься в акті документальної перевірки, не підлягає розголошенню податковими органами та їх співробітниками, а також передачі до інших органів, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством.

Датою початку перевірки є дата подання керівнику (іншій посадовій особі підприємства, що виконує обов'язки керівника) посвідчення (наказу, розпорядження) на проведення документальної перевірки, а датою закінчення перевірки — дата підписання акта документальної перевірки посадовими особами, які проводили перевірку. Вона ж вважається офіційною датою проведення акта перевірки.

За кожним зазначеним у акті фактом порушення податкового та валютного законодавства перевіряючі повинні: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні статті й пункти законодавчих та інших нормативних актів, які порушені платником податків; спосіб його здійснення, період (місяць) фінансово-господарської діяльності платника податків, до якого дане порушення належить; зазначити первинний документ податкового та бухгалтерського обліку, бухгалтерські проводки відображення відповідних операцій у регістрах податкового і бухгалтерського обліку та інші докази, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Документи, які свідчать про заниження прибутку (доходу) або іншихоб'єктів оподаткування, відповідно до встановленого порядку підлягають вилученню у підприємств (із залишенням копій), про що в акті робиться запис про прийняття постанови про вилучення документів.

Не допускається включення до акта перевірки різного роду висновків, пропозицій і не підтверджених даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючого (перевіряючих), які не мають обгрунтованих доказів, а також юридичної кваліфікації (оцінки) дій посадових осіб під­приємства (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення" тощо). У акті слід відобразити всі істотні обставини, що належать до виявлених порушень, наприклад, інформацію про джерела оплати зроблених витрат, ринки придбання та збуту продукції (робіт, послуг), правильність і повноту відображення фінансово-господарських операцій в обліку. За встановленими фактами порушень податкового законодавства зазначаються (з розбивкою зароками, періодами):

— суми заниженого (завищеного(')) прибутку (доходу);

— суми занижених податків і платежів до бюджету (з розбивкою за звітними податковими періодами та первинними термінами сплати);

— суми зайво(!) нарахованих податків і платежів до бюджету (з розбивкою за звітними податковими періодами);

— суми, визначені за порушення вимог валютного законодавства.

У акті не допускається визначення виду та розміру фінансових санкцій за виявлені порушення. Якщо у ході перевірки виявлено відсутність на підприємстві належного обліку об'єктів оподаткування, що унеможливлює обчислення податкових зобов'язань, у підсумкову частину акта може бути включено вказівку платнику податків про відновлення обліку у встановлений термін (як правило, один місяць). До акта документальної перевірки додаються різні довідкові, розрахункові документи, пояснення посадових осіб підприємства щодо розбіжностей, які виникли у ході перевірки та викладені в акті, інші матеріали, що підтверджують наявність фактів податкових та валютних порушень та інших обставин, які мають значення для правильного прийняття рішення за результатами перевірки. За наявності у діях платника податків ознак злочину, до акта перевірки додатково додаються пояснення посадових осіб платника податків за фактами виявлених порушень податкового законодавства. У той же час у разі встановлення перевіркою завищення бази оподаткування і завищення розмірів податків та інших платежів, перерахованих до бюджетів різного рівня, слід зажадати відображення зазначеного в акті перевірки, що податківці роблять дуже неохоче.

Акт документальної перевірки підписується посадовими особами державного податкового органу та інших контролюючих органів, які здійснювали перевірку, та керівником і головним бухгалтером підприємства. У разі незгоди з фактами, викладеними в акті, посадові особи підприємства підписують акт із записом про заперечення, одночасно додаючи письмові пояснення і документ й (або їх копії), які підтверджують ці заперечення. При цьому зазначені особи можуть зробити запис про надання пояснень щодо своїх заперечень до акта в узгоджений з перевіряючими термін (із зазначенням цього терміну), який не повинен перевищувати трьох робочих днів з моменту підписання акта. Пояснення заперечень посадових осіб підприємства до акта документальної перевірки можуть бути оформлені як у вигляді запису на останній сторінці акта, зробленій безпосередньо після його підписання, так і у вигляді листа, який направляється до органу державної податкової служби в узгоджений термін. Зазначений лист повинен бути доданий до акта перевірки. У разі відмови керівника або головного бухгалтера підприємства, що перевіряється, від підписання акта перевірки службовими особами органу ДПС складається акт довільної форми, який підтверджує факт такої відмови, що передбачено Інструкцією.

