Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
готово бжд.doc
Скачиваний:
84
Добавлен:
09.02.2016
Размер:
401.92 Кб
Скачать

51. Принципи захисту від біологічної зброї.

Для запобігання поширення інфекційних захворювань в осередках біологічного ураження розпорядженнями вводяться карантин або обсервація. Карантин - це система протиепідемічних заходів для ізоляції осередку ураження та ліквідації виниклих інфекційних захворювань. Найважливіша задача карантину - недопущення поширення інфекцій як в осередку ураження так і за його межами. Карантин вводиться в випадках, коли вид збудника не встановлено, або він підноситься до групи особливо небезпечних мікроорганізмів, що викликають такі небезпечні захворювання, як чума, холера, натуральна віспа та інші.При карантині проводяться слідуючи заходи: 1)Повна ізоляція осередка від навколишньої території, що досягається озброєним оточенням осередка, забороною виїзду з нього (пости та патрульні наряди); 2)Розгортання спеціальних пунктів, через які проводяться перевантаження прибуваючих для осередка продовольчих товарів, предметів першої необхідності та іншого майна; 3)Обмеження спілкування між окремими групами населення, заборона проведення масових заходів (припиняється навчання в учбових закладах, закриваються театри та кіно);4)Проведення ряду протиепідемічних заходів, Обсервація встановлюється при виявленні збудників неконтагіозних захворювань, тобто таких, що не передаються від хворої людини до здорової. Вона являє собою систему заходів, що передбачають здійснення ряду ізоляційно-обмежувальних та лікувально-профілактичних заходів з метою запобігання розповсюдженню інфекційних хвороб. Заходи обсервації: а) Обмеження в’їзду і виїзду людей із зони обсервації; Ь) Заборона вивозу майна; с) Термінова профілактика вражень; d) Своєчасне виявлення хворих; є) Вакцинацію і санітарну обробку. Терміни обсервації та карантину визначаються тривалістю максимального інкубаційного періоду інфекційного захворювання, виявленого в осередку ураження.

52.Призначення засобів колективного захисту та їх класифікація. Типи сховищ за ознаками.

До засобів колективного захисту населення належать захисні споруди: сховища, протирадіаційні та простіші укриття. Сховища — це захисні споруди герметичного типу, що захищають від усіх уражаючих факторів, що виникають під час НС мирного та воєнного часу. Люди, які укриваються у сховищах, не використовують засобів індивідуального захисту. Протирадіаційні укриття — це споруди, призначені для захисту людей від іонізуючого випромінювання, зараження їх радіо­активними речовинами, краплями НХР та аерозолями біологіч­них засобів.Укриття простішого типу — це щілини, траншеї, землянки. Їх зведення не вимагає багато часу, але вони можуть ефективно захищати людей від багатьох уражаючих факторів. Захисні споруди класифікують за призначенням, місцем розташування, часом зведення, захисними властивостям, місткістю. За призначенням захисні споруди поділяють на загальні й спеціальні. Перші використовуються населенням або персоналом; другі — обладнуються для розміщення органів управління, систем оповіщення та зв’язку, лікувальних закладів. За місцем розташування захисні споруди поділяють на вбудовані та окремо розташовані. Вбудовані захисні споруди обладнують у підвальних і цокольних поверхах будинків. Окремо розташовані захисні споруди створюють поза будівлями. За часом будівництва захисні споруди поділяються на збудовані завчасно і такі, що зроблені нашвидкоруч. Останні споруджуються в особливий період у разі загрози виникнення надзвичайної ситуації, при цьому застосовують зазвичай підручні матеріали. Згідно із захисним властивостям сховища поділяють на п’ять класів. Зауважимо, що ці властивості визначаються здатністю кон­струкції споруд витримувати певну величину надлишкового тиску повітряної ударної хвилі ядерного вибуху. За місткістю сховища поділяють на малі (на 600 людей), середні (600—2000 осіб) і великі, розраховані більш як на 2000 людей. До захисних властивостей сховищ пред’являють певні вимоги, зокрема, суворе дотримання виконання правил будівництва та експлуатації. Тільки в цьому разі захисні споруди можуть бути застосовані за своїм прямим призначенням. Назвемо ці вимоги: 1)сховища мають забезпечувати надійний захист від усіх ура­жаючих факторів НС; 2)конструкції, що використовуються під час їх будівництва, не повинні втрачати свої механічні властивості в умовах дії високих температур; 3)простіші укриття створюють таким чином, щоб вони могли захистити людей від світлового випромінювання, проникаючої радіації та дії повітряної ударної хвилі ядерного вибуху.