Заперечення щодо акта документальної перевірки, як правило, розглядаються в присутності посадових осіб підприємства, яке перевіряється, проте у разі нез'явлення зазначених осіб після їх попереднього повідомлення про місце і час розгляду матеріалів, заперечення щодо акта документальної перевірки можуть бути розглянуті без їх присутності. Після підписання акта другий його примірник (з додатками) передається керівнику або головному бухгалтеру підприємства, що перевіряється. При відмові посадової особи підприємства від підпису, про це робиться відповідний запис у кінці акта, засвідчений підписами не менше двох свідків (які не можуть бути співробітниками перевіряючого органу та мати сімейні відносини з перевіряючими), з вказівкою їх прізвища, імені, по батькові, адреси місця проживання. При відсутності свідків акт перевірки повинен бути направлений платнику податків рекомендованим листом із поштовим повідомленням про одержання. У цьому випадку до першого примірника акта, який зберігається в ДПО, повинні бути додані документи, які підтверджують факт поштового відправлення та одержання акта адресатом (не одержано у зв'язку з відсутністю адресата у зазначеному ним місці).

Неправильно складений акт документальної перевірки, з узагальненнями типу "завищено валові витрати підприємства на ... тис. грн." без необхідної у таких випадках конкретики порушень може бути дуже вагомим аргументом для скасування вищим податковим органом або арбітражним судом рішення про застосування до перевіреного підприємства фінансових санкцій.

Керівники ДПО зобов'язані не пізніше десяти днів від дня складання акта перевірки (з моменту закінчення додаткової (зустрічної) перевірки або від дня одержання від вищого органу роз'яснень щодо поставленого запиту) ухвалити рішення про застосування до перевіреного підприємства встановлених законодавством заходів фінансової відповідальності за допущені порушення (за наявності підстав для прийняття такого рішення). Порядок застосування фінансових санкцій, форма та зміст рішень за результатами документальної перевірки, порядок вручення і виконання рішення визначено в Інструкції.

Рішення про застосування та стягнення фінансових санкцій за наслідками розгляду матеріалів перевірки приймає начальник органу державної податкової служби або його заступник (керівник, який розглядав матеріали перевірки) за встановленою формою у двох примірниках. Нумерація рішень провадиться в журналі, починаючи з першого номера, в межах календарного року. Після номера рішення через тире зазначаються індекс структурного підрозділу, працівник якого здійснював перевірку, ідентифікаційний код підприємства, установи, організації, громадянина-платника, а через дріб вказується реєстраційний номер вихідної кореспонденції'. Ведення журналу обліку прийнятих рішень про застосування фінансових санкцій покладається на структурний підрозділ (працівника), до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби.

Перший екземпляр рішення про застосування та стягнення фінансових санкцій вручається під розписку керівнику або головному бухгалтеру перевіреного підприємства, установи, організації, або громадянину - платнику податків, або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення, або передається іншим способом, який дозволяє зафіксувати дату його отримання (рішення вважається отриманим платником податку і у тому випадку, якщо особа, якій воно направлено, не знаходиться (не проживає) за вказаним місцезнаходженням (місцем проживання). Другий примірникрішення передається через керівника структурного підрозділу, працівник якого здійснював перевірку, начальнику управління (відділу) обліку та звітності для вчинення відповідних записів у картках особових рахунків платників податків, інших платежів чи внесків і здійснення контролю за надходженням сум донарахованих податків, інших платежів фінансових санкцій до бюджетів і державних цільових фондів. Працівник по обліку вчиняє записи у відповідних картках особових рахунків платників залежно від виду податку, іншого платежу чи внеску, за якими застосовано фінансові санкції, дотримуючись вимог Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативно-бухгалтерського обліку податків і неподаткових платежів, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 12травня 1994року№37.

Після повного надходження сум донарахованих податків, інших платежів фінансових санкцій до бюджету (державних цільових фондів) і на спеціальний рахунок органу державної податкової служби працівник по обліку вчиняє відповідні відмітки на рішенні (вказує назву документа, що підтверджує сплату, його дату, номер і суму) та передає рішення керівнику структурного підрозділу, в якому зберігається справа про оподаткування платника. Виконане рішення про застосування фінансових санкцій зберігається в справі по оподаткуванню даного платника разом з актом документальної перевірки, за наслідками розгляду якого воно було прийнято.

При скасуванні прийнятих рішень про застосування фінансових санкцій стягнуті суми фінансових санкцій підлягають поверненню з тих бюджетів, державних цільових фондів і спеціальних рахунків органів державної податкової служби, до яких вони надійшли, за умови, що не минув річний термін з дня їх надходження, крім випадків, коли законодавством передбачено інший порядок повернення зайво стягнутих коштів з підприємств, установ, організацій і громадян.

Розділ З

ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ

• 3.1. Передмова до розділу

Статтею 67 Конституції України чітко визначено обов'язок кожного громадянина України сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Але поряд з цим обов'язком платники податків - громадяни-підприємці наділені певними правами, які дозволяють цивілізовано спілкуватися з працівниками податкових органів: оскаржувати у разі незгоди їхні рішення щодо застосування фінансових санкцій та адміністративних стягнень, отримувати консультації з питань оподаткування, спілкуватися з керівними працівниками податкових органів різних рівнів тощо.

Перелік

законодавчих та нормативних актів, що регламентують права платників податків у взаємовідносинах з податковими органами

1. Конституція України (ст.40);

2. Закон України від 24.12.93 № 3813-ХІІ "Про внесення змін до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" зі змінами і доповненнями (статті 12, 13, 14, 25);

3. Указ Президента України від 23.07.98 № 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності";

4. Кодекс України про адміністративні правопорушення;

5. Інструкція про порядок застосування та стягнення фінансових санкцій органами державної податкової служби, затверджена наказом Мінфіну України та ДПА України від 20.04.95 за N 28 та зареєстрована в Мін'юсті України 06.05.95 N 127/663 (із змінами і доповненнями);

6. Положення про порядок розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затверджене наказом ДПА України від 03.03.98№93, зареєстроване в Мін'юсті України 17.03.98за№ 176/2616;

7. Інструкція про порядок вилучення посадовими особами органів державної податкової служби України у підприємств, установ та організацій документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та інших платежів, затверджена наказом ДПА України від 01.07.98 № 316;

8. Рекомендації щодо застосування адміністративних стягнень за порушення законодавства про оподаткування, розроблені Мінфіном України та Головною Державною податковою інспекцією 22.03.94 N 04-115/10-1018.

Зупинимося більш детально на порядку реалізації платниками податків наданих їм прав.

Прийом громадян посадовими особами податкових органів.

Розгляд письмових звернень

Особистий прийом відвідувачів проводить: керівник податкового органу, його заступники, керівники управлінь та відділів.

Дні та години прийому визначаються графіком, який затверджується керівником податкового органу (графік прийому вивішено на стенді загальної інформації в кожному податковому органі).

Керівний працівник під час особистого прийому відвідувачів розглядає питання по суті, надає відповідно до чинного законодавства обгрунтоване роз'яснення та забезпечує усунення помилок і порушень при їх наявності.

У тих випадках, коли для вирішення поставлених питань необхідно провести спеціальну перевірку, одержати додаткові матеріали або вжити інших заходів, відвідувачі повинні залишити письмову заяву.

Письмові заяви відвідувачів, що надійшли під час особистого прийому, передаються до загального відділу (канцелярії) разом із відповідними дорученнями, їх реєстрація та облік проводиться відповідно до встановленого порядку.

Письмові звернення громадян (пропозиції, заяви, скарги) розглядаються у відповідності до вимог Закону України від 02.10.96 N 393/ 96-ВР "Про звернення громадян".

У зверненні має бути зазначено: прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписане заявником (заявниками) із зазначенням дати.

Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями не пізніше, ніж через 10 днів після його надходження.

Якщо питання, порушені в одержаному зверненні, не входять до повноважень податкових органів, вони у термін, який не перевищує 5 днів від дня реєстрації, пересилаються відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

У разі, якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються. Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, авторство якого неможливо встановити, вважається анонімним і розгляду не підлягає.

Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного й того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також за умови звернення осіб, визначених недієздатними.

Звернення розглядаються та вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені питання неможливо, заступник керівника податкового органу у відповідності до розподілу функціональних обов'язків встановлює необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.

Пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) та скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються особисто керівником податкового органу, а за його відсутності - особою, яка виконує його обов'язки.

В державній податковій адміністрації України з 1 січня 1999 року працює громадська приймальна, де за встановленим графіком проводять прийом всі керівні працівники ДПА України (голова, його заступники, начальники управлінь). Прийом відвідувачів проводиться за попереднім записом за телефонами: 212-54-65; 247-36-72; 247-36-73.'

До керівних працівників ДПА України слід звертатися для вирішення тих питань, на які громадянин не отримав відповіді при зверненні до податкового органу районного, міського або обласного рівня.

Телефон довіри

В підрозділах по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби ДПА України, Автономної Республіки Крим, областях, містах Києві та Севастополі встановлено "телефон довіри". Номер "телефону довіри" розміщено на стенді щодо прав та обов'язків платників податків кожного податкового органу. Телефон довіри ДПА України: 212-24-89.

Зателефонувавши за номером "телефону довіри", громадянин може повідомити (відкрито або анонімно) про протиправні дії працівників податкових органів, про зловживання ними службовим становищем.

Такі повідомлення чітко реєструються в спеціальному журналі, своєчасно перевіряються, по результатах перевірки керівництвом приймаються відповідні рішення.

"Телефон довіри" працює в режимі безпосереднього спілкування з працівниками підрозділу по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби з 9 до 18 години в робочі дні, в вихідні дні та позаробочий час працює встановлений автовідповідач.

Розглядом скарг на дії податкових органів та їх посадових осіб,

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ ЛИСТ № 86/7/31-0217 від 05.01.2000. Стосовно прав платників податків у взаємовідносинах з податковими органами //"Налоговьій-банковский-таможенньїй консультант" — 2000.-№3виявленням причин, що призвели до таких скарг, виявленням та упередженням фактів корупції в органах державної податкової служби, крім згаданих вище підрозділів податкової служби, займаються також підрозділи податкової міліції та внутрівідомчого контролю.

За результатами цієї роботи зазначені підрозділи готують пропозиції з питань притягнення до відповідальності працівників, чиї дії призвели до надходження обгрунтованих скарг, а також пропозиції щодо скасування накладених санкцій відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Консультаціїз питань оподаткування

Отримати усну або письмову консультацію з питань оподаткування платники податків мають можливість насамперед у відділі (секторі) по роботі з платниками податків державної податкової інспекції за місцем їхньої реєстрації. В разі, якщо платник не отримав вичерпної відповіді на поставлене запитання в районній або міській податковій інспекції, він має можливість звернутися в аналогічний підрозділ вищестоящого за рівнем податкового органу (ДПІ міста, ДПА області, ДПА України).

Практично в кожному крупному місті - обласному центрі, а також в містах Києві і Севастополі діє інформаційно-довідкова телефонна служба з питань оподаткування. В цю службу можна звернутися, зателефонувавши за номером 007, і отримати відповіді на запитання, що стосуються термінів подання податкової звітності і сплати податків; інформації про законодавчі та нормативні акти, якими слід керуватися при обчисленні податків, а також інших питань, які не потребують вивчення статутних та бухгалтерських документів платника податків.

Консультацій з бухгалтерського обліку служба не надає